16. Мюнхен (Munchen); р. Ізар, р. Дунай
На правій притоці Дунаю річці Ізар з VIII ст. почали з'являтися селища племені баваров, до XII ст. що утворили місто Мюнхен, яке у XIII ст. стало столицею курфюршества, а потім, з 1806 до 1918 р., і королівства Баварія.
План центральної частини Мюнхена кінця XIX ст. вказує на деякіі особливості його містобудівного розвитку, які були притаманні тим особливостям, що мали місце у Відні:
річка Ізар відокремлена від історичного ядра протоками і каналом, частково прокладеним під землею;
уздовж протоки (Swabinger-bach), на північ від міського центру і королівської резиденції, розташовані садово-паркові масиви (Hofgarten, Englischer Garten);
на місці колишніх укріплень створена кільцева еспланада протяжністю близько 5 км., що складається з декілька площ, бульварів і широких проїздів і що зберегла в південній частині троє міських воріт ();
на відстані близько 500 м на захід від Карлових воріт історичного ядра міста в 1850 р. був побудований тупиковий залізничний вокзал.
Порівняння реальних планів Мюнхена початку і кінця XX ст. показує розвиток транспортної інфраструктури міста:
навколо міста, включаючи Німфенбург і середні зони передмістя, прокладена окружна залізниця загальною протяжністю 35 км., до якої сходяться 11 радіальних ліній;
окрім внутрішнього бульварно-транспортного кільця створена друга об'їзна автомагістраль завдовжки 27 км., що проходить на півночі через територію Олімпійських ігор, на якій раніше знаходився аеродром;
новий міжнародний аеропорт біля Фрейзінга розташований в 30 км. в північно-східному напрямку від центру Мюнхена і зв'язаний з центром залізницею і автомагістраллю;
— на південно-західній площі внутрішнього бульварного кільця (Sendlinger-Tor Platz) сходяться 4 лінії метро, що ведуть до вокзалу, в Олімпійський центр, Німфенбург і периферійні райони міста.
В межах центрального транспортного кільця під'їзд до будинків обмежений, на вулицях і провулках дозволений тільки пішохідний рух. Головна історична площа (Marienplatz) у входу в метро біля Нової ратуші і колони Св. Марії, на фоні силуету двох башт Фрауен-кирхе, під час Олімпійських ігор 1972 р. була виразною картиною жвавого руху пішоходів.
Олімпійський комплекс був побудований на тому ж каналі, що і Німфенбург. На північ від кільцевої автомагістралі (Ring) розташовується «Олімпійське село» з ступеневими балконами і «висячими садами» при багатоповерховій забудові. На південь від Рингу по берегу штучного водоймища над спортивними спорудами були натягнуті пластикові тенти на металевих опорах. У під'їзних доріг були влаштовані обширні автостоянки.
22. Любляна (Ljubljana); р. Любляна, р. Сава, р. Дунай
На річці Любляна, що впадає в річку Сава, права притока Дунаю, в I—V ст. знаходилася римська колонія (Julia Emona). На початку XII ст. в цьому місці, у закруту річки на високому березі, був побудований замок, поблизу якого виникло словенське поселення, в XIV ст. що отримало статус імперського міста з німецькою назвою Лейбах. В кінці XIX ст. замість старих укріплень був створений кільцевий бульвар навколо історичного міського ядра. У той самий час з півночі і півдня були прокладені лінії залізниці.
У 1918 р. місто прийняло слов'янське ім'я річки Любляна і в даний час є столицею Словенії. Сучасне місто з передмістями, розвиваючись уздовж річки Любляни і п'яти залізничних колій, досягло правого берега Сави в трьох місцях і навіть перейшло на її лівий берег. Окрім бульварного кільця була побудована зовнішня окружна автомагістраль протяжністю близько 25 км.
Загріб; р. Сава, р. Дунай
У 120 км. від Любляни, нижче за течією Сави, на лівому її березі, біля підніжжя південного схилу узгір'я Ведмедиця в XI ст. хорвати заснували місто Загреб, де у XVII ст. був відкритий університет. З 1940 рр. сучасний Загріб є столицею республіки Хорватія. До міста сходяться 4 автомагістралі і 5 залізничних колій, в передмісті розташований міжнародний аеропорт.