- •Тема 1 поняття і сутність менеджменту .
- •1. Еволюція розвитку науки «Менеджмент».
- •Науковий менеджмент
- •Адміністративний менеджмент
- •Принципи управління а. Файоля
- •Менеджмент людських відносин
- •Кількісний менеджмент
- •Поведінковий менеджмент
- •Системний менеджмент
- •Ситуаційний менеджмент
- •2. Менеджмент як господарське управління в умовах ринку.
- •3. Системний підхід в управлінні організацією
- •4. Менеджмент з позиції взаємодії із зовнішнім середовищем
- •5. Менеджмент з позиції всередині організації
- •6. Принципи управління організацією
- •Тема 2 планування в організації
- •1. Функції менеджменту, їх класифікація та взаємозв'язок.
- •2. Планування: сутність та місце в системі менеджменту.
- •К лючові цілі функціональних підсистем організації
- •П ідцілі функціональних підсистем організації
- •3. Види планів і підходи до їх розробки .
- •Тема 3 організація як функція управління
- •1. Сутність функції «організація».
- •2. Організації та їх ознаки .
- •3. Організаційно-розпорядницькі методи управління .
- •4. Організаційні структури управління та їх характеристика.
- •1. Бюрократичні структури.
- •2. Адаптивні структури.
- •Характеристики раціональної бюрократії
- •Переваги та недоліки лінійних організаційних структур управління
- •Функціональний тип організаційної структури управління виробництвом
- •Переваги та недоліки функціональних організаційних структур управління
- •Різновиди дивізіональної структури
- •Переваги та недоліки продуктових організаційних структур управління
- •Керівник спеціалізованих підрозділів
- •Переваги та недоліки матричних організаційних структур управління
- •Переваги та недоліки конгломератних організаційних структур управління
- •Оцінка ефективності функціонування організаційної структури:
- •1. Коефіцієнт повноти охоплення функцій
- •2. Коефіцієнт оперативності організаційної структури
- •3. Коефіцієнт надійності організаційної структури
- •4. Коефіцієнт звенности:
- •Тема 4 мотивація як функція менеджменту
- •1. Сутність мотивації як функції управління.
- •2. Змістовні теорії мотивації
- •3. Процесуальні теорії мотивації
- •Тема 5 управлінський контроль
- •1. Сутність контролю як функції управління .
- •2. Види управлінського контролю
- •3. Етапи процесу контролю.
- •Тема 6 комунікації в системі управління
- •1. Інформація, її види та роль у менеджменті.
- •2. Система інформаційного забезпечення торгових
- •3. Сутність комунікацій та їх види.
- •4. Процес комунікацій і характеристика його етапів
- •5. Підвищення ефективності комунікацій
- •Тема 7 лідерство
- •1. Влада та її джерела .
- •2. Теорії лідерства .
- •3. Керівництво і лідерство в організації .
- •Змістовий модуль 3 результативність менеджменту
- •Тема 8 прийняття управлінських рішень
- •1. Управлінські рішення і вимоги, пропоновані до їх ухвалення.
- •2. Класифікація управлінських рішень .
- •3. Процес прийняття рішень.
- •4. Методи прийняття управлінських рішень.
- •Тема 9 ефективність управління
- •1. Сутність організаційної ефективності та підходи до її визначення.
- •2. Види організаційної ефективності.
- •3. Критерії оцінки ефективності організаційної діяльності.
- •4. Результативність і ефективність системи менеджменту. Показники ефективності системи управління .
- •5. Обгрунтування ефективності реалізації рішень з проведення організаційних змін
- •1. Чиста поточна вартість.
- •2. Індекс рентабельності інвестицій (j r).)
Ситуаційний менеджмент
А. Рейлі, Д. Томпсон, Д. Міллер, Р. Стогділл, П. Фрізен. Ситуаційний менеджмент ґрунтується на пристосуванні певних теорій, рішень досвіду до конкретних обставин, за яких вимушений діяти менеджер. У цьому зв'язку ситуаційний підхід схожий на системний, оскільки він також має інтеграційний характер. Тобто ця концепція не включає конкретних методик, а формує мислення.
