Тема 2.2. Робочий час. Самостійна робота № 12

Питання:

1. Характеристика режиму з вахтовим методом роботи та ненормованого робочого дня.

2. Надурочна робота. Чергування.

3. Облік робочого часу, його види.

Завдання для самостійного вивчення

1. Ознайомитися з методичними рекомендаціями та законспектувати їх.

2. Визначити особливості вахтового режиму роботи та ненормованого робочого дня.

3. Вказати, що таке надурочна робота, визначити підстави і порядок залучення працівників до такої роботи.

4. Встановити, що таке облік робочого часу та які його види існують.

Література:

1. Нормативна:

1.1 Кодекс законів про працю України – ст. ст. 61-65

1.2 Тимчасове положення про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;

1.3 Рекомендації про порядок надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці.

2. Основна:

2.1 Бойко М.Д. Трудове право України. – К. – 2007. – с. 164-169;

2.2 Прокопенко В.І. Трудове право України. – Х. – 2002. – с. 326-331;

2.3 Трудове право України /за ред. Н.Б. Болотіної, Г.І. Чанишевої. – К. – 2001. – с. 259-269.

3. Додаткова:

3.1 Венедиктов В. Регулювання ненормованого робочого часу в умовах ринкової економіки //Право України. – 1999. - № 7. – с. 104-106, 131;

3.2 Процевский А.И. О ненормированом рабочем дне //Правоведение. – 1961. - № 4. – с. 132-135.

Методичні рекомендації

1. Режим з вахтовим методом організації робіт регламентується Основними положеннями про вахтовий метод організації робіт та Тимчасовим положенням про вахтовий метод організації робіт на підприємствах Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Вахтовий метод – це особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця проживання неможлива. Отже, даний метод застосовується при значному віддаленні виробничих об’єктів від місця знаходження підприємства (якщо на поїздку до місця роботи і назад працівники витрачають більше 3-х годин). Вахтовий метод організовується за допомогою підсумованого обліку робочого часу, а між вахтовий відпочинок надається працівникам у місцях їх постійного проживання.

На роботу вахтовим методом можуть переводитись як підприємства в цілому, так і їх окремі підрозділи або окремі бригади. При цьому введення вахтового методу допускається за умови погодження з профспілкою. Крім того, оскільки така робота пов’язана із направленням працівників в іншу місцевість, то до вахтового методу роботи слід застосовувати правила щодо переведення працівників, особливо це стосується їхньої згоди. Рекомендується щоб така згода була оформлена письмово.

До виконання робіт вахтовим методом можуть залучатися працівники за погодженням з профспілкою. Працівники, які залучені до таких робіт підлягають попередньому і періодичному медичним оглядам.

До робіт, що виконуються вахтовим методом, забороняється залучати:

• осіб, молодше 18 років;

• вагітних жінок,

• жінок, що мають дітей віком до 3-х років,

• осіб, що мають медичні протипоказання до такої роботи.

Обліковий період охоплює весь робочий час, час у дорозі та час відпочинку, який припадає на цей календарний відрізок часу. Робочий час і час відпочинку регламентується графіками змінності. Тривалість вахти не може перевищувати 1 місяця, а в окремих випадках, з дозволу профспілки – 2 місяців. Тривалість робочого дня не може перевищувати 10 годин.

В умовах вахтового режиму роботи роботодавець зобов’язаний забезпечити працівників належними соціально-побутовими умовами: проживанням, транспортом, спецодягом, харчуванням, медичним обслуговуванням.

Режим ненормованого робочого дня встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового договору. Міра праці таких працівників визначається не тільки тривалістю робочого часу, але й колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням). У разі необхідності ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу.

Слід пам’ятати, що на працівників з ненормованим робочим днем поширюється встановлений на підприємстві режим робочого часу. Тому роботодавець не має права систематично залучати працівників, які працюють з таким режимом, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу. Обов’язки працівників з ненормованим робочим днем повинні бути зафіксовані в трудовому договорі, посадових інструкціях, правилах внутрішнього трудового розпорядку таким чином, щоб була передбачена можливість виконувати ці обов’язки, як правило, в межах нормального робочого часу.

Ненормований робочий день на підприємствах, в установах організаціях, незалежно від форми власності, може застосовуватись для керівників, фахівців і робітників, а саме:

- для осіб, праця яких не піддається точному обліку в часі;

- для осіб, робочий час яких за характером роботи проділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство);

- для осіб, які розподіляють час для роботи на свій розсуд.

Орієнтовні переліки професій і посад працівників, на яких може застосовуватись ненормований робочий час можуть затверджуватись міністерствами чи іншими центральними органами виконавчої влади за погодженням з профспілкою. Безпосередньо на підприємстві такий перелік визначається в колективному договорі.

