3. Полум`яна фотометрія та атомна абсорбціометрія

Солі металів, потрапляючи в полум`я, здатні забарвлювати його. Це відбувається тому, що, при високій температурі полум`я, молекули розкладаються на окремі іони, електрони яких безперервно переходять із одного квантового стану в інший, що спряжено з випромінюванням чи поглинанням кванта світла. Мінімальна температура, яка необхідна для того,

щоб ці процеси проходили достатньо інтенсивно, залежить від природи досліджуваного елемента і в меншій мірі від того, в склад якої сполуки в розчині воно входить. Деякі елементи, наприклад, калій і натрій, починають

інтенсивно випромінювати світло, потрапляючи в полум`я з відносно низькою температурою, яке утворюється при згоранні метану в повітрі (так зване метаново-повітряне полум`я), а інші, наприклад кальцій, починають інтенсивно випромінювати світло і поглинати його лише при значно вищій температурі, яка утворюється при згоранні ацетилену. При згоранні метану (тобто побутового газу) на повітрі можна визначити кальцій лише після його

попереднього виділення, але ця методика є складною, ненадійною і практично не використовується.

Метод, в якому вивчається забарвлення полум`я, тобто випромінювання, яке виникає в результаті переходу атома із енергетично більш високого стану в низький, називається полум`яною фотометрією. Можна вивчати і зворотній процес, тобто вимірювати поглинання світла при переході атома з більш низького на більш високий енергетичний рівень; цей метод називається атомною абсорбціометрією.

Апаратура, яка необхідна для полум`яної фотометрії , відносно проста і

дешева, але метод виправдовує себе лише при дослідженні найбільш 8ад осадову8тов лужних елементів – літію, натрію, калію, так як можливо працювати з легкодоступним низькотемпературним полум`ям, яке утворюється при згоранні побутового газу. Хімічні методи визначення цих елементів складні і неточні, тому калій і натрій визначають в клінічних лабораторіях практично лише шляхом полум`яної фотометрії .

4. Електрофорез

Для фракціонування білкових сумішей, що знаходяться в розчині, широке застосування отримали методи дрібного осадження, засновані на зміненні розчинності білків в присутності розчинів солей і органічних розчинників. При фракціонуванні солями частіше всього використовують сірчанокислий амоній, що дозволяє створювати високу іонну силу розчину при низькій температурі, а з органічних розчинників – етиловий спирт і ацетон. На відмінностях в розчинності білків засноване також ізоелектричне осадження, що досягається за рахунок мінімальної розчинності глобулярних білків в ізоелектричній точці.

В останній час для фракціонування білків все частіше використовують

центрифугування, вибіркову адсорбцію, різні види хроматографії та електрофорезу.

Електрофоретичне розділення білків.

Метод заснований на тому, що молекули білка мають електричний заряд, величина і знак якого визначаються амінокислотним складом білка, рН та іонною силою оточуючого середовища. Під впливом зовнішнього електричного поля заряджені молекули пересуваються в розчині до протилежно зарядженого полюсу. Швидкість переміщення білкових частин

пропорційна величині їх заряду і зворотно пропорційна розміру частинок і

ступеню їх гідратації.

Широке розповсюдження в теперішній час отримав так званий «зональний електрофорез» – електрофорез на твердому носії ( на паперових смугах, агарі, крохмалі, акриламіді), що просякнутий буферним розчином з потрібним значенням рН. Розташування білків на папері або гелі визначають шляхом фіксації і наступного забарвлення тим чи іншим барвником (звичайно 9ад осадову9то синім, амідовим чорним або кумасі синім). Кількість білка в кожній фракції можна орієнтовно визначати за інтенсивністю забарвлення зв`язаного барвника. Таке визначення не дає суворо кількісного співвідношення білкових фракцій, так як кількість барвника, зв`язаного різними білками неоднакова.

Виділяють:

- електрофорез на папері;

- електрофорез в агаровому гелі;

- електрофорез в поліакриламідному гелі.

Апарат для електрофорезу на плівці з ацетату целюлози (ЕПАУ – 20 – 50) призначений для розділення білків сироватки крові на плівках із ацетату целюлози. Апарат дозволяє виконувати електрофорез у мікроваріанті, що забезпечує значну економію реактивів і електроенергії. Устаткування складається із електрофоретичної камери, яка зроблена з органічного скла і джерела постійного струму. Експериментальний завод науково-дослідного інституту синтетичних смол виготовляє 9ад осадову9тови плівки необхідних розмірів; найзручніше використовувати плівки розміром 9×9 см, що дає можливість наносити послідовно від 4 до 7 зразків. Плівки витримують в розчині буферу, який застосовується для електрофорезу. Для одержання 5 фракцій рекомендується веронал-медіналовий буфер чи 9ад оса-цитратний буфер рН=8,6. Для візуальної оцінки електрофореграм, а також прямого денситометрування, достатньо 1-2 мкл сироватки; елюювання фракцій з наступним фотометруванням потребує 3-4 мкл сироватки. Електрофоретичне

розділення проводять при напрузі 200V на протязі 20хв. з подальшим виміром на денситометрі. Денситометр ДМ-1 призначений для фотометрування забарвлених фореграм, одержаних методом диск-електрофорезу.