1. Частка робітників у загальній чисельності персоналу.

2. Частка основних і допоміжних робітників у загальній чисельності робітників.

3. Частка висококваліфікованих робітників у загальній кількості робітників.

4. Середній тарифний розряд робітників ( ):

(2.59)

де ЧР_і ─ чисельність робітників і-го розряду;

р_і─ і-й розряд групи робітників;

п ─ кількість розрядів.

5. Коефіцієнт насиченості основного виробництва робітниками допоміжних і обслуговуючих цехів (КНв), який розраховується відношенням чисельності робітників допоміжних і обслуговуючих цехів (ЧРдц) до кількості робітників основних цехів (ЧРоц):

(2.60)

6. Коефіцієнт відповідності кваліфікації робітників ступеню кваліфікації робіт (Квк):

(2.61)

де ─ середній тарифний розряд (рівень складності) виконуваних робіт.

7. Коефіцієнт співвідношення чисельності допоміжних і обслуговуючих робітників та основних робітників (КСдо), який показує кількість допоміжних і обслуговуючих робітників, що припадає на одного основного робітника:

(2.62)

де ЧРдо, ЧРос ─ чисельність робітників відповідно допоміжних і обслуговуючих та основних цехів.

8. Коефіцієнт співвідношення чисельності працівників апарату управління і працівників, зайнятих безпосередньо у виробництві (КСав):

(2.63)

де Чау, Чв ─ чисельність працівників відповідно апарату управління і зайнятих безпосередньо у виробництві.

9. Середній стаж роботи працівників на даному підприємстві ( ):

(2.64)

де Ч_і ─ чисельність працівників облікового складу з і-м стажем роботи;

Тс_і ─ трудовий стаж певної групи працівників;

Ч ─ загальна чисельність працівників облікового складу;

п ─ число груп працівників з і-м стажем роботи.

Склад персоналу за рівнем кваліфікації і трудовим стажем роботи на даному підприємстві визначається в значній мірі швидкістю обороту персоналу (постійного прийому та звільнення працівників).

Рух персоналу характеризують коефіцієнтами інтенсивності обороту персоналу зі звільнення (Кз) та з прийому (Кпр), які визначаються відношенням числа звільнених з усіх причин (Чз) чи прийнятих (Чпр) за певний період до середньооблікової чисельності працюючих за той же період ( ):

(2.65)

(2.66)

Загальний коефіцієнт інтенсивності обороту персоналу (Коп) визначають відношенням загальної кількості звільнених і прийнятих до середньооблікової чисельності персоналу:

(2.67)

Особливому вивченню підлягає зайвий оборот з причин плинності персоналу (звільнення з причин, не пов’язаних з виробничою необхідністю), який характеризується коефіцієнтом плинності (Кпл):

(2.68)

де Чзпл ─ чисельність звільнених з причин плинності (за власним бажанням та порушення трудової дисципліни) за певний період.

Втрати підприємства від плинності персоналу виражаються у втратах робочого часу (Вt), а як наслідок у недоданому обсягу продукції (Вп):

(2.69)

Вп =Вt ·Впл, (2.70)

де Чз_і ─ чисельність звільнених працівників і-ї групи;

Двп_i ─ втрати часу у зв’язку з плинністю, тобто час на заміщення і-ї групи звільнених необхідною робочою силою;

Впл ─ плановий денний виробіток одного працівника.

Для оцінки рівня організації управління виробництвом розраховують коефіцієнти стабільності (сталості) персоналу (Кст):

(2.71)

(2.72)

де Чст ─ чисельність сталого (постійного) персоналу, який перебував в обліковому складі весь календарний рік;

Чп_п і Чк_п ─ чисельність персоналу на початок і кінець року;

─ середньооблікова чисельність персоналу в базовому періоді.

Коефіцієнт заміщення персоналу (Кзам) визначається відношенням чисельності прийнятих на роботу до кількості працівників, звільнених з роботи:

(2.73)

Аналіз динаміки різних видів структур персоналу виявляє найбільш суттєві зміни структурних характеристик персоналу та об’єктивні тенденції позитивного і негативного їхнього впливу на функціонування підприємства в цілому. На цій основі формується кадрова політика і дієва програма управління персоналом.