4. Проведення ктс

На момент проведення КТС були зроблені усі необхідні приготування: клас було оформлено згідно із тематикою заходу, дошка була оснащена заголовком «Lviv – the city of…”, а також були розкладені усі необхідні матеріали: ватман, кольорові олівцу, маркери, підготовлені листки із папірцями, учнівські інформаційні повідомлення про Львів тощо.

Як виявилось під час реалізації першого пункту плану проведення КТС, під час підготовчого етапу були допущені певні недоліки, один із них наведено вище. Інший же недолік був пов'язаний із технічним фактором, через який не було жодної можливості забезпечити проект фотокартками заздалегідь. Проте прорахунки та відхилення від першопочаткового плану виявились корисними, адже саме через них учні змогли продемонструвати згуртованість під час проведення КТС, оперативність, винахідливість, схильність до взаємодопомоги та взаємопідтримки. «Усе це є необхідною школою життя» [4].

Час відведений на створення стін газети було визначено – дві учбові години, тобто 2 уроки по 45 хвилин. Звичайно, для того, щоб доробити малюнок, а також скомпонувати матеріал, оздобити газету, обговорити результат та провести фото сесію – це дуже мало. Проте учні проявили напрочуд велику оперативність та активність, за перші 45 хвилин суспільними зусиллями трьох учениць, а також керівника вдалось завершити малюнок. Також були зачитані уголос усі дібрані зразки інформації про Львів, разом із ученицею-помічником я перевірила остаточні варіанти тематичних повідомлень на стислість, актуальність, доцільність тощо. Таким чином перші 2 пункти плану булу успішно виконані.

Для переходу до третього етапу заняття все було готово, клас було поділено на 3 робочі мікрогрупи, перша мікрогрупа займалась компонуванням матеріалу, друга мікрогрупа займалась відбором необхідних фотокарток, їх друком та компонуванням, третя мікрогрупа займалась технічною роботою, необхідною для створення стінгазети.

На четвертому етапі було урочисто вивішено газету для огляду, підбито підсумки, обговорено результати: що вдалось, що ні; чого навчились, що пізнали тощо.

І останнім етапом було проведено невеличку фото сесію, також світлини були зроблені і протягом КТС (див. додатки).

Зміст і методика проведення виховного заходу

1.Зміст проведеного заняття повністю відповідав поставленій меті та цілям, адже учні отримували як колективні так і індивідуальні завдання, тобто вчились працювати як разом так і окремо, брати на себе відповідальність за власні вчинки, та вчинки учасників мікрогрупи;

2.Дібраний матеріал носив як пізнавальний так і виховний характер, сприяв розширенню кругозору учнів, а також знань про Батьківщину, учні змогли використати як свій власний досвід так і інформацію знайдену завдяки використанню частково-пошукового методу. Завдяки специфіці заходу учні покращували свої ЗУН, а також розкривали власні таланти. Завдяки даному КТС, його змістовності в учнів виховувалось почуття колективізму, взаємодопомоги та взаємопідтримки, уміння виходити із скрутних становищ, самостійно вирішувати непрості життєві задачі.

3. Заняття було напрочуд насиченим, експресивним, змістовним та емоційним, учні проявляли велику активність та зацікавленість справою. На жаль не вдалось реалізувати задумане протягом запланованого часу, через певні організаційні недоліки, описані вище, проте це посприяло розвитку певних вольових якостей в учнів, покращенню їх концентрації, уваги, наполегливості, а також уміння згуртовуватись для вирішення певної проблеми.

4.Можна із впевненістю сказати, що методи роботи використані як на підготовчому так і на етапі реалізації КТС (методи організації навчально-пізнавальної та виховної діяльності - словесні: бесіда, диспут, читання в голос; практичні: гра, частково-пошуковий, метод проблемного виховання; наочні: ілюстрація; методи стимулювання діяльності: емоційний вплив педагога; методи стимулювання діяльної поведінки вихованців – виконання творчих завдань) повною мірою сприяли реалізації мети цілей та завдань КТС, оскільки були дібрані згідно із аналізом психолог-педагогічної літератури, та у відповідності до вікових та індивідуальних особливостей учнів. Жодне завдання не носило випадкового характеру, були враховані усі переваги та недоліки у розвитку кожного учня, а також були спрямовані на корекційний вплив на конфліктних учнів.