За роботу з ненормованим робочим днем працівникам надається додаткова відпустка тривалістю до 7 календарних днів. Конкретна тривалість такої відпустки визначається колективним договором. Слід відзначити, що така відпустка надається не лише за більшої тривалості відпрацьований час, а й як компенсація за виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі.

2. Надурочна робота – це робота, яка здійснюється понад встановлену тривалість робочого дня.

Як правило застосування надурочних робіт не допускається. Проведення їх можливе лише у виняткових випадках, передбачених законодавством. Так, відповідно до ст. 62 КЗпП роботодавець може застосувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках:

- при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також відвернення громадського або стихійного лиха, виробничої аварії і негайного усунення їх наслідків;

- при проведенні громадсько необхідних робіт по водо-, газопостачанню, опаленню, освітленню, каналізації, транспорту зв’язку – для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;

- при необхідності закінчити почату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин чи випадкової затримки з технічних умов не могла бути закінчена в нормальний робочий час, коли припинення її може привести до псування або загибелі державного чи громадського майна, а також у разі необхідності невідкладного ремонту машин, верстатів або іншого устаткування, коли несправність їх викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;

- при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення або усунення простою рухомого складу чи скупчення вантажів у пунктах відправлення і призначення;

- для продовження роботи при нез’явленні працівника, який заступає на зміну, коли робота не допускає перерви; в цих випадках роботодавець зобов’язаний негайно вжити заходів до заміни змінника іншим працівником, оскільки забороняється залучати працівника до роботи протягом двох змін підряд.

Не вважається надурочною робота, виконувана у таких випадках:

- виконувана педагогічними працівниками понад норму педагогічного навантаження, встановлену законодавством, без зайняття штатної посади за додаткову плату в одинарному розмірі;

- виконувана науково-педагогічними працівниками у зв’язку з зайняттям посад деканів, заступників деканів чи керівників інших підрозділів ВНЗ без звільнення від основного викладацького навантаження;

- виконувана на основі трудового договору у порядку сумісництва;

- виконувана у зв’язку з режимом ненормованого робочого дня;

- виконувана у порядку відпрацювання днів відпочину, наданих відповідно до ст. 73 КЗпП.

Взагалі (відповідно до ст. 63 КЗпП) забороняється залучати до надурочних робіт:

• осіб, молодше 18 років;

• вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до 3 років;

• працівників, які навчаються в ЗОШ і ПТУ без відриві від виробництва, в дні занять.

Жінки, які мають дітей віком від 3 до 14 років або дитину-інваліда, можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою. Інваліди теж можуть залучатися до надурочних робіт лише за їх згодою і за умови, що це не суперечить медичним рекомендаціям.

Для проведення надурочних робіт необхідна згода профкому. Звернення роботодавця до профкому з проханням дати згоду на проведення надурочних робіт має бути письмовим. У такому зверненні мають бути зазначені фактичні обставини, які є підставою для проведення надурочних робіт, види робіт, які передбачається виконувати у надурочний час, категорію та кількість працівників, яких передбачається залучити до надурочних робіт, тривалість цих робіт. Профком має право відмовити у наданні дозволу на проведення надурочних робіт навіть при наявності підстав для її проведення. Якщо на підприємстві діє декілька профспілок і до надурочних робіт залучаються члени кожної профспілки, дозвіл на проведення надурочних робіт слід одержати від усіх відповідних профкомів. Навіть якщо до надурочної роботи залучається працівник, що не є членом профспілки згоду профспілки отримати потрібно. Згода профспілки не вимагається, коли на підприємстві її не має.

Залучення працівників до надурочних робіт здійснюється на підставі наказу роботодавця, в якому поіменно перераховуються працівники, що залучаються до надурочних робіт.

Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника 4 годин протягом двох днів підряд і 120 годин на рік.

Надурочна робота компенсується підвищеною оплатою праці.

Якщо проведення надурочних робіт здійснено з дотриманням всіх вимог законодавства, то відмова працівника від участі в них розглядається як дисциплінарне правопорушення. Якщо ж роботодавець при залученні працівників до надурочних робіт припустився порушень законодавства, працівник вправі відмовитися від їх виконання.

Відмінність надурочної роботи від ненормованого робочого дня.

Надурочна робота

Ненормований робочий час

1. До такої роботи залучаються будь-які працівники; 2. Для таких робіт встановлюються граничні норми їх застосування; 3. Дані роботи виконуються лише у виняткових випадках, які мають характер заздалегідь непередбачених і не планованих ситуацій, їх перелік є вичерпних; 4. Компенсуються підвищеною оплатою.

