- •І. Програма курсу
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 2. Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
- •Тема 3. Розвиток соціологічної думки в Україні
- •Тема 4. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Тема 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Тема 7. Соціологія культури
- •Тема 8. Соціологія політики
- •Тема 9. Економічна соціологія
- •Тема 10. Соціологія праці й управління
- •Тема 11. Соціологія релігії
- •Тема 12. Соціологія конфлікту
- •Іі. Блок навчально-методичного забезпечення
- •1. Методичні вказівки до кожної теми
- •Тема 1. Соціологія як наука
- •Тема 2. Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
- •Протосоціологія
- •Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
- •Тема 3. Розвиток соціологічної думки в Україні
- •Тема 4. Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Організація соціологічних досліджень, методи збирання та аналізу соціологічної інформації
- •Методи збирання первинної соціологічної інформації
- •Тема 5. Суспільство як соціальна система, його соціальна структура
- •Суспільство як соціальна система
- •Базисні компоненти соціального життя
- •Тема 6. Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Особистість у системі соціальних зв’язків
- •Тема 7. Соціологія культури
- •Тема 8. Соціологія політики
- •Тема 9. Економічна соціологія
- •Тема 10. Соціологія праці та управління
- •Тема 11. Соціологія релігії
- •Тема 12. Соціологія конфлікту
- •2. Термінологічний словник ключових понять (категорій)
- •Ііі. Блочно-модульний контроль та критерії оцінювання знань студентів
- •Рекомендована література
Протосоціологія
Становлення й розвиток соціального знання стародавнього світу.
Соціальне значення епохи Середньовіччя.
Особливості соціологічної думки ХVII — початку ХІХ ст.
Теми рефератів
Творчість гуманістів Відродження, їх значення для розвитку соціального пізнання.
Соціальні дослідження ХVII — початку ХІХ ст.
Література
Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1992.
Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології: від античності до початку ХХ ст. — К., 1993.
Танчер В. В., Ручка А. А. Очерки истории социологической мысли. — К., 1992.
Історія становлення соціології в країнах Західної Європи та сша
Виникнення соціології як окремої науки. Позитивізм і натуралізм у соціології.
Французька та німецька соціологічні школи.
Індустріальна соціологія.
Погляди сучасних американських соціологів.
Теми рефератів
Внесок О. Конта в розвиток соціології.
Соціологічні погляди Г. Спенсера.
Соціологізм Е. Дюркгейма.
Розуміюча соціологія М. Вебера.
Література
Арон Р. Этапы развития социологической мысли. — М., 1993.
Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990.
Дюркгейм Э. О разделении общественного труда: метод социологии. — М., 1991.
Захарченко М. В., Погорілий О. І. Історія соціології: від античності до початку ХХ ст. — К., 1993.
История буржуазной социологии ХІХ — начала ХХ века. — М., 1979.
История буржуазной социологии первой половины ХХ века. — М., 1980.
Танчер В. В., Ручка А. А. Очерки истории социологической мысли. — К., 1992.
Навчальні завдання
О. Конт — основоположник соціології — був одним із мислителів, хто приділяв значну увагу методологічним проблемам. У відповіді на запитання “як віднаходити, систематизувати й використовувати факти соціального життя” він запропонував кілька дослідницьких принципів, сформульованих у методах нової науки. Які це принципи?
Порівняйте погляди Г. Спенсера та К. Маркса відносно ідеї “органічної цілісності суспільства”? Яка ваша думка з цього приводу?
Німецький соціолог М. Вебер зазначав: “В аудиторії викладач повинен в наші дні передусім навчити студента: 1) здатності отримувати задоволення у вирішенні поставленого перед ним скромного завдання; 2) визначенню фактів, у тому числі — й у першу чергу — таких, які незручні для нього особисто, та вмінню відокремлювати їх констатацію від позицій, що їх оцінює; 3) вмінню дистанціюватися при вивченні наукової проблеми, зокрема придушувати потребу виставляти на перший план свої смаки та інші якості, про які його не питають” (див.: Вебер М. Избранные произведения. — М., 1990. — С.551 – 552). Дайте свій коментар цій позиції М. Вебера.
Спробуйте сформулювати, як на різних етапах історичного розвитку людства мінялися методи соціологічних досліджень, соціологічні прогнози.
Вихідною точкою у формуванні структурного функціоналізму став принцип системної побудови суспільства. Американський соціолог Т. Парсонс визначив, що всі соціальні системи характеризуються набором основних функцій. Які це функції?
На противагу функціоналістським підходам, які постійно підкреслюють стабілізаційні та еволюціоністські моменти соціального розвитку, у сучасній західній соціології існують конфліктологічні теорії, за якими виділяють у суспільстві не консенсус, не збалансованість мотивів та взаємних інтересів, а боротьбу різних груп і напрямків, яка й формує існуючі соціальні структури й відносини. Поясніть поширення в соціології конфліктологічних теорій.
Завдання для перевірки знань
Які об’єктивні фактори зумовили становлення соціології як самостійної науки?
У чому суть соціологічного позитивізму як провідного напрямку в соціології ХІХ століття?
Дайте порівняльну характеристику соціологічних поглядів О. Конта, Г. Спенсера та К. Маркса.
Які соціологічні ідеї були притаманні творчості Е. Дюркгейма та М. Вебера?
Які основні напрямки розвитку сучасної соціологічної теорії?
У чому суть концепції “структурного функціоналізму” Т. Парсона?
Дайте характеристику змісту “теорії конфлікту”.