5.Питання, що підіймались під час КТС були тісно пов’язані із щойно пережитим учнями досвідом, сприяли його закріпленню та відкладенню у свідомості, допомагали пов’язати практично-наочну інформацію із теоретично-словесною, також виховували в учнях патріотичний дух. Завдяки розвитку патріотизму учні починають усвідомлювати необхідність повноцінного та всебічного навчання і розвитку, становлення як справжнього громадянина своєї Батьківщини. Проблеми конфліктних учнів розв’язувались завдяки залученню їх до навчально-пізнавальної діяльності пов’язаної із кругом інтересів даних учнів.

6.Учні здобули багато нових знань як про Львів так і про Україну, про різі аспекти життя на західній Україні: релігійні, політичні, громадські, культурні, спортивні тощо. Також навчились працювати у колективі над створенням творчих проектів, вдосконалювали навички пошукової діяльності, образотворчої та уміння аналізу і самоаналізу.

7.В учнів сформувалось стійке переконання, що такі заходи допомагають покращенню атмосфери у класі, дружніх стосунків, а також відкривають кожного учня із нової для них самих сторони; а також, що основним рушієм будь-якої справи, будь-якого успіху є організованість та сплощеність колективу.

8. Даний захід сприяв формуванню таких моральних та морально-вольових якостей як: доброзичливість, самостійність, дисциплінованість, організованість, старанність, принциповість. Цьому сприяв цілеспрямований процес залучення дітей до моральних цінностей людства і конкретного суспільства. Дана КТС стала однією із ланок що допомагає навчити учнів бачити все те добре, що є в нашій дійсності, радіти йому, прагнути примножити загальнолюдські духовні цінності людства – доброту, правду, любов, чесність, гідність, красу, мудрість, справедливість.

9.Взаємодія між вчителем та учнями здійснювалась у формі фронтальної, індивідуальної та колективної бесіди, а також у формі практичної взаємодії спрямованої на вирішення поставлених завдань. Вплив здійснювався шляхом переконання та наслідування на індивідуальну свідомість учнів та актуалізації - на колективну. Обраний стиль спілкування – демократичний, що найкраще підходить для співпраці із підлітками, адже це вік формування та зламу авторитетів, становлення світогляду, тому учні не сприйматимуть авторитарний стиль та будуть проявляти крайню нонконформність, тоді як ліберальний стиль або стиль потурання не сприятиме розвитку та вихованню учнів через надмірне поле самостійності, у якій учні просто загубляться. Емоційне та інтелектуальне забезпечення заходу організовувалось завдяки суспільним зусиллям та індивідуальним зусиллям педагога, додатковим розповідям, коментарям та ілюстративним прикладам.

10. Основними видами діяльності під час заходу можна назвати творчі та частково репродуктивні: малювання, письмо, актуалізація опорних знань, композиція тощо. Серед позитивних особливостей вихователя, що проводив урок можна назвати емоційність, хороше володіння необхідними знаннями з предмету, творчий підхід, уміння включатись у будь який процес, бажання допомогти, підтримати, хороший контакт з учнями. Серед недоліків – брак впевненості, недостатні знання учнів, адже кілька тижнів не є достатніми для всестороннього вивчення як окремих учнів так і колективу в цілому, проте на загальний перебіг подій цей недолік майже не вплинув.

Організаційна і комунікативна діяльність учителя, його особистісні якості. Критичний аналіз результативності КТС.

1.Організація підготовчої роботи була проведена на досить високому рівні, була проведена уся необхідна попередня робота із інформацією, проведені певні місцеві дослідження, отримана інформація про кожного із учнів, про їх ЗНУ, здібності, звички, досліджено мотиваційну базу, також була проведена робота із вмотивування, що дала позитивні результати та заохотила учнів до плідної співпраці один з одним та із вихователем. Але були і недоліки. Незважаючи на постійне демократичне керівництво, контроль та намагання спрямувати учнів у вірному напрямку, вчителем не було враховано низький рівень розвитку в учнів такої моральної якості як відповідальність, що призвело до негативних наслідків – затримки у проведенні КТС, пришвидшений темп роботи тощо. Проте показники даної якості значно зросли під впливом проведеної КТС.

2. Під час проведення КТС вчитель продемонстрував перш за все організаторські якості та здібності до образотворчого мистецтва, а також до прикладного мистецтва.

3.У якості педагогічного підживлення були застосовані такі методи заохочення як ввічлива посмішка, похвала, слова подяки, а також розміщення фотографій найбільш активних учасників на дошці пошани класу, висловлення подяки батькам.

