Тематичний план дисципліни

№ теми	Назва теми	Кількість годин
		лекції	семінари	самостійна робота студента
змістовий модуль І Наукове та нормативне визначення завдання та призначення основоположних інститутів, положень та норм Загальної частини Кримінального права України: історичні, порівняльні, законотворчі та правозастосовчі аспекти
1	Витоки та джерела кримінального права та їх вплив на прийняття КК України 2001 року.
2	Сучасне наукове та нормативне визначення завдання та призначення основоположних інститутів, положень та норм Загальної частини Кримінального права України.
3	Проблеми сучасного розуміння кримінальної відповідальності, її підстав, видів і мети; уніфікації та диференціації в контексті законотворчої та правозастовчої діяльності
4	Склад злочину, як науково-юридичний інструментарій при застосуванні кримінально-правових норм.
5.	Проблема кримінальної відповідальності за вчинення злочину у співучасті або групою осіб.
6.	Сучасне розуміння наукових, законодавчих та правозастосовчих питань покарання, завдань і цілей та їх узгодженість із завданнями КК України (ч.1 ст.1) в контексті вимог Конституції України.
Всього за змістовим модулем І:		18	8	28
змістовий модуль ІІ Особливості юридичної природи і нормативного визначення розділів і норм Особливої частини Кримінального права України: проблеми пізнання та застосування.
1.	Особлива частина кримінального права України: проблеми пізнання та застосування.
2.	Кримінально-правова кваліфікація: наукові та правозастосовні проблеми
3.	Проблеми кваліфікації кримінально-правових посягань на життя і здоров’я особи з урахуванням юридичних ознак потерпілого, жертви, постраждалого.
4.	Проблеми кваліфікації злочинних посягань на право власності та у сфері господарської діяльності з урахуванням юридичних ознак предметів злочину.
5.	Проблеми кваліфікації злочинів з урахуванням юридичних ознак спеціального суб’єкта.
	Модульна контрольна робота 2
Всього за змістовим модулем ІІ:
Всього годин, з них:

Зміст лекцій, плани семінарських занять, завдання для самостійної роботи студентів.

Змістовий модуль І.

наукове та нормативне визначення завдання та призначення основоположних інститутів, положень та норм Загальної частини Кримінального права України: історичні, порівняльні, законотворчі та правозастосовчі аспекти

Тема: Актуальні проблеми сучасного розвитку загальних положень кримінального права України.

Лекція 1.Витоки та джерела кримінального права та їх вплив на прийняття КК України 2001 року.

1. Методологічні підходи до вивчення витоків та джерел кримінального права, визначення їх видів, характерних ознак.

2. Визначні пам’ятки кримінального права, що діяли на теренах України та їх вплив на сучасне кримінальне право України.

3. Сучасні наукові підходи щодо адаптації та імплементації норм міжнародного права до КК України: порівняльний аспект.

Лекція 2. Сучасне наукове та нормативне визначення завдання та призначення основоположних інститутів, положень та норм Загальної частини Кримінального права України.

1. Наукові підходи до визначення поняття Загальної частини кримінального права в історичному та порівняльному аспектах.

2. Відповідність завдання та призначення інститутів та норм Загальної частини КК Конституції України.

Семінарське заняття 1.

1. Загальна частина кримінального права України як предмет наукового та нормативного пізнання.

2. Місце і значення інститутів та норм Загальної частини в системі кримінального права України.

3. Визначення понять витоки та джерела кримінального права та їх видів: історичний аспект.

4. Питання адаптації та імплементації норм міжнародного права до КК України.

Завдання для самостійної роботи (___ г.)

І. Підготувати реферативні повідомлення з питань:

1. Кримінально-правова характеристика Руської правди.

2. Кримінально-правова характеристика Литовських Статутів.

3. Чи мали вплив на зміст КК України 2001 року „Права, за якими судиться малоросійський народ”.

4. Наскільки відмінним (схожим є КК 2001 р. щодо радянського кримінального законодавства / Руководящие начала уголовного законодательства РСФСР 1919 р. КК 1922, 1926 (1927), 1959-1961 р.р.).

