11.2 Гідравлічні і пневматичні передачі

Рисунок 11.3 – Схема гідропередачі

Гідравлічні і пневматичні системи (ГПС) [8] можна розглядати як приводи пристроїв, так і передачі. ГПС вважається передачею, коли є джерело механічної енергії, зв’язане з виконуючим органом гідравлічною, або пневматичною передачею. Привод, коли є централізоване джерело робочого тіла – стиснутого повітря (може бути інший газ) чи масла. Джерелами енергії є компресор або насосна станція. Вони використовується для приводу гідро- або пневмодвигунів обертового, чи поступального руху. Це звичайно умовний поділ, тому що в обох випадках необхідні джерела механічної енергії для стискання повітря, чи рідини.

У пневматичних приводах передача енергії здійснюється за рахунок стиснутого повітря. У гідравлічних схемах (рис. 11.3) – робочою рідиною, в якості якої використовується масло індустріальне Ч-20А, I-40А.

У пневматичному приводі (рис. 11.4) повітря подається з пневмосистеми через вхід 1, фільтр 2, редукційний клапан 3, маслоуловлювач 5, розподільник 6 до пневмоциліндра 7. Розподільник 6 служить для подачі повітря у штокову чи безштокову порожнину, а також випускає відпрацьоване повітря в атмосферу. Маслоуловлювач 5 очищає стиснуте повітря від масла і вологи. Пневмоциліндр (рис. 11.5) є виконавчим елементом. Переміщення поршня 2 відбувається при подачі стиснутого повітря в одну із порожнин.

Рисунок 11.4 – Схема пневмоприводу	Рисунок 11.5 – Пневмоциліндр

Найпростіша гідравлічна передача показана на рис. 11.3. Масло з резервуара потрапляє у помпу 1, яка стискає його до високого тиску і подає у систему. Надлишок масла може скидатись назад у резервуар через клапан 2. Масло через фільтр 3 потрапляє, у гідроакумулятор 4, а частина через розподільник 5 у праву або ліву порожнину гідроциліндра 7. Виконавчим елементом є гідроциліндр 7 (рис. 11.6). Але у ролі виконавчого елементу може бути гідродвигун (рис. 11.7), який перетворює енергію стиснутої рідини у обертовий рух.

Рисунок 11.6 – Гідроциліндр	Рисунок 11.7 – Гідродвигун

В ексцентриковій масляній помпі 1 (рис. 11.8) двигун обертає ексцентрик 1. Останній приводить у рух поршень 2, який поперемінно збільшує і зменшує порожнину циліндра 3, клапани 4 і 5 почергово впускають і випускають масло. Гідроакумулятор (рис. 11.9) накопичує енергію за рахунок стиснення повітря маслом через мембрану 2. У деяких випадках повітря стискається безпосередньо рідиною у відсутність мембрани.

Рисунок 11.8 – Схема помпи з клапанним розподілом рідини Рисунок 11.10 – Пневмо- гідравлічна передача

Рисунок 11.9 – Гідроакумулятор

Порівняно з пневматичними гідравлічні механізми більш компактні у зв’язку з значно вищими тисками до 10 МПа і більше. Гідравлічні передачі більш безпечні, оскільки робочі рідини майже не стискаються і не накопичують велику кількість пружної енергії подібно до пневматичних передач. Однак, деталі, механізми і з’єднання у гідравлічних передачах потребують більш високої точності виготовлення, що робить їх більш дорожчими і складними у виготовленні.

У деяких випадках використовують пневмогідравлічну передачу (рис. 11.10), у якій зусилля, що створюється на штоці пневмоциліндра додатково підсилюється гідропередачею. Така передача дозволяє одержувати значні зусилля у виконавчому механізмі при незначних його габаритах.