4.Під час етапу планування КТС був використаний метод гри, що дуже вплинув на мотиваційну складову заходу, а також на самостійність дітей, їх вольові якості, прагнення до перемоги та самореалізації, особливо позитивно це сказалось на учениці яку я окреслювала як конфліктну (Костирська Ольга), адже її належало багато ідей, які було підтримано та втілено, це сприяло самореалізації учениці, зростання її авторитету в очах інших дітей, та зростання вихователя в очах учениці. На етапі проведення КТС було застосовано метод виконання творчих завдання, а також метод проблемного навчання, які сприяли реалізації усіх поставлених цілей(усі ін. використані методи окреслені у попередньому блоці аналізу, див. с. 15)

5. У підготовці та проведені КТС роль педагога можна окреслити як допоміжну та скеровуючи, проте не менш важливу. Вчитель допомагає учням врахувати місцеві умови, розподілити доручення між первинними колективами, спрямовує творчу справу на розвиток у учнів творчого пошуку; але в жодному разі не нав’язує свої пропозиції дітям. Адже справа колективна, оскільки в її плануванні, підготовці, проведенні, обговоренні беруть участь усі члени колективу і всі вихованці разом із вихователем мають змогу виявити свої творчі можливості у пошуку засобів, методів, прийомів, які б забезпечили успіх.

6. Методика проведення заходу відповідала виховній меті і завданням, віковим та індивідуальним особливостям дітей, особистісно-орієнтованому вихованню у цілісному педагогічному процесі.

7.Загальна оцінка проведеного заходу – позитивна, адже цілі та основна мета були досягнені. Проведена КТС сприяла вихованню та розвитку гармонійних творчих особистостей високого морального ґатунку, патріотів, допомагала становленню колективістського духу взаємодопомоги та колективного вирішення життєвих задач. Під час заходу учні розвивали увагу та уяву, вольові, покращувати навички володіння усним та письмовим мовленням, вдосконалювати розуміння художньої мови, розширювалось поле самостійності їх творчої діяльності; вчились використовувати власний досвід; розширювали знання про власну країну, її устрій, традиції тощо.

звісно, не можна зупинятись на досягнутому, адже кожна мета реалізується завжди до якогось ступеня, тому необхідно продовжувати працювати у тому ж напрямку, намагатись покращувати результати та уникати тих недоліків, які виникли під час проведеного заходу.

8.Причини успіхів та невдач можна вважати такими що полягають у неповній впевненості педагога у своїх силах та у своїй провідні ролі у КТС, а також у недосконалому знанні колективу та неврахуванні усіх особливостей розвитку кожного із учасників заходу.

9.На основі усього аналізу можна зробити висновок, що даний виховний захід був в цілому успішним. Якщо враховувати невеликий термін роботи педагога із учнями, то ті недоліки, які виникли під час проведення КТС є не дуже значними, вони не вплинули негативно на загальний хід заходу, а лише додали певних проблемних завдань у КТС, що призвело до формування та розвитку таких морально-вольових якостей учнів як самостійність та організованість, дисциплінованість і старанність. А також допомогли учням більше здружитися, та навчили їх вирішувати проблеми разом, на загальну користь. Така ситуація була корисною і для вдосконалення професійних якостей педагога, адже будь-який досвід є позитивним та допомагає більш детально ставитись до подібних ситуацій у майбутньому.

9.Щодо подальшої колективної виховної роботи з учнями можна дати такі поради: необхідно більше уваги приділити громадському вихованню учнів адже їх рівень громадської свідомості є не надто високим, що виявилось під час проведеної КТС, необхідно час від часу практикувати подібні творчі справи художньо-естетичного спрямування, для того, щоб запобігти становленню химерних уявлень, які формує сучасна масова культура. Також дуже важливим є подальша робота над становленням колективного духу, єдності під час виконання подібних завдань, розвиток такої моральної якості як відповідальність.

10. Як вже зазначалось у п.п. 7, дана КТС майже повною мірою реалізувала поставлену мету та цілі, саме тому даний захід є таким, що гармонійно входить до загального русла виховної роботи із групою. Його результати позитивно вплинуть на подальші колективні творчі завдання, адже колектив став більш цілісним, колективна свідомість та відповідальність зросла. Конфліктні учні отримали визнання серед інших учнів, адже стали повноцінними учасниками процесу, та допомогли у формуванні ідей та їх реалізації, а також осягнули, що навчально-виховний процес може бути цікавим, пізнавальним та корисним.

Аналіз педагогічної конфліктної ситуації

Педагогічний конфлікт «Не хочу вчитися, а хочу…»

Аналіз та вирішення педагогічного конфлікту