3.10. Вода для паросилових силових

Норми якості води для сучасних парових котлів залежать від типу, тиску, потужності і інших параметрів паросилового господарства. Вода має бути звільнена від солей твердості, завислих речовин, і кисню. Прозорість води має бути нижче 50 см, тобто більше за прозорість питної води.

3.11. Вода для технологічних цілей промисловості

До води, яку використовують для технологічних цілей, ставляться відповідні вимоги, які зумовлюються специфікою умов виробництва. Відповідно до призначення розрізняють воду яка використовуються для супроводження технологічного процесу і вода яка входить до складу продуктів реалізації технологічного процесу де зберігає свої властивості або вступає з нею в хімічну реакцію.

3.12. Вода для використання в сільському господарстві

Вода яка використовується для напування тварин, птиці, при готуванні їжі для тварин, має відповідати вимогам якості води для господарсько-питних цілей. Проте деякі показники води такі як кольоровість, прозорість, і запах можуть бути дещо нижчими.

Мінералізація води, яку використовують в іригаційних системах для зрошування сільськогосподарських угідь не повинна перевищувати 1,5 г/дм³. Підвищена мінералізація зумовлює засолювання ґрунтів та зменшення врожаю.

3.13. Водойми рибогосподарського призначення

3.13.1. Санітарно-токсикологічна характеристика хімічних домішок води Обґрунтування технології підготовки води

В основу вибору процесу підготовки води покладено порівняння якості води джерела водо забезпечення (дані хімічних, технологічних аналізів) із даними державного стандарту на питну воду (ГОСТ 2874-82) або технічними умовами споживача. Результати порівняння визначають вибір процесу поліпшення якості води. При цьому можуть виявлятися конкурентноздатними кілька процесів підготовки води. Тоді вибір певного процесу здійснюється у відповідності з даними еколого-техніко-економічного аналізу з урахуванням мінімальних затрат і досягнень високих технологічного і мінімального ефектів, а також перспектив і прогресу розвитку процесів підготовки води.

Процеси підготовки води поділяються на такі основні групи:

• поліпшення органолептичних властивостей води (прояснення, знебарвлення, дезодорація та ін.);

• забезпечення епідеміологічної безпеки (хлорування, озонування, ультрафіолетове, радіаційне та інші способи знезараження води);

• кондиціонування мінерального складу (фторування, знефторення, знезалізнення, демангація, зтякшення, знесолення).

Основними процесами поліпшення якості води для господарсько-питних цілей є прояснення, знебарвлення та знезараження води.

Прояснення води. Прояснення – це видалення з води завислих домішок. В залежності від кінцевого потрібного вмісту завислих домішок у воді прояснення здійснюють відстоюванням води у відстійниках, гідро циклонах, центрифугуванням, флотацією, фільтруванням, пропускання через шар раніше утвореного завислого осаду в прояснювачах та інших технологічних апаратів.

Для інтенсифікації процесу осадження завислих речовин застосовують їх коагулювання. Для цього у воду добавляють хімічні речовини – коагулянти. В результаті коагуляції утворюють великі агрегати, на поверхні яких адсорбуються домішки та завислі часточки, що швидко осідають під дією сил гравітації. Процес коагулювання здійснюється у прояснювачах із гаром завислих пластівців або в контактних прояснювачах зі статичним зернистим шаром.

Процес прояснення після центрифуг, гідро циклонів виконується на швидких фільтрах, фільтруванням через сітки, мікрофільтрах через тканини. Прояснення води одночасно з її знебарвленням відбувається у флотаторах.

Знебарвлення води – процес видалення з води забарвлених колоїдів або розчинених домішок, які зумовлюють кольоровість води. Вода знебарвлюється під час коагулювання або флотації із застосуванням окисників або сорбентів. Для цього застосовують хлорування, фільтрування через гранульоване активоване вугілля або напірну флотацію з обов’язковим попереднім коагулюванням домішок.

Знезалізнення води – процес зменшення вмісту солей феруму до вимог державного стандарту на питну воду або технічних умов споживача. В залежності від форм сполук феруму, наявних у воді, застосовують безреагентні або реагентні способи видалення сполук ферума. Широко застосовують аерування води за наступним її фільтруванням на швидкісних фільтрах.

Фторування води – здійснюють введенням до її складу сполук фтору для запобігання захворювання зубів та карієс.

Знезараження води – здійснюють для знищення в ній патогенних бактерій та вірусів, проводячи хлорування, озонування або вводячи перманганат калію, фізичні методи (ультрафіолетове та інше опромінення).