Висновки з другого питання:

Таким чином ново виявлені обставини - це встановлені розслідуванням або вироком суду, що вступив в законну силу, і викладені у висновку прокурора юридичні факти, які знаходяться в органічному Зузку з елементами предмета доказування у кримінальній справі в спростовують через їх попередню невідомість та істотність висновки, що містяться у вироку, у постанові, ухвалі, як такі що не відповідають об’єктивній дійсності.

3. Захисник при перегляді рішень в порядку виключного провадження.

Відповідно до ч. 2 ст. 400 КПК України після скасування вироку, постанови чи ухвали справа підлягає розгляду у відповідності з вимогами глав 23-30 КПК. При цьому, посилення покарання або застосування про закону про більш тяжкий злочин при новому розгляді справи судом першої інстанції або апеляційним судом допускається тільки за умови, що вирок було скасовано за м`якістю покарання або у зв’язку з необхідністю застосування закону про більш тяжкий злочин за поданням прокурора або за скаргою потерпілого або його представника, а також коли при новому розслідуванні справи буде встановлено, що обвинувачений вчинив більш тяжкий злочин, або коли збільшився обсяг обвинувачення.

Подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами мають право вносити Генеральний прокурор України, його заступники, прокурор області, прокурор Автономної Республіки Крим, військовий прокурор (на правах прокурора області).

Клопотання прокуророві про перегляд справи у порядку виключного провадження у зв'язку з нововиявленими обставинами вправі подавати учасники процесу та особи, яким це право надано законом. Якщо прокурор не вбачає підстав для перегляду справи у зв'язку з нововиявленими обставинами, він відмовляє в цьому своєю вмотивованою постановою, про що повідомляє осіб та підприємства, установи, організації, які подали заяви. Така постанова може бути оскаржена вищому прокурору. Розгляд справи за нововиявленими обставинами здійснюється апеляційним або касаційним судом за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку.

Подання про внесення на судовий розгляд клопотання про пе­регляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400⁴ КПК, мають право вносити судді касаційного суду в кількості не менш як п'яти осіб.

Клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400 КПК України, вправі подавати засуджений, його захисник або законний представник, прокурор, який брав участь у розгляді справи, Генеральний прокурор України та його заступники, Прокурор Автономної Республіки Крим, прокурори областей, міст Києва і Севастополя та прирівнені до них прокуро­ри і їх заступники в межах їх повноважень.

Листування з приводу надходження клопотань про перегляд касаційним судом справ з підстав, передбачених зазначеною статтею, із засудженим, захисником чи законним представником касаційний суд не веде.

На підставі подання, підписаного не менш як п'ятьма суддями касаційного суду, клопотання про перегляд судового рішення з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 400⁴ КПК України, справа призначається до судового розгляду. Розгляд справи здійснюється на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України, уповноважених законом на розгляд кримінальних справ, за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Спільне засідання є правомочним за наявності не менш як двох третин складу кожної з палат. Ухвала приймається відкритим голосуванням більшістю голосів і підписується головуючим та суддею-доповідачем.

Заява про перегляд судових рішень в порядку виключного провадження називається клопотанням. У Кримінально-процесуаль­ному кодексі України вжито дві назви подання при зверненні у зв'язку з нововиявленими обставинами: у ст. 400⁸ КПК — «заява про перегляд справи», а у ст. 400⁹ — «клопотання про перегляд справи». Форма викладу матеріалів такого клопотання може бути різною: у кожного адвоката своя манера, свій стиль, але зрештою все визначається досвідом адвоката, його професійним ставленням до справи. КПК не містить якихось вимог щодо форми такого клопотання. Проте формальний підхід тут неприпустимий. Клопотання, складені адвокатом, повинні бути юридичне грамотними, аргументованими і переконливими. У клопотанні слід вказати, кому воно адресовано, хто його подає, на якій підставі особа, яка подає клопотання, має право його подавати (учасник процесу, захисник засудженого та ін.), адресу заявника, який вирок оскаржується, кваліфікацію статті, за якою особу засуджено. Далі викладається саме клопотання, яке за усталеною традицією має три частини: вступну, мотивувальну і резолютивну (прохання).

Клопотання повинно ґрунтуватися на чинному законодавстві та судовій практиці. У вступі треба коротко викласти принаймні ту частину справи, вироку суду, висновки якого оспорюються, і, якщо необхідно, фабулу справи. Посилаючись на докази, слід вказувати аркуш справи, а за потреби і номер рядка.

Оскаржуючи висновки суду у зв'язку з нововиявленими обста­винами, необхідно обґрунтувати наявність цих обставин у результаті фальсифікації доказів, неправильності перекладу, інших матеріалів та вказати, якими документами або доказами такі ново-виявлені обставини підтверджуються.

При обґрунтуванні неправильного застосування кримінального закону та порушення кримінально-процесуального закону, які істотно вплинули на правильність рішення, адвокат подає докладний аналіз судових рішень.

Для того щоб похитнути вирок суду, який набув законної сили, потрібні справді вагомі аргументи та ґрунтовний аналіз справи. Складаючи клопотання, захисник критикує не тільки вирок суду, а й відповідні судові документи вищих судових органів, а також законність проведення слідства.

Щоб клопотання не було надто великим, детальний аналіз порушень, допущених судами і слідством, що доповнює та уточнює основні його положення, можна викласти на окремому аркуші, який додається до клопотання. Тоді саме клопотання буде більш стислим і міститиме лише критику основних найістотніших порушень.

З підготовленим клопотанням необхідно ознайомити підзахисного та заручитися його підтримкою. За певних умов може бути доцільною підготовка двох клопотань — від свого імені та від імені підзахисного. Такі клопотання не повинні бути ідентичними. Вони мають висвітлювати допущені у справі порушення з різних боків, що уви­разнить картину обставин, які є підставою для скасування рішення.

До клопотання, крім копій судових документів (вироків, постанов тощо), долучаються додаткові матеріали (докази, довідки, висновки і т. ін.). У КПК України не передбачено обов'язкове подавання разом із клопотанням копії вироку та інших документів, проте їх варто додати.

Передбачену у ч. З ст. 409⁹ норму про те, що листування з приводу надходження клопотань про перегляд справ у випадках, визначених п. 2 ч. 1 ст. 400⁴ КПК, не ведеться, не можна назвати вдалою. Вона не полегшить роботу суддів. Якщо судді не бачать підстав для внесення подання, то потрібно повідомити про це заявника. Якщо ж цього не зробити, заяви подаватимуться повторно або багаторазово.

Якщо клопотання взято до уваги і призначено до розгляду, то воно розглядається за правилами, встановленими для перегляду справ у касаційному порядку. Отже, в адвоката може з'явитися можливість виступити у суді з поясненнями.

Особливість такого виступу полягає в тому, що він має бути максимально стислим і не повторювати дослівно доводів, викладених у клопотанні, а також у виступі судді-доповідача.