5. Які норми міжнародного кримінального права адаптовані або імплементовані до КК 2001 р.

ІІ. Дати визначення понять:

1. Кримінальне право.

2. Кримінальний закон.

3. Загальна частина кримінального права.

4. Кримінально-правовий інститут.

5. Кримінально-правова норма.

6. Витоки кримінального права та їх види.

7. Джерела кримінального права та їх види.

8. Адаптація норм.

9. Імплементація норм.

10. Історичний аспект/метод.

11. Порівняльний метод.

Література:

1. Андрушко П.П. Категорія „інтерес” у кримінальному праві / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип.81 – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2009. –с. 79-90.

2. Андрейцев В.І. Наукові та науково правничі школи: стан та проблеми правового регулювання. – К.: Знання, 2009. – 414 с.

3. Берзін П.С. Київська школа кримінального права (1834-1960 р.р.): історико-правове дослідження: Монографія. – К.: КНТ, 2008. – 436.

4. Глушков В.О. Аналіз політичних та державно-правових ідей слов’янофільства. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип.81 – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2009. – с.62-78

5. Гриценко І.С., Короткий В.А. Юридичний факультет університету Святого Володимира. 1834-1920. – К.: Либідь, 2009. – 256 с.

6. Гуз А.М. Історія держави і права України. Джерела права періоду Київської Русі: Навч. посібник. – К.: КНТ, 2007. – 72 с.

7. Дзюба В.Т. Вклад О.Ф. Кістяківського в розвиток науки кримінального права // Зак-во України: Наук.-практ. Коментар. – 2005. – № 4. – С.92-98.

8. Дзюба В.Т. Видатні правники-представники школи Київського університету та їх внесок у формування засад сучасного кримінального права національного спрямування / Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Юридичні науки. Вип.81 – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2009. – с. 52 – 61.

9. Дзейко Ж.О. Законодавча техніка в Україні: історико-теоретичне дослідження: Монографія. – К.: ВПЦ „Київський університет”, 2007. – 350с.

10. Дрьоміна Н.В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів: Моногр. – Одеса: Фенікс, 2006. – 223с.

11. Доба гетьмана Івана Мазепи в документах. Упорядник С.Павленко. – К.: Видавн. дім „Києво-Могилянська академія”, 2007. – 1142 с.

12. Ковальчук О.М. Теорія права у працях вчених Київського університету (ХІХ – початок ХХ століття): Монографія. – К.: Юрінком Інтер, 2009. – 190 с.

13. Заруба В.М. Держава і право Київської та Галицько-Волинської Русі (кінець VІІІ – початок ХІV ст.): Навч. посіб. – К.: Істина, 2007. – 128с.

14. Портнов А. Володимир Пархоменко – дослідник ранньої історії Русі. – Львів, 2001. – 77 с.

15. Харитонова О.В. Кримінально-правові погляди О.Ф. Кістяківського: наукова спадщина та її значення для сучасних кримінально-правових досліджень: Монографія / О.В. Харитонова. – Х.: Право, 2010 – 252 с.

16. Переяславська угода 1654 року: історичні уроки для Українського народу. Аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних дослідженб. – К.: НІСД, 2004. – 26 с.

17. Кресін О.В. Конституція об’єднаної Європи./ За ред. Ю.С. Шемшученка. – К.: ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 116с.

18. Кресіна І.О., Кресін О.В. Гетьман Пилип Орлик і його Конституція. – К.: ПБП „Фотовідеосервіс”, 1993. – 80 с.

19. Руководящие начала по уголовному праву Р.С.Ф.С.Р. / Постановление Народного Комиссара Юстиции // Собрание узаконений и распоряжений Рабочего и Крестьянского правительства. – 28 декабря. – 1919 г. – №66. – Ст.590.

20. Ковальський В.С., Козинцев І.П. Правотворчість: Теоретичні та логічні залади. – К.: Юрінком Інтер, 2005. – 192 с.

21. Фріс П.Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. – К.: Атіка, 2005. – 332 с.

22. Кіссе А.І. Етнічний конфлікт: теорія і практика управління. Політологічний аналіз: Монографія. – К.: Логос, 2006. – 380 с.

