- •Ю.С. Рудь
- •Передмова
- •1.1. Види виробів
- •1.4. Зниження вартості створення машин
- •1.7. Стандартні ряди чисел у машинобудуванні
- •Контрольні запитання
- •2. Критерії роботоздатності і розрахунку деталей машин
- •2.1. Загальні положення
- •2.3. Властивості матеріалів при змінній напрузі
- •2.4. Методи розрахунків деталей машин на міцність
- •2.5. Жорсткість
- •2.6. Стійкість проти спрацювання
- •2.7. Теплостійкість
- •2.8. Вібростійкість
- •2.9. Надійність, як комплексний показник роботоздатності машин
- •2.10. Особливості розрахунків деталей машин
- •Контрольні запитання
- •3. Зварні зєднання
- •3.1. Загальні відомості
- •3.2. Конструкція і розрахунки міцності
- •3.3. Міцність зварного з’єднання і допустима напруга
- •Норми допустимої напруги для зварних швів із низько-, та середньо вуглецевих сталей при статичному навантаженні
- •Числові значення ефективного коефіцієнта концентрації напруги Кеф при електродуговому зварюванні
- •Контрольні запитання
- •4. Заклепкові, паяні та клейові з’єднання
- •4.1. Заклепкові з’єднання
- •Допустима напруга для заклепок і деталей
- •4.2. Паяні з’єднання
- •4.3. Клейові з’єднання
- •Контрольні запитання
- •5.1. Загальна характеристика
- •5.2. Геометричні параметри різьб
- •5.3. Характеристика основних типів різьб
- •Метричні різьби з крупним і дрібним кроком р (витяг із гост 8724-81)
- •Метричні конічні різьби (витяг із гост 2529-82)
- •Трубні циліндричні різьби (витяг із гост 6357-81)
- •(Витяг із гост 10177-82)
- •5.4. Основні типи кріпильних деталей
- •5.5.Способи стопоріння різьбових з’єднань
- •5.6. Теорія гвинтової пари
- •5.8. Розрахунок групових болтових з’єднань
- •5.9. Матеріал різьбових виробів і допустима напруга
- •Допустима напруга на розтяг [σp] для болтів
- •Значення коефіцієнту запасу міцності [Sт] при статичному навантаженні і неконтрольованій затяжці
- •Контрольні запитання
- •6. З’єднання для закріплення деталей на валах і осях
- •6.1. Шпонкові з’єднання
- •Розміри перерізів призматичних шпонок (за гост 23360-78)
- •6.2. Зубчасті (шліцьові) з'єднання
- •Допустима напруга зминання [σзм] зубчатих (шліцьових ) з’єднань
- •Допустимий умовний тиск зубчастих (шліцьових) з’єднань
- •Допустимий умовний тиск зубчатих (шліцьових) з’єднань
- •6.3. Пресові з’єднання
- •Контрольні запитання
1.7. Стандартні ряди чисел у машинобудуванні
1.7.1. Ряди чисел, яким віддають перевагу в машинобудуванні. Основою стандартизації в машинобудуванні є ряди чисел, які підлягають деяким закономірностям. Такі ряди будуються на основі арифметичної або геометричної прогресії.
В рядах чисел на основі арифметичної прогресії кожний член ряду ak створюється складанням попереднього члена ряду ak-1 з постійним числом - різницею прогресії . Величина будь - якого члена ряду , де а1 - перший член ряду; k - порядковий номер члена ряду. Арифметичні ряди чисел відрізняються відносною нерівномірністю - їх верхні області насичені градаціями розмірів більше, а нижні області - менше.
У рядах, створених на основі геометричної прогресії, кожен член ряду ak одержується множенням попереднього члена ряду на постійну величину - знаменник прогресії q. При цьому будь-який член ряду , де k - порядковий номер члена ряду. Із зменшенням знаменника прогресії q інтервали між членами ряду зменшуються, кількість членів ряду зростає, ряд буде більш роздрібненим.
1.7.2. 0сновні ряди чисел. Діючий ГОСТ 8032-84 встановлює п'ять рядів чисел, яким необхідно віддавати перевагу, і які мають знаменник геометричної прогресії де n - ступінь кореня, який дорівнює 5, 10, 20, 40, 80. Ці числа разом із буквою R складають позначення основного ряду: R5( ); R10 ( ); R20 ( ); R40( ); R80 ( ).
Приклад основного ряду в діапазоні 1...10 - R5: 1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10.
1.7.3. Похідні ряди чисел. Похідні ряди чисел одержують із основних рядів шляхом множення першого члена ряду на число будь - якого із основних рядів (R5; R10 та ін.) до одержання значення 10a, яке в свою чергу множать на числа того ж основного ряду і т. д.
Приклад похідного ряду, одержаного на основі ряду R5: 1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10; 16; 25; 40; 63; 100; 160; 250; 400; 630; 1000. Можна одержати похідний ряд й іншим способом.
1.7.4. Нормальні лінійні розміри. Нормальні лінійні розміри ГОСТ 6636-69 одержано на базі основних рядів (див. додаток Д.1). Наприклад, лінійні розміри, одержані на основі ряду R5: 0,1; 0,16; 0,25; 0,4; 0,63; 1; 1,6; 2,5; 4; 6,3; 10; 16; 25; 40; 63; 100.
Стандартні лінійні розміри раціонально використовувати для поверхонь, які підлягають точній механічній обробці.
На основі нормальних лінійних розмірів установлюють ряди діаметрів дроту, прутків, товщини листового прокату, лінійних розмірів перетинів фасонного прокату.
ГОСТ 6636-69 охоплює лінійні розміри в інтервалі 0,001... 20000 мм.
1.8. Параметричні ряди машин
Параметричними називають ряди машин однакового призначення з регламентованими конструкцією показниками і градаціями показників.
Якщо в основі ряду лежить один тип машини, а необхідні градації одержують шляхом зміни її розмірів, то ряд називають розмірноподібним. Якщо для кожної градації встановлюють свій тип машини із своїми розмірами, то ряд називають типорозмірним.
П
Рис.
1.1.
Графік використання трифазних
електродвигунів
П оказники розмірноподібних машин залежать від геометричних розмірів машин і від параметрів робочих процесів. Для збереження повної подібності машин необхідно мати геометричну подібність (рис. 1.2) і подібність робочого
п
Рис.
1.2. Циліндро-поршнева група двигунів
внутрішнього згоряння