- •Розробка цілей, стратегій та формування стратегічного набору підприємства
- •3 Н .1. Стратегічне управління як реалізація цільового підходу
- •3.2. Роль, значення, сутність і місце мети у стратегічному управлінні
- •Роль мети в управлінні
- •3.3. Місія, генеральна мета підприємства
- •3.4. Класифікація цілей
- •3.5. «Дерево цілей» підприємства
- •Цільові орієнтири різних груп акціонерів щодо діяльності акціонерного товариства [38]
- •3.6. Сутність стратегії
- •3.7. Стратегічний набір
- •Стратегічна прогалина
- •3.7.1. Загальні та загальноконкурентні стратегії
- •Послідовність формування стратегій підприємства
- •Фактори, що впливають на визначення загальної стратегії
- •Загальні конкурентні стратегії (за м. Портером)
- •Стратегія «лідирування на основі зниження витрат цін»
- •Стратегія диференціації
- •Стратегія фокусування
- •3.7.2. Продуктово-товарні стратегії
- •Ринкові характеристики продуктово-товарних стратегій1
- •Анкета для оцінки змін у сзг
- •«Портфель» підприємства
- •Аналіз взаємодії сзг
- •Матриця «продукт – ринок»
- •3.7.3. Ресурсні стратегії
- •Техніка та технологія
- •Трудові ресурси
- •Фінансові ресурси
- •Інформаційні ресурси
- •Енергетичні ресурси
- •3.7.4. Функціональні стратегії
- •Маркетингова стратегія
- •Морфологічна матриця стратегій маркетингу [16]
- •Загальна структура плану (програми) маркетингу
- •1. Аналіз ситуації.
- •Стратегії ндпкр (наукових досліджень та розробок)
- •Загальна програма (план) ндпкр на підприємстві
- •Виробнича стратегія
- •Характеристики процесів виробництва відносно системи «вхід — вихід»
- •Структура плану розвитку виробництва
- •Стратегія фінансування
- •Оцінка значУЩості функцій методом попарного зІставлення
- •1. Стратегії кредитування:
- •Загальна структура програми фінансового розвитку
- •1. Загальна фінансова стратегія.
- •Стратегія управління іншими функціональними стратегіями
- •Стратегії управління персоналом
- •Загальна структура плану з формування та використання кадрового потенціалу (управлінню персоналом)
- •1. Добір і розстановка персоналу.
- •Стратегія матеріально-технічного забезпечення
- •Загальна структура плану розвитку матеріально-технічного забезпечення
- •Комплексні стратегії
- •Стратегії розвитку загального управління
- •Наведемо приклади стратегій загального управління та інформаційного забезпечення2 процесів управління.
- •4. Стратегія створення розвитку підсистеми організаційного аналізу та проектування.
- •5. Стратегія створення / розвитку підсистеми стратегічного планування.
- •Загальна структура плану (програми) розвитку системи загального управління підприємства
Оцінка значУЩості функцій методом попарного зІставлення
Значущість визначається так:
якщо Ф1 > Ф2, то Ф1 = 2, Ф2 = 0; якщо Ф1 = Ф3, то Ф1 = 1, Ф3 = 1; якщо Ф1 < Фn, то Ф1 = 0, Фn = 2.
Сумарними оцінками значущості окремих функцій можна скористатися вибираючи стратегії їхнього розвитку або підтримки фінансовими ресурсами. На цьому прикладі можна також визначити зв’язок ресурсних і функціональних стратегій, що пов’язані, як зміст та форма організації процесу управління у певній підсистемі.
Розробка обгрунтованої фінансової стратегії є основою для забезпечення життєздатності підприємства у довгостроковій перспективі. Найважливіша її частина — прийняття рішення про доцільну для підприємства структуру капіталу. Це стосується, насамперед, співвідношення між капіталом — основним і оборотним, власним і залученим; управління активами дає змогу підвищувати прибутковість за рахунок більш швидкої оборотності капіталу. Значну роль при цьому відіграє структура майна підприємства (див. п. 2.7.3).
В акціонерних товариствах велике значення має співвідношення (комбінація) простих і привілейованих акцій, облігацій та векселів, що дають змогу забезпечити фірму необхідним для діяльності та розвитку капіталом якомога нижчу ціну. Управління дивідендами є важливою частиною фінансової стратегії. Швидко зростаючі фірми (наприклад, програмного забезпечення) часто не сплачують дивіденди, а спрямовують гроші на подальший розвиток. Курс акцій підтримується завдяки іміджу «процвітання», що дає змогу залучати капітали через продаж простих акцій. На підприємствах із незначними темпами зростання вартість акцій свідомо підтримується сплатою високих і стабільних дивідендів. Переваги того чи іншого підходу знаходять вираження в дивідендній стратегії.
Іще одним важливим компонентом фінансової стратегії є стратегія щодо боргів. Кожна фірма інколи змушена позичати гроші на більш чи менш тривалий термін. Треба чітко усвідомлювати де, на який час, у яких обсягах, під який відсоток та на яких умовах підприємство має змогу та планує взяти гроші в борг. Обсяги та форма боргів — один із показників сталості підприємства.
Фінансова стратегія як функціональна передбачає також визначення відносин з фінансовими, страховими, кредитними організаціями, акціонерами, фінансовим ринком узагалі, а також з окремими підрозділами та посадовими особами всередині організації — все це проявляється в специфіці організації фінансової підсистеми управління.
На рис. 3.51 показано загальний вигляд «дерева рішень», що їх реалізують у стратегії фінансів як функції управління, яка входить до складу загальної управлінської підсистеми будь-якого підприємства. Остаточного вигляду вона набирає лише після збалансування всіх організаційних сторін діяльності за окремими функціями і може існувати у вигляді блочно-цільової підсистеми, певного відділу чи групи, залежно від особливостей функціонування підприємства та перспектив розвитку.
Наведемо приклади фінансових стратегій.
1. Стратегії кредитування:
короткострокові кредити (кредитні лінії; кредитні банківські білети; рахунки, отримані в результаті факторингових операцій тощо); довгострокові кредити (забезпечені в т. ч. іпотечні позики на термін від трьох до п’яти років; облігації або позикові зобов’язання; комерційні папери тощо).
2. Стратегія розміщення акцій: часткове розміщення; пропозиції для відкритого продажу; акції прості та привілейовані (співвідношення) тощо.
3. Стратегії рефінансування: довгострокове рефінансування; короткострокове рефінансування; придбання власних акцій; ліквідація боргів за рахунок продажу акцій; управління грошовими потоками тощо.
4. Стратегії використання дивідендів: сплата дивідендів; сплата підвищених дивідендів; сплата знижених дивідендів; призупинення сплати дивідендів тощо.
5. Стратегії розвитку / скорочення фінансової підсистеми підприємства.