23. Жалинский А.Э. Уголовное право в ожидании перемен: теоретико-инструментальный анализ. – 2-е изд. перероб. и доп. – М.: Проспект, 2009. – 400 с.

24. Зюбанов Ю.А. Христианские основы Уголовного кодекса Российской Федерации: Сравнительный анализ норм УК РФ и Священного Писания. – М.: Проспект, 2007. – 416 с.

25. Лунеев В.В. Преступность ХХ века: мировые, региональные и российские тенденции. – 2-е изд., перероб. и доп. – М. Волтерс Клувер, 2005. – 870 с.

26. Уголовное право в ХХІ веке / Материалы Международной науч. конф., состоявшейся на юрид. фак. МГУ им. М.В. Ломоносова 31 мая – 1 июня 2001 г., М.: «Лекс Эст», 2002. – Костенко О.М. Проблеми № 1 сучасної цивілізації (в українському контексті): Монографія. – Черкаси: СУЕМ, 2008. – 112 с.

27. Шемшученко Ю. Теоретичні проблеми гармонізації законодавства України з Європейським правом // Вісник Академії правових наук України. – 2004. – №3 (38). – С.106-112.

28. Попелюшко В.О. Функція захисту в кримінальному судочинстві України: правові, теоретичні та прикладні проблеми. / Автореф. дис… докт.юрид.наук. – К.,2009. – 38с.

29. Порівняльне правознавство (правові системи світу): Монографія / За заг. ред. О.В. Зайчика, Н.М. Оніщенко. – К.: Парламентське вид-во, 2008. – 488 с.

30. Хохлова І.В., Шем’яков О.П. Кримінальне право зарубіжних країн (в питаннях та відповідях): Навч. посібн. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 256с.

31. Дзюба В.Т. Особенности уголовного законодательства зарубежных социалистических государств. (Общая часть). (Учеб. метод. Рекомендации…), - К.: НИи РИО КВШ МВД СССР, 1984. – 50 с.

32. Козочкин Н.Д. Уголовное право США: успехи и проблемы реформирования. – СПб.: Издат. Р.Асланова «Юрид. центр Пресс», 2007. – 478 с.

33. Взаимодействие международного и сравнительного уголовногоправа: Учеб. пособ. / Научный ред. Н.Ф. Кузнецова; отв. ред. В.С. Комиссаров. – М.; Изот. Дом «Городец», 2009. – 288

Лекція 3. Проблеми сучасного розуміння кримінальної відповідальності, її підстав, видів і мети; уніфікації та диференціації в контексті законотворчої та правозастовчої діяльності.

1. Нормативне та наукове визначення поняття кримінальної відповідальності.

2. Підстави кримінальної відповідальності: її форми та види.

3. Проблема визначення мети кримінальної відповідальності.

4. Реалізація в законотворчій та правозастосовчій діяльності принципів уніфікації та диференціації кримінально-правових норм.

Семінарське заняття:

1.Кримінальна відповідальність: поняття, форми, види. 2.Визначення підстав кримінальної відповідальності: наукові та нормативні проблеми.

3.Деякі питання співвідношення понять «кримінальна відповідальність», «кримінально-правове посягання», «кримінально-правове переслідування», «кримінальне обвинувачення», «покарання».

4. Кримінальна відповідальність за законодавством деяких зарубіжних держав.

Завдання для самостійної роботи:

1.Становлення і розвиток інституту кримінальної відповідальності за законодавством України.

2. Особливості визначення підстав кримінальної відповідальності за законодавством деяких зарубіжних держав: їх види.

3. Деякі проблеми визначення уніфікації та диференціації кримінально-правових норм при встановленні інституту кримінальної відповідальності.

4. Визначення поняття кримінальної відповідальності в рішеннях Конституційного Суду України та постановах Пленуму Верховного Суду України.

Література:

1. Бандура О.О. Єдність цінностей та істини у праві: Монографія – К.: НАВС України, 2000. – 200 с.

2. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004. – 296.

3. Котюк І.І. Теорія судового пізнання: Монографія. – К.: ВПц „Київський університет”, 2008. – 435 с.

