Лабораторне заняття №1
Мета:_______________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
____________________________________________________________________
Теоретичні відомості
Мікроклімат житлового, громадського та виробничого приміщень постійно впливає на організм людини, її самопочуття, працездатність, продуктивність праці та здоров’я. Численним захворюванням можна запобігти якщо створити у приміщенні комфортні умови мікроклімату, який формують комплекс фізичних чинників повітря (температура, вологість, швидкість руху) разом з тепловим випромінюванням Сонця або штучних джерел і температурою оточуючих поверхонь.
! Фізичні чинники (параметри) повітря нормуються в залежності від призначення приміщення
І. Визначення температури повітря
Температура повітря – ступінь нагрітості повітря.
Одиниця вимірювання - °с (градуси Цельсія),
в ін. країнах – градуси Кельвіна, градуси Фаренгейта (0°С = 273°К = 32°F).
Оптимальна t°С для учбових приміщень: N = +
t°С комфортності = +
Робота 1. Визначення середньої температури повітря в приміщенні за допомогою спиртового термометра методом “по діагоналі”.
Порядок виконання
1. Перевірити цілісність приладу, визначити ціну поділки:
2. Виміряти температуру повітря в учбовому приміщенні та заповнити таблицю
В Точки |
t1 |
t2 |
t3 |
tcер |
А |
|
|
|
|
В |
|
|
|
|
С |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
иміри3. Визначену середню температуру повітря порівняти з нормами.
В
3
Алгоритм
виконання практичної навички
«Визначення температури повітря у приміщенні»
Перед визначенням установлюють ціну поділки шкали термометра. Наприклад, якщо поділку, що відповідає 1ºС шкали, розділити на 5 частин, то ціна малої поділки буде становити 0,2ºС. Точки визначення температури повітря у приміщенні мають бути на відстані 0,3 м від зовнішніх стін.
Визначають температуру повітря у приміщенні таким чином:
1. - методом “по діагоналі”: вибирають три точки – біля зовнішнього кута, посередині і біля внутрішнього кута кімнати;
2. - методом “конверта”: вибирають п’ять точок – біля двох зовнішніх кутів, посередині і біля двох внутрішніх кутів.
2. У кожній точці роблять термометром три вимірювання:
0,25 м від підлоги;
1,5 м від підлоги;
0,25 м від стелі.
Під час вимірювання термометр підвішують на спеціальних штативах з висувним штоком, різниця показань температури по вертикалі не повинна перевищувати 2-3ºС.
3. Відлік показань роблять через 5 хв. Відлік починають з десятих часток, а потім відлічують цілі градуси, тому що під час спостереження тепло, яке виділяється людиною, може змінити показання приладу у межах десяти часток градуса. Око спостерігача має бути на рівні лінії відліку. При вимірюваннях термометр має бути захищений від впливу сонячного проміння, нагрівальних приладів тощо.
4. Для визначення середньої температури повітря у приміщенні показання термометра підсумовують і ділять на кількість вимірювань:
-
метод “по діагоналі”:
-
метод “конверта”:
Результати вимірювань порівнюють з нормами.
5
ІІ. Визначення відносної вологості повітря
Вологість повітря – фізичний стан повітря, який характеризує наявність в повітрі водяної пари.
Абсолютна вологість – кількість вологи (у грамах), що міститься в 1м3 повітря за певної температури.
Максимальна вологість – максимально можливе насичення повітря водяною парою за даної температури.
Дефіцит насичення – це різниця між максимальною і абсолютною вологістю.
Точка роси – температура, при якій повітря стає насиченим водяною парою, яка переходить в крапельно-рідкий стан, і з’являється роса.
Відносна
вологість повітря –
співвідношення абсолютної
та
максимальної вологості в момент
спостереження, виражене у відсотках.
