Повість врем'яних літ
Повість минулих літ в Радзивіллівському літописі
Повість минулих літ — літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття, пам'ятка історіографії та літератури Київської Русі.
Оригінал (першопис) «Повісті минулих літ» до наших днів не зберігся. Збереглися лише пізніші списки. Під «списком» розуміють «переписування» («списування») з іншого джерела. Найдавніші з них — Лаврентіївський, переписаний 1377, що охоплює події до 1110, та Іпатіївський (Іпатський), переписаний на початку XV ст. з доведенням розповіді до 1117. Відомі три редакції «Повісті минулих літ»: перша — складена ченцем Києво-Печерського монастиря Нестором з літописних зведень поч. XII ст. з доведенням розповіді до 1113; друга — ігуменом Видубицького монастиря Сильвестром у 1116; третя виготовлена у Видубицькому монастирі 1118 для Мстислава — сина Володимира II Мономаха.
«Повість минулих літ» — перша в Київській Русі пам'ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов'ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов'янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.
Видання та переклади
Перекладався сучасною російською мовою Д. С. Лихачовим у співавторстві з Б. А. Романовим (1950), пізніше Лихачовим одноособово (1978), О. В. Творогова (1997), А. Г. Кузьміним; також французькою (1884), шведською (1919), німецькою (1931 і 2000-ні), румунською (1935), англійською (1953), чеською (1954), польською (1968), українською (1990) мовами.
Видання: (крім видань у складі Лаврентіївського, Радзивіловського та Іпатіївського літописів)
Повесть временных лет. Ч.1. Текст и перевод. М.-Л., 1950. 2-е изд., испр. и доп. СПб, 1996. СПб, 1999 (по списку Лаврентьевской летописи; в примечаниях: ПВЛ 1999)
Повесть временных лет. // Библиотека литературы Древней Руси. Т.1. СПб, 1997. (по списку Ипатьевской летописи)
Словоуказателі:
Handbuch zur Nestorchronik. Bd.1-3. Munchen, 1977-86.
Творогов О. В. Лексический состав «Повести временных лет»: (Словоуказатели и частотный словник). Киев, 1984.
Література (крім узагальнюючих праць з літописанню):
Сухомлинов М. И. О древней русской летописи как памятнике литературном. СПб, 1856.
Шахматов А. А. Повесть временных лет, т.1. Вводная часть. Текст. Примечания. Пг., 1916.
Ильин Н. Н. Летописная статья 6523 года и её источник. М., 1957.
Алешковский М. Х. Повесть временных лет: Судьба литературного произведения в древней Руси. М., 1971.
Львов А. С. Лексика «Повести временных лет». М., 1975.
Хабургаев Г. А. Этнонимия «Повести временных лет» в связи с задачами реконструкции восточнославянского глоттогенеза. М., 1979.
Словарь книжников и книжности Древней Руси. Вып.1. Л., 1987. С.337-343. (статья О. В. Творогова)
Шайкин А. А. «Се повести времяньных лет…» От Кия до Мономаха. М., 1989.
Зиборов В. К. О летописи Нестора: Основной летописный свод в русском летописании XI в. СПб, 1995.
Цыб С. В. Древнерусское времяисчисление в «Повести временных лет». Барнаул, 1995.
Текст твору
Транскрипція оригінального тексту
http://litopys.org.ua/lavrlet/lavr.htm - з Лорентійського манускрипту
http://litopys.org.ua/ipatlet/ipat.htm - з Ґіпатіанського манускрипту
http://litopys.org.ua/novglet/novg.htm - з Лорентійського манускрипту
Переклад на на сучасну українську мову
http://litopys.org.ua/pvlyar/yar.htm Іпатіївський літопис з паралельним перекладом на сучасну українську мову, Яременко Василь Васильович, 1990.
Див. також
Слово о полку Ігоревім
Слово про закон і благодать
Дональд Островський. Повість врем'яних літ. Міжрядкове зіставлення і парадосис.
Основні зведення, що містять другу і третю редакції ПВЛ (Лаврентіївський, Іпатіївський, Новгородський перший літописи)
Скановані сторінки и розшифровка радзівілівського списку
|
||||||||
|
||||||||||||