4. Красницький І.В. Кримінальна відповідальність як інститут кримінального права Франції та України: порівняльний аналіз. Монографія. – Л.: ЛДУВС, 2008. – 232 с.

5. Крівцова В.М. Юридичний конфлікт як феномен правової дійсності. / Автореф. дис… канд.юрид.наук. – Х.,2005. – 20с.

6. Кругликов Л.Л., Смирнова Л.Е. Унификация в уголовном праве. – СПб.: Издат. Р.Асланова «Юрид. центр Пресс», 2008. – 312 с.

7. Лесниевски-Косторева Т.А. Дифференциация уголовной ответственности. Теория и законодательная практика. – М.: Издат. НОРМА, 1998. – 296 с.

8. Присяжнюк Т.І. Потерпілий від злочину: проблеми правового захисту: Монографія. – К.: Центр учбової літератури, 2007. –с.

Лекція 4. Склад злочину, як науково-юридичний інструментарій при застосуванні кримінально-правових норм.

1. Конституційні підстави кримінально-правового визначення поняття злочину.

2. Проблема наукового та нормативного визначення поняття складу злочину, його елементів та ознак.

3. Кримінально-правове визначення службової ролі складу злочину.

4. Значення складу злочину при кваліфікації кримінально-правового посягання.

Семінарське заняття:

1. Кримінальний закон: поняття, форма, структура, види кримінально-правових норм.

2. Проблема нормативного визначення кримінально-правового посягання з використанням складу злочину.

3.Роль і значення складу злочину при кваліфікації злочинів.

4. Визначення ролі складу злочину при застосуванні кримінально-правових норм у постановах Пленуму Верховного Суду України.

Завдання для самостійної роботи:

1.Визначити поняття злочину: а) за законодавством України; б) за законодавством зарубіжних держав: пострадянських, постсоціалістичних, європейських.

2. Визначити поняття складу злочину в науці кримінального права: національному, зарубіжному.

3. Дослідити співвідношення понять злочину та складу злочину.

4. Визначити службову роль складу злочину при кваліфікації кримінально-правових посягань.

1. Визначити поняття : злочину; нормативні та наукові ознаки злочину; класифікація злочинів; критерії відмежування злочину від іншого правопорушення; види злочинів з урахуванням безпосереднього (безпосередніх) об’єкта (об’єктів), ознак об’єктивної сторони, ознак суб’єктивної сторони, ознак суб’єктів злочину, вчиненого у співучасті або групового злочину.

2. Визначить поняття складу злочину та його службової ролі; співвідношення злочину і складу злочину;елементів та ознак складу злочину; склад злочину та його значення при кваліфікації злочинів; злочин з «матеріальним складом» та злочин з «формальним» складом; факультативні ознаки злочину.

3. Визначить поняття: потерпілий; жертва; постраждалий; предмет; засіб та знаряддя вчинення злочину; злочинні наслідки та їх вплив на кримінальну відповідальність; на звільнення від кримінальної відповідальності; на призначення покарання; на визнання діяння малозначним.

Література:

1. Майкл Готтфредеон, Тревіс Герші. Загальна теорія злочину. Переклад з англ. Н. Бордукової. – Х.: Акта, 2000. – 323.

2. Микитчик О.В. Філософія злочину: Монографія. – К.: Київський нац. ун-т внутр. Справ, 2006. – 188 с.

3. Тихий В.П., Панов М.І. Злочин, його види та стадії: науково-практичний коментар. – К.: Видавн. дім „Промені”, 2007. – 40 с.

4. Кривошеин П.К. Преступление. Историческое исследование. – К.: УАВД, 1993. – 72 с.

5. Лень В.В. Осудність у кримінальному праві і законодавстві: Монографія, Д.: Дніпроп. держ. ун-т внутр. Справ, Ліра ЛТД, 2008. – 180 с.

6. Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України: Монографія – Х.: Майдан, 2007. – 240 с.

7. Брайнін Я.М. Основні питання загального вчення про склад злочину. – К.: Вид. Київського унів-ту, 1964. – 191 с.

8. Таций В.Я. Объект и предмет преступления в советском уголовном праве. – Х.: Выща шк. Изд-во при ХГУ, 1988. – 198 с.

