Тема 8. Соціологія сім’ї 199 Таблиця 6. Функції сім’ї

Сфера сімейної діяльності	Суспільні функції	Індивідуальні функції
Репродуктивна	Біологічне відтворення суспіль- ства	Задоволення потреби в дітях
Виховна	Соціалізація молодого покоління, підтримка культурної неперерв- ності суспільства	Задоволення потреб у батьків- стві, контактах із дітьми, їх- нього виховання, самореаліза- ції в дітях
Господарсько- побутова	Підтримка фізичного здоров’я членів суспільства, догляд за дітьми	Одержання господарсько-побу- тових послуг одними членами сім’ї від інших
Економічна	Економічна підтримка неповноліт- ніх і непрацездатних членів су- спільства	Одержання матеріальних за- собів одними членами сім’ї від інших у випадку непрацездат- ності чи в обмін на послуги
Сфера первинно- го соціального контролю	Моральна регламентація поведін- ки членів сім’ї у різних сферах життєдіяльності, а також відпові- дальності та зобов’язань у стосун- ках між подружжям, батьками і дітьми, представниками старшо- го і середнього покоління	Формування та підтримка пра- вових і моральних санкцій за неналежну поведінку й пору- шення моральних норм взає- мовідносин між членами сім’ї
Сфера духовного спілкування	Розвиток особистості членів сім’ї	Духовне взаємозбагачення членів сім’ї. Зміцнення друж- ніх основ шлюбного союзу
Соціально-ста- тусна	Надання певного соціального ста- тусу членам сім’ї, відтворення со- ціальної структури	Задоволення потреби у соціаль- ному просуванні
Дозвільна	Організація раціонального дозвіл- ля, соціальний контроль у сфері дозвілля	Задоволення потреб у спільно- му проведенні дозвілля, взає- мозбагаченні інтересів
Емоційна	Емоційна стабілізація індивідів та їх психологічна терапія	Одержання індивідами психо- логічного захисту, емоційної підтримки в сім’ї, задоволення потреб в особистому щасті та коханні
Сексуальна	Сексуальний контроль	Задоволення сексуальних по- треб

.

208

Модуль 2. Розділ 2. Суб’єкти суспільного життя

«Аборти»

• поширеність абортів. На перший погляд, з 1985 р. відбувається невпинне зменшення зареєстрованих абортів (з 1 млн 180 тис. до 230 тис. 2006 р.). Але справжня картина, на думку експертів, значно сумніша, оскільки Держкомстатом не враховуються нелегально зроблені аборти, кількість яких в умовах подорожчання медичних послуг збільшується з року в рік. Крім того, варто враховувати й за- гальне падіння рівня народжуваності, а отже, і випадків вагітності;

«Неповні сім’ї»

• зростання питомої ваги неповних сімей. Специфічний контингент сімей, що потребують уваги з боку держави, — це неповні родини. За даними дослідження домогосподарств, частка тих із них, у складі яких були діти, що не мали одного або двох батьків, зросла з 5,5 % у 2002 р. до 8,0 % у 2006 р., діти виховуються лише одним із батьків (у 94% таких випадків діти живуть із матір’ю);

«Позашлюбні діти»

• зростання частки дітей, народжених жінками, які не перебували у зареєстрованому шлюбі. Починаючи з 1989 р., питома вага позашлюб- них народжень у загальній кількості народжених зросла з 10,8 до 21,4 % 2007 р. Причому ці явища характерні як для міських, так і для сільських поселень, хоча спостерігаються досить значні регіо- нальні відмінності. Якщо у західних областях, де все ще зберігаються сильніші орієнтації на сім’ю і родинні традиції, ці показники не перевищують 9 %, то в південних областях країни та в Автономній Республіці Крим вони сягають 22—26 %. Найнижчий рівень позашлюб- ної народжуваності зафіксовано у Тернопільській області (6,5%), а найвищий — в АР Крим (28,6 %).

«Становище жінки в сім’ї» Статистика подає ще одну групу цифр, на перший погляд оптимістичну: в Україні за роки радянської влади невпинно зростала кількість дитячих садків і ясел. Якщо 1959 р. налічувалося 4790 дошкільних дитячих закладів, то 1995 р. — вже 21 400, тобто відбулося їх збільшення в 4,5 раза. І хоча за останні десять років багато дитячих садків та ясел закрилося, все ж дошкільними закладами 2006 р. було охоплено понад 54 % дітей. Ці цифри опосередковано свідчать про дедалі більше залучення жінок до праці в народному господарстві. Нині співвідно- шення працюючих чоловіків і жінок майже рівне. Але це одночасно є доказом потрійного навантаження жінок: у праці, побуті й вихованні дітей. А оскільки домашнє господарство багато в чому має практично натуральний характер (бо жінка мусить усе робити власними руками), а сфера послуг і побутового обслуговування перебуває в зародковому стані, то на плечі жінки лягає основний тягар подружнього життя. Такою є важка ціна