1. Такий режим роботи встановлюються лише для тих професій і посад, які містяться у списку, що є додатком до колективного договору; 2. Таких обмежень не встановлено, роботодавцю лише забороняється систематично залучати таких працівників, до роботи понад встановлену тривалість робочого часу; 3. Дані роботи проводяться в міру виробничої необхідності; 4. Компенсується наданням щорічної додаткової відпустки.

Від надурочних робіт також слід відрізняти чергування.

Чергування – це знаходження працівника на підприємстві за розпорядженням роботодавця до початку або після закінчення робочого дня, у вихідні або святкові (неробочі) дні для оперативного розв’язання невідкладних питань, які не входять в коло обов’язків працівника за трудовим договором.

Чергування може застосовуватись у виняткових випадках і лише за згодою профспілкового комітету та самого працівника. Не допускається залучення працівників до чергувань частіше одного разу на місяць. Чергові не повинні виконувати обов’язків щодо перевірки перепусток на вході й виході з підприємства, обов’язків сторожів, прийому пошти, прибирання приміщень тощо. У разі залучення до чергування після закінчення робочого дня початок наступного робочого дня має бути перенесено на пізніший час. Тривалість чергування або роботи разом з чергуванням не може перевищувати нормальної тривалості робочого часу.

Чергування у вихідні й святкові (неробочі) дні компенсується наданням відгулу тієї ж тривалості, що й чергування в найближчі 10 днів.

До чергування не залучаються ті ж особи, які не можуть бути залучені до надурочних робіт.

3. Облік робочого часу – це фіксування відомостей про явку працівників на роботу і виконання ними встановленої тривалості робочого часу. Облік робочого часу ведеться в табелях встановленої форми.

Виділяють такі види обліку робочого часу:

1) поденний облік – тут підраховується робочий час протягом кожного дня. Така система обліку робочого часу застосовується при точно встановленому робочому часі, який має однакову щоденну тривалість. При поденному обліку переробка протягом робочого дня не може бути компенсована недоробкою в інші робочі дні;

2) підсумований облік – відповідно до ст. 61 КЗпП введення такого обліку допускається за погодженням з профспілковим комітетом на безперервно діючих підприємствах, в установах, організаціях, а також в окремих виробництвах, цехах, дільницях, відділеннях і на деяких видах робіт, де за умови виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу. Але при такому обліку тривалість робочого часу за обліковий період не повинна перевищувати нормальної кількості робочих годин.

В якості облікового періоду може встановлюватись місяць, квартал чи рік. При підсумковому обліку робочого часу норма робочого часу визначається шляхом множення тривалості робочого дня на число робочих днів за календарем (за основу береться 6-денний робочий тиждень), що припадають на обліковий період. При неповному місяці роботи (у разі хвороби, відпустки) від встановленої місячної норми віднімаються робочі години, що припадають на дні відсутності на роботі. Тривалість робочої зміни при підсумовуваному обліку робочого часу може збільшуватись, але не більше ніж до 10 годин.

При підсумовуваному обліку робочого часу можлива переробка двох видів:

- переробка понад норму годин і водночас понад встановлений графік – така ситуація має розглядатися як надурочна робота і компенсуватися підвищеною оплатою;

- переробка понад норму годин, але відповідно до встановленого графіка – не є надурочною роботою і компенсується додатковими днями відпочинку.

Працівникам, для яких встановлений підсумований облік робочого часу, щотижневі дні відпочинку можуть встановлюватись в різні дні тижня відповідно до графіка змінності.

Питання для самоперевірки

1. Визначте поняття вахтового методу організації робіт.

2. Охарактеризуйте особливості застосування вахтового методу роботи.

3. Що собою являє ненормований робочий день? Визначте його зміст.

4. Назвіть умови та порядок застосування ненормованого робочого дня.

5. Які компенсації надаються працівникам з ненормованим робочим днем?

6. Що таке надурочна робота?

7. Визначте умови та порядок застосування надурочних робіт.

8. Які працівники не можуть залучатися до таких робіт? Які граничні норми застосування надурочних робіт?

9. В чому різниця між надурочними роботами і ненормованим робочим часом?

10. Визначте поняття чергування, порядок та особливості його застосування?

11. Що розуміють під обліком робочого часу? Які види обліку робочого часу виділяють?

12. Які особливості застосування підсумованого обліку робочого часу?

ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Особлива форма організації робіт, що ґрунтується на використанні трудових ресурсів поза місцем їх постійного проживання за умов, коли щоденна доставка працівників до місця роботи і назад до місця проживання неможлива називається:

1) режим роботи з роздробленим робочим днем;

2) гнучкий графік роботи;

3) ненормований робочий час;

4) вахтовий метод організації робіт.

2. У разі неможливості нормування робочого часу для певної категорії працівників встановлюється:

1) гнучкий графік роботи;

2) режим змінної роботи;

3) режим ненормованого робочого дня;

4) вахтовий метод організації робіт.