9. Сенаторов М.В. Потерпілий від злочину в кримінальному праві. Монографія. / За ред. В.І. Борисова. – Х.: Право, 2006. – 208 с.

10. Баулін Ю.В. Причинение вреда с согласия «потерпевшего» как обстоятельство, исключающее преступность деяния. – Х.: «Кроссроуд», 2007. – 96 с.

11. Потерпілий від злочину (міждисциплінарне правове дослідження) / Кол. авторів. За заг. ред. Ю.В.Бауліна, В.І. Борисова. – Х.: Вид-во Кроссроуд, 2008 – 364.

12. Питецький В.О. О дальнейшем воплощении принципа индивидуализации уголовной ответственности в УК РФ / Уголовное право. – 2004. – №2. – С.51 – 53.

13. Федорчук Н.Б., Нор В.Т. Захист прав потерпілих від злочину в англо-американській правовій системі та кримінальному судочинстві України: Монографія. – К.: Правова єдність, 2009. – 192 с.

14. Дзюба В.Т. Концептуальні засади кримінально-правової охорони потерпілого, жертви, постраждалого: Альманах кримінального права: Зб. Статей. Вип.1 / Відповід. ред. П.П. Андрушко, П.С. Берзін. – К.: Правова єдність, 2009. – С.191-217 (424 с.)

15. Малинин В.Б., Парфенов А.Ф. Объективная сторона преступления. – СПб.: Издат. Юридич. ин-та (Санкт-Петербург), 2004. – 301 с.

16. Малинин В.Б. Причинная связь в уголовном праве. – СПб.: Издат. «Юрид. центр Пресс», 2000. – 316 с.

17. Музыка А.А., Багиров С.Р. Причинная связь: уголовно-правовой очерк. – Хмельницький: Изд-во ХУУиП, 2009. – 112 с.

18. Занюк С.С. Психологія мотивації. Навч. посіб. – К.: Либідь, 2002. – 304.

19. Савченко А.В. Мотив и мотивація злочину: Монографія. – К.: Атіка, 2002. – 144 с.

20. Михайлов О.О. Юридична особа як суб’єкт злочину: іноземний досвід та перспективи його застосування в Україні. / Автореф. дис… докт.юрид.наук. – К.,2008. – 20с.

21. Бараненко Д.В. Спеціальний суб’єкт злочину: кримінально-правовий аналіз. / Автореф. дис… докт.юрид.наук. – К.,2009. – 19с.

Лекція 5. Проблема кримінальної відповідальності за вчинення злочину у співучасті або групове вчинення злочину.

1. Кримінально-правове визначення поняття співучасті, видів співучасників, підстав та умов їх відповідальності.

2. Підстави та умови кримінальної відповідальності за вчинення групового злочину певного виду.

3. Деякі питання добровільної відмови співучасників та осіб, що вчинили груповий злочин.

Семінарське заняття:

1. Наукове та нормативне визначення співучасті у злочині: питання колізійності законодавства та кримінально-правових вад.

2. Вчинення злочину у співучасті: проблема кримінальної відповідальності.

3. Особливості кваліфікації дій співучасників.

4. Особливості кваліфікації дій осіб, які вчинили груповий злочин (ст.28 КК).

Завдання для самостійної роботи:

1. Співучасть у злочині, співучасник, особливість суб’єктивних ознак: вини (її форм та видів) і суб’єктів; кваліфікація дій співучасників з урахуванням індивідуальної ролі кожного з них; межі відповідальності співучасників; добровільна відмова співучасників; особливість в залежності від їх виду.

2. Вчинення групового злочину: вплив об’єктивних ознак на їх відповідальність; вплив суб’єктивних ознак на утворення групи осіб певного різновиду; можливість (неможливість) визнати групу осіб як групового суб’єкта злочину; особливості кваліфікації злочинів, вчинених у групі осіб; критерії розмежування співучасті у злочині від вчинення групового злочину.

Література:

1. Колоколов Г. О соучастии в преступлении. (О соучастии вообще и о подстрекательстве в частности). – М., 1881. – С.1 – 194 (233 с.).

2. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Т1. – Тула: Автограф, 2001. – 800 с. (Соучастие – С.570-632).

