3 Радіаційний стан поверхневих вод у Одеській області

За 2008 рік радіологічним відділом Централізованої лабораторії Обласної санітарно-епідеміологічної станції проведено 22 дослідження води відкритих водоймищ (р.Дунай, р. Турунчук, морська, лиманна та ін.)на вміст урона –238. За даними досліджень вміст урану визначається в межах від 0,02 до 0,23 Бк/л, що не відрізняється від данних, отриманих за останні 5 років.

Також за цей період проведено 12 досліджень поверхневих вод на вміст природних (радій-226), штучний (цезій-137, стронцій – 90) радіонуклідів, а також на сумарну альфа та бета – активність.

Отримані слідуючи данні:

- радій – 226 меньше 1,0 Бк/л:

- стронций – 90 от 0,02 до 1,68 Бк/л (найбільша концентрація в водах рік Дунаю та Турунчук – от 1,2 до 1,68 Бк/л);

- цезій-137 от 0,27 до 2,1 Бк/л;

- альфа активність – от 0,01 до 0,06 Бк/л;

- бета активність от 0,05 до 0,23 Бк/л.

• 11,94 Бк/дм³ у 2007 р.

4 Основні причини забруднення водних об’єктів Одеської області

Основними забруднювачами поверхневих вод є підприємства житлово-комунального господарства. Скид стічних вод від яких – 161,9 млн. м³ , що складає 62,9 % від загального обсягу скиду. (таблиця 4.2.2). На другому місці сільське господарство – 67,52 млн. м³ (26,3 %).

На території області налічується 131 комплекс очисних споруд загальною потужністю 815,042 тис.м³/добу. Близько 40% з них знаходиться у незадовільному санітарно-технічному стані, а саме: каналізаційні очисні споруди Березівського, Ананьївського ВУЖКГ, ДКП “Красноокнянський водоканал”. Потребують реконструкції каналізаційні очисні споруди ПП фірми “Орлан”, ЖКП “Таїрове” Овідіопольського району, КП “Лиманське” Роздільнянського району.

Централізовані системи каналізації з очищенням стічних вод на власних очисних спорудах є у містах Одеса, Б.Дністровський, Котовськ, Рені, Ананьїв, Арциз, Татарбунари, Роздільна, Березівка, Кілія, Теплодар та селищах міського типу Затока, Іванівка. Стічні води міст Ізмаїла, Іллічівська, Балти очищуються на відомчих каналізаційних очисних спорудах.

Одними з головних причин такого становища є те, що очисні споруди та каналізаційні мережі були побудовані у 70-80 роках, сьогодні вони морально та фізично застарілі і не відповідають сучасним вимогам, передаються на баланс сільських рад, які не мають коштів на ремонт та належну експлуатацію споруд.

Однак, очисні споруди, які знаходяться у задовільному стані при порушенні технології очистки стічних вод не досягають проектних показників. У останні роки існує тенденція збільшення концентрації забруднюючих речовин (особливо азотних груп, фосфатів, СПАР) на вході очисних споруд вище проектних показників, що призводить до перевищення концентрацій нормативних показників на виході з очисних споруд.

Погіршилась ситуація з очисними спорудами в сільської місцевості. Діючи очисні споруди передаються на баланс сільських рад, яки не мають достатньо коштів на належну експлуатацію споруд. В таких населених пунктах, як Саврань, Фрунзівка, Ширяєво, В.Михайлівка, Миколаївка очисні споруди відсутні.