- •Ю.С. Рудь
- •Передмова
- •1.1. Види виробів
- •1.4. Зниження вартості створення машин
- •1.7. Стандартні ряди чисел у машинобудуванні
- •Контрольні запитання
- •2. Критерії роботоздатності і розрахунку деталей машин
- •2.1. Загальні положення
- •2.3. Властивості матеріалів при змінній напрузі
- •2.4. Методи розрахунків деталей машин на міцність
- •2.5. Жорсткість
- •2.6. Стійкість проти спрацювання
- •2.7. Теплостійкість
- •2.8. Вібростійкість
- •2.9. Надійність, як комплексний показник роботоздатності машин
- •2.10. Особливості розрахунків деталей машин
- •Контрольні запитання
- •3. Зварні зєднання
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Конструкція і розрахунки міцності
- •3.3. Міцність зварного з’єднання і допустима напруга
- •Норми допустимої напруги для зварних швів із низько-, та середньо вуглецевих сталей при статичному навантаженні
- •Числові значення ефективного коефіцієнта концентрації напруги Кеф при електродуговому зварюванні
- •Контрольні запитання
- •4. Заклепкові, паяні та клейові з’єднання
- •4.1. Заклепкові з’єднання
- •Допустима напруга для заклепок і деталей
- •4.2. Паяні з’єднання
- •4.3. Клейові з’єднання
- •Контрольні запитання
- •5.1. Загальна характеристика
- •5.2. Геометричні параметри різьб
- •5.3. Характеристика основних типів різьб
- •Метричні різьби з крупним і дрібним кроком р (витяг із гост 8724-81)
- •Метричні конічні різьби (витяг із гост 2529-82)
- •Трубні циліндричні різьби (витяг із гост 6357-81)
- •(Витяг із гост 10177-82)
- •5.4. Основні типи кріпильних деталей
- •5.5.Способи стопоріння різьбових з’єднань
- •5.6. Теорія гвинтової пари
- •5.8. Розрахунок групових болтових з’єднань
- •5.9. Матеріал різьбових виробів і допустима напруга
- •Допустима напруга на розтяг [σp] для болтів
- •Значення коефіцієнту запасу міцності [Sт] при статичному навантаженні і неконтрольованій затяжці
- •Контрольні запитання
- •6. З’єднання для закріплення деталей на валах і осях
- •6.1. Шпонкові з’єднання
- •Розміри перерізів призматичних шпонок (за гост 23360-78)
- •6.2. Зубчасті (шліцьові) з'єднання
- •Допустима напруга зминання [σзм] зубчатих (шліцьових ) з’єднань
- •Допустимий умовний тиск зубчастих (шліцьових) з’єднань
- •Допустимий умовний тиск зубчатих (шліцьових) з’єднань
- •6.3. Пресові з’єднання
- •Контрольні запитання
5.8. Розрахунок групових болтових з’єднань
Метою розрахунку групових болтових з’єднань є визначення розрахункової сили для найбільш навантаженого болта. Розрахунок цього болта виконується за умовою міцності для розглянутих вище випадків навантаження (пп. 5.7).
При виконанні розрахунків групових з’єднань допускають, що: 1) деталі, які з’єднуються, достатньо жорсткі і поверхні їх стику залишаються плоскими після навантаження з’єднання; 2) усі болти з’єднання мають однакові розміри і однакову затяжку; 3) болти в з’єднанні розміщено симетрично щодо двох взаємно перпендикулярних осей, які проходять через центр ваги площини стику деталей.
5.8.1. Болтове з’єднання навантажене осьовою силою, що проходить через центр ваги площини стику деталей. Типовим прикладом такого з’єднання є кріплення кришок резервуарів, що знаходяться під тиском рідини або газу. У цьому разі результуюча сила FΣ тиску на кришку рівномірно розподіляється на болти, для одного із них осьова сила (z - кількість болтів у з’єднанні).
Потрібну силу попередньої затяжки кожного болта Fзт вибирають із умови геометричності з’єднання:
, (5.28)
де Кзт - коефіцієнт затяжки, Кзт = 1,25...2 - при постійному навантаженні, Кзт = 2,5...4 - при змінному навантаженні.
Розрахункове навантаження болта Fp в практичних розрахунках беруть таким:
(5.29)
Умова міцності болта в з’єднанні при статичному навантаженні:
(5.30)
5 .8.2. Болтове з’єднання навантажено силами, що зсувають деталі в стику. Цей випадок характерний для болтового з’єднання фланцевих півмуфт, кріплення кронштейнів тощо.
Припустимо, що кронштейн навантажено зовнішньою силою F і закріплений трьома болтами, до того ж середній болт знаходиться у центрі ваги стику (рис. 5.27, а). Довільно направлену силу F замінимо двома її складовими та , які паралельні двом взаємно перпендикулярним осям симетрії з’єднання.
Дію сил F1 та F2 замінимо дією таких самих сил, що проходять через центр ваги, і моментом M (рис. 5.27, б):
Рис.
5.27.
Схем болтового з’єднання, навантаженого
силами, що зсувають деталі в стику
Навантаження на болти Fб1 і Fб2 відповідно від сил F1 і F2 беремо рівномірно розподіленими; для трьох болтів:
Навантаження на болти FбМ від моменту М обернено пропорційне відстані між осями болтів та центром ваги стику:
. (5.32)
Найбільше навантаженим болтом даного з’єднання є верхній болт; його сумарне навантаження:
. (5.33)
Якщо болти в з’єднанні поставлено без зазору, то міцність болтів розраховують за напругою зрізу і зминання (5.26) і (5.27) за навантаженням Fp.
Якщо болти поставлено з зазором, то загальну затяжку визначають по найбільш навантаженому (верхньому) болту. Необхідна сила затяжки визначається за формулою (5.25), а міцність - за формулою (5.23).
Конструктивні рішення різьбових з’єднань машин відрізняються великою різноманітністю, їх розрахунки іноді зв’язані з великою складністю і трудомісткістю, тому їх розгляд зв’язаний з великими затратами учбового часу.