3. Переліки професій і посад працівників, на яких застосовується ненормований робочий час безпосередньо на підприємстві визначаються в:

1) колективному договорі;

2) правилах внутрішнього трудового розпорядку;

3) трудовому договорі;

4) посадовій інструкції працівника.

4. Робота в умовах ненормованого робочого часу компенсується:

1) підвищеною оплатою праці;

2) додатковою відпусткою;

3) наданням додаткових днів для відпочинку;

4) грошовою премією.

5. Робота, яка здійснюється понад встановлену тривалість робочого дня – це:

1) ненормований робочий час;

2) режим змінної роботи;

3) надурочна робота;

4) гнучкий графік роботи.

6. Надурочні роботи можуть застосовуватись:

1) за бажанням працівника;

2) за наявності виробничої потреби;

3) тільки у виняткових випадках, передбачених законодавством;

4) в усіх випадках, коли це вважає за потрібне роботодавець.

7. Надурочні роботи не повинні перевищувати для кожного працівника:

1) 6 годин протягом двох днів підряд та 40 годин на рік;

2) 10 годин протягом чотирьох днів підряд та 120 годин на рік;

3) 4 годин протягом двох днів підряд та 100 годин на рік;

4) 4 годин протягом двох днів підряд та 120 годин на рік.

8. Надурочна робота компенсується:

1) підвищеною оплатою праці;

2) додатковою відпусткою;

3) наданням додаткових днів для відпочинку;

4) грошовою премією.

9. Залучення працівників до надурочних робіт допускається:

1) лише за згодою самого працівника;

2) лише за згодою профспілкового органу;

3) за бажанням роботодавця;

4) дане питання законодавством не врегульовано.

10. Залучення працівників до надурочних робіт оформляється:

1) заявами працівників, що залучаються до таких робіт;

2) постановою профспілкового органу;

3) дозволом профспілкового органу з поіменним переліком працівників;

4) наказом роботодавця з поіменним переліком працівників.

11. Забороняється залучати до надурочних робіт:

1) інвалідів та осіб пенсійного віку;

2) неповнолітніх, вагітних жінок та жінок, що мають дітей віком до 3-х років;

3) молодих спеціалістів та жінок, що мають дітей віком до 14-ти років;

4) молодих робітників та ветеранів праці.

12. Фіксування відомостей про явку працівників на роботу і дотримання ними встановленої тривалості робочого часу – це:

1) режим робочого часу;

2) види робочого часу;

3) облік робочого часу;

4) нормування робочого часу.

13. Виділяють такі види обліку робочого часу:

1) поденний і підсумований;

2) погодинний і загальний;

3) помісячний і поквартальний;

4) поденний і помісячний.

14. Коли робочий час підраховується протягом кожного робочого дня, то має місце:

1) підсумований облік робочого часу;

2) поквартальний облік робочого часу;

3) помісячний облік робочого часу;

4) поденний облік робочого часу.

15. На підприємствах де за умовами виробництва (роботи) не може бути додержана встановлена для даної категорії працівників щоденна або щотижнева тривалість робочого часу вводиться:

1) підсумований облік робочого часу;

2) поквартальний облік робочого часу;

3) помісячний облік робочого часу;

4) поденний облік робочого часу.

16. При встановленні на підприємстві 5-ти чи 6-ти денного робочого тижня перевага надається:

1) 5-ти денному робочому тижню;

2) 6-ти денному робочому тижню;

3) дане питання законодавством не врегульоване;

4) жодна відповідь невірна.

17. Режим роботи підприємства закріплюється в:

1) колективному договорі;

2) правилах внутрішнього трудового розпорядку;

3) трудовому договорі;

4) посадових інструкціях працівників.

18. Тривалість робочого часу встановлюється:

1) самим працівником з посиланням на сімейні обставини;

2) профспілковим комітетом підприємства;

3) роботодавцем на підставі закону та шляхом погодження з окремими працівниками;

4) роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом та трудовим колективом.

Ситуаційне завдання для встановлення рівня вмінь застосування ст. ст. 62-65 КЗпП України

У зв’язку з необхідністю завершення ремонтно-будівельних робіт у строк, виконроб Єгоров запропонував працівникам залишитися після роботи на 2 години протягом трьох днів підряд. Після здачі в експлуатацію об’єкта робітники поцікавились у начальника будівельного комбінату, як буде компенсована надурочна робота. Однак, начальник відповів, що ніякого розпорядження про залучення працівників до надурочної роботи він не видавав, крім того, працівники отримали премію за здачу об’єкта у строк.

Чи мала місце в цьому випадку надурочна робота?

Який порядок залучення до надурочної роботи?

Які граничні норми залучення працівників до надурочних робіт передбачено законодавством?

Які порушення трудового законодавства було допущено в запропонованій ситуації?