У цьому зв'язку цілком доречно згадати сформульований М.П. Фоллєт "закон ситуації", який можна вважати основою ситуаційного підходу. Відповідно до закону ситуації менеджери тривалий час аналізують обставини, що складаються в організаціях, і використовують відповідно до них управлінські концепції.
У практичному плані методологію ситуаційного менеджменту можна розглядати у вигляді чотири крокового процесу:
1. Усвідомлення, опанування керівником інструментів професійного менеджменту, які довели свою ефективність у подібних ситуаціях.
2. Передбачення ймовірних позитивних і негативних наслідків застосування обраних інструментів в організації.
3. Правильна інтерпретація поточної ситуації (провідні фактори, ймовірний ефект ланцюгових змін та ін.).
4. Використання обраних інструментів і способів у процесі вирішення конкретної проблеми з урахуванням найменшого негативного ефекту і досягнення цілей організації найбільш продуктивним шляхом у ситуації, що склалася.
Ключові ідеї:
- ситуаційні ймовірності факторів враховуються в стратегіях, структурах і процесах, завдяки чому досягається якісне виконання роботи;
- існує більше одного способу досягнення мети;
- менеджери можуть пристосувати свої організації до ситуації або змінити ситуацію відповідно до вимог організації.
Внесок:
- виявлено основні випадковості;
- аргументація проти універсальних принципів менеджменту.
Обмеження:
- не всі критичні випадковості було виявлено;
- теорія не може бути застосована в усіх управлінських ситуаціях.
Науковці виділяють сім етапів розвитку управлінської науки за радянських часів.
І етап (жовтень 1917 р. – березень 1921 р.). Розроблено форми й методи державного централізованого управління виробництвом, обґрунтовано принципи централізованого управління виробництвом, центризму, організаційні методи управління, диктатури та державного регулювання.
II етап (1921-1928). Здійснювалося подальше удосконалення адміністративного управління виробництвом, зроблено спроби застосування так званого госпрозрахунку як основи економічних методів управління, з'явилися трести й синдикати, а також формально вивчалася можливість участі трудящих в управлінні.
ІІІ етап (1929-1945) пов'язаний з організацією індустріальної бази суспільного виробництва і присвячувався удосконаленню структур управління, методів підбору та підготовки кадрів, плануванню й організації виробництва.
IV етап (1946-1965) характеризується пошуком нових форм функціонування і взаємодії державних органів управління, спробою переходу до територіальної і територіально-галузевої системи управління, що врешті-решт призвело до поглиблення адміністрування.
V етап (1965-1975). Здійснено спробу господарської реформи шляхом посилення ролі економічних методів управління. Цей етап підтвердив неефективність економічних реформ у рамках адміністративно-командної системи.
VI етап (1975-1985) характеризується все глибшим усвідомленням неможливості реформування адміністративно-командної системи. Він підтвердив необхідність радикальної зміни економічних відносин і корінних економічних реформ, проведення яких слід віднести до VII етапу.
В свою чергу, VII етап можна поділити на п'ять під етапів, започаткованих у 1985р.:
1-й під етап – робота підприємств за першою моделлю господарського розрахунку, побудованою за нормативним розподілом прибутку.
2-й під етап – застосування другої моделі господарського розрахунку, побудованої за нормативним розподілом доходу, розвиток орендних відносин.
3-й під етап – впровадження прогресивних форм організації праці, посилення кооперативного руху, збільшення економічної свободи.
4-й під етап – впровадження територіального госпрозрахунку на всіх рівнях управління.
5-й під етап – початок ринкових реформ. Реалізація цього під етапу здійснюється вже в умовах розвитку незалежної національної економіки України.
Управління господарським механізмом і суспільним виробництвом являє собою сукупність методів, форм ведення господарства, взаємопов'язаних та планомірно діючих структур, що забезпечують найбільш ефективний розвиток усього народногосподарського комплексу України, який сьогодні повинен об'єднувати державні та приватні формування.