- •Військовий інститут київського національного університету імені тараса шевченка
- •Організаційно-методичні рекомендації
- •2.1.1Загальна характеристика збройних сил сша, організація та озброєння мотопіхотного батальйону.
- •2.1.2. Організація та озброєння танкового батальйону армії сша організація тб сша
- •2.1.3.Загальна характеристика збройних сил Німеччини, організація та озброєння мотопіхотного батальйону.
- •Контрольні питання по Тем2. Зан.1.
- •1. Погляди командування армій іноземних держав на організацію та ведення бою в сучасних умовах
- •2. Тактико-технічні характеристики і бойове застосування основних видів бронетанкової техніки
Організаційно-методичні рекомендації
Отримати необхідну літературу. Дати завдання допоміжному складу на підготовку аудиторії до заняття. Вказати черговому що необхідно отримати для якісного проведення лекції. Ознайомити студентів з взаємозв’язком цього матеріалу з іншими темами та дисциплінами, з потрібною літературою. Провести контрольне опитування з минулої теми (при наявності часу).В ході заняття виділити головне і дати під запис, дотримуватись суворої послідовності показу слайдів і плакатів.
Вступ
На попередній лекції ми з Вами розглянули що при будівництві Збройних Сил України, наукового обґрунтування їх оптимального складу та організаційної структури теорією та практикою вироблені такі основні принципи:
— склад, організаційно-штатна структура та чисельність Збройних Сил України, їх оснащення озброєнням і військовою технікою повинні відповідати обсягу задач, які можуть виникнути перед Збройними Силами у випадку війни, а також враховувати необхідність підтримання оборонної достатності за мирних часів, згідно із законодавством України і її міжнародними зобов’язаннями.
— повинна враховуватись розумна оборонна достатність – це такий мінімальний кількісний та якісний рівень Збройних Сил, який потрібен для надійної безпеки держави і одночасно реально не створював би воєнної загрози іншим країнам, тобто заперечував би взаємну рівну безпеку.
Будівництво Збройних сил любої держави залежить від богатьох факторів:
політичного устрою держави;
географічного положення;
чисельності населення;
можливостей економіки;
розвинутої інфраструктури;
освітнього рівня населення ;
рівня воєнних загроз з боку зовнішніх викликів і таке інш.
Локальні війни і збройні конфлікти, що мали місце наприкінці ХХ сторіччя, справили значний вплив на розвиток воєнного мистецтва. Перш за все, необхідно відзначити, що в загальній системі бойових дій яскраво виявилась домінуюча роль тактики, як його складової частини. Так, у війні в Афганістані питома вага тактичних завдань, які вирішувались військами, складає, за розрахунками, до 90% від загального обсягу бойових дій. Аналогічний рівень був в арабо-ізраїльських війнах і збройному конфлікті в Чечні. Це свідчить про те, що тактика була і залишається основою для досягнення оперативної мети в збройній боротьбі.
Комадування іноземних армій, готуючи Збройні сили до ведення війни, постійно проводять реорганізацію військ і забезпечують їх самою новою технікою і озброєнням.
За поглядами військових експертів, найбільш підготовленими для ведення бою в сучасних умовах є мотопіхотний і танковий батальйони США, механізований і танковий батальйони ФРН.
Розглянемо організацію та озброєння цих підрозділів.
2.1.1Загальна характеристика збройних сил сша, організація та озброєння мотопіхотного батальйону.
Загальна характеристика та структура ЗС США
США - федеративна республіка, до складу якої входять 50 штатів та федеральний округ Колумбія. Діє Конституція Сполучених Штатів Америки, яка була прийнята 17 вересня 1787 року.
Географічне положення - США знаходяться в Північній Америці.
Територія - 9.364 тис. кв. км.
Сухопутні кордони - протяжність 12248 км, в т.ч. з Канадою - 8893 км
Населення – 317,64 млн. чол.
Війсковий бюджет – 722мрд.долл.
Кількісний склад регулярних ЗС -1,564млн.,
Комплектування – на добровольній основі
Верховним головнокомандувачем ЗС є президент який здійснює загальне керівництво збройними силами.
РНБ- призначена для розгляду найважливіших питань внутрішньої, зовнішньої та військової політики США, напрацювання рекомендацій з цих питань для прийняття Президентом відповідних рішень.
Міністр оборони - здійснює безпосереднє керівництво ЗС.
КНШ – робочий орган ВГ і МО по оперативному управлінню ЗСУ.
Голова КНШ є вищим по посаді офіцером у ЗС.
Управління збройними силами здійснюється по двох напрямках - адміністративному та оперативному.
Оперативне управління покладається на об'єднане командування ЗС США.
Оперативна організація ЗС США відповідно з їх цільовим призначенням та характером вирішуваних завдань поділяється на:
стратегічні сили,
сили загального призначення,
сили та засоби стратегічних перекидань військ по повітрю і морем та резерви.
Об'єднання та з'єднання з оперативної організації зведені у дев'ять об'єднаних та три спеціальних командування, які мають свої зони відповідальності.
За своїм призначенням та характером виконуваних завдань стратегічні сили поділяються на:
наступальні (СНС) та
оборонні (СОС).
СОС включають:
системи попередження про ракетно-ядерний удар,
системи контролю космічного простору,
системи протиракетної та протисупутникової оборони,
сили і засоби протиповітряної оборони.
СНС – основа воєнної і ядерної могутності США. Вони включають:
міжконтинентальні балістичні ракети(МБР) наземного та морського базування;
стратегічну авіацію;
атомні підводні човни.
Згідно з адміністративним розподілом збройні сили США включають три види:
сухопутні війська( СВ);
військово-повітряні сили(ВПС);
військово – морські сили(ВМС).
СВ є одним з основних компонентів сил загального призначення ЗС США
Організаційно СВ зведені в:
армійські корпуси,
дивізії,
окремі бригади і бронекавалірійські полки,
окремі і лінейні батальйони (дивізіони), роти(батареї).
Основні угруповання регулярної армії розгорнуті на континентальній частині США і в Європі
Військово-повітряні сили (ВПС) США - самостійний та наймобільніший вид ЗС - призначені для оперативного вирішення завдань із застосуванням спеціальної і звичайної зброї як з континенту, так і безпосередньо з районів передового базування.
Військово– повітряні сили включають в себе частини, з’єднання і об’єднання:
міжконтинентальних балістичних ракет (МБР),
крилатих ракет наземного базування,
стратегічної авіації,
тактичної авіації,
військово-транспортної авіації
Військово-морські сили (ВМС) - різнорідний і універсальний вид ЗС США, який має високу стратегічну мобільність і здатний вести воєнні дії в різних за масштабом та характером війнах.
Корабельний склад:
підводні атомні човни ракетного базування,
морські авіаносці,
крейсери із керованою ракетною зброєю,
ескадрені міноносці із керованою ракетною зброєю,
фрегати із керованою ракетною зброєю і інш. класи надводни кораблів
За поглядами військових експертів, найбільш підготовленими для ведення бою в сучасних умовах в СВ є мотопіхотний і танковий батальйони США, механізований і танковий батальйони ФРН.
Розглянемо організацію та озброєння цих підрозділів.
МПБ основний тактичний підрозділ СВ США
Структура мотопіхотного батальйону США:
Всього у МПБ
особового складу - 896 чол.
БМП М2 "Бредлі" – 54
БРМ М3 "Бредлі" – 6
БТР М11З - 23
106,7-мм СМ - 6
ПУ ПТРК "ТОУ" – 12, "Дракон" - 36