3. Элементарный учебникъ Общаго уголовнолго прва съ подробнымъ изложениемъ началъ сусскаго уголовного законодательства. Часть Общая. Третье изд-е… А.О. Кистяковского. – Репрининте видання, К.: Видав. ПАЛИВОДА А.В., 2009. – 850 с. С доп. (співучасть с.528-592).

4. Бурчак Ф.Г. Соучастие: Социальные, криминологические и правовые проблемы. – К.: «Вища школа», 1986. – 208 с.

5. Митрофанов І.І., Слободяник Т.М. Кримінальна відповідальність осіб, які вчинили злочин у співучасті: Монографія. – Кременчук вид. П.П. Щербатих О.В., 2009. – 280 с.

6. Ус О.В. Відповідальність за підбурювання до злочину: Навч. посіб. – Х.: Право, 2008. – 60 с.

7. Малахов И.П. Основі уголовного права. Общая часть. Разд.І. Основания уголовной ответсвенности: Учеб.пособие.- К.: МАУП,2000.-192с.

Лекція 6. Сучасне розуміння наукових, законодавчих та правозастосовчих питань покарання, завдань і цілей та їх узгодженість із завданнями КК України (ч.1 ст.1) в контексті вимог Конституції України.

1. Проблемні питання визначення поняття покарання, його ознак, цілей та функцій.

2. Кримінальна відповідальність та покарання – їх нормативне співставлення.

3. Види покарань та їх узгодженість із завданнями КК (ч.1 ст.1) та положеннями Конституцій України щодо охорони та захисту прав, свобод та законних інтересів людини, суспільства, держави.

Семінарське заняття:

1. Покарання: історичні та нормативні проблеми.

2. Система покарань за КК України та їх кваліфікація.

3. Кримінально-правова характеристика окремих видів покарань.

4. Деякі питання звільнення від покарання та його відбування.

Завдання для самостійної роботи:

1. Проблеми покарання: історичний та порівняльні аспекти.

2. Роль і значення покарання в суспільно-політичному житті держави.

3. Чи обґрунтована класифікація злочинів за КК України (ст.12) з урахуванням санкцій.

4. Які види покарань мають бути визначені в КК як основні, а які лише як додаткові.

5. Як має бути сформульована норма про конфіскацію майна.

6. Як співвідносяться між собою поняття: «кримінальна відповідальність», «покарання», «інші кримінально-правові наслідки».

Визначити поняття.

1.Кримінальне покарання та його мета.

2. Система та види покарань.

3. Основні види покарань та їх мета, їх призначення.

4. Додаткові види покарань, їх мета, їх призначення

5. Інші кримінально-правові наслідки, їх види та призначення.

6. Підстави призначення покарання.

7. Підстави призначення кримінально-правових наслідків.

8. Підстави, умови, та суб’єкти звільнення від покарання або його відбування.

Література:

1. Пономаренко Ю.А. Виды наказаний по уголовному праву Украины: Монография. – Х.: Издат. «ФИНН», 2009. – 344 с.

2. Музика А.А., Горох О.П. Покарання за незаконний обіг наркотичних засобів: Монографія. – Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2010. – 256 с.

3. Старков О.В., Мілюков С.Ф. Наказание: уголовно-правовой и криминологический анализ. – СПб: Издат. «Юрид. центр Пресс», 2001. – 461 с.

4. Мясников О.А. Смягчающие и отягчающие наказание обстоятельства в теории, законодательства и судебной практике. – М.: ООО Издат. «Юрлитинформ», 2002. – 240 с.

5. Присьменський Є.О. Інститут судимості в кримінальному праві України: Монографія / МВС України, Лучн. держ. ун-т внутр. Справ ім.. Є.О. Дідоренка [наук. ред. А.С. Беніцький] – Луганськ: РВВ ЛДУВС ім. Є.О. Дідоренка, 2008. – 215 с.

6. Зінченко І.О., Тютюкін В.І. Множинність злочинів: поняття, види, призначення покарання: Монографія / За заг. ред. проф. Тютюгіна В.І. – Х.: „Фінн”, 2008. – 336 с.