Питання для самоконтролю

1.Поняття сторін у цивільному процесі

2.Процесуальна співучасть

3.Процесуальне правонаступництво

Питання для самостійного вивчення

1.Правове положення сторін у цивільному процесі

2.Прцесуальни права та обов’язки сторін

3.Віди процесуальної співучасті

Тема 5. Треті особи в цивільному процесі

Окрім сторін у результаті цивільної справи можуть бути зацікавлені й інші особи, що не є суб'єктами спору, переданого на розгляд суду. Вони називаються третіми особами. Інститут третіх осіб забезпечує захист прав та охоронюваних законом інтересів громадян і організацій, як і інститут сторін. Разом із тим він має самостійне значення, правове становище третіх осіб у процесі займають особи, що мають юридичний інтерес до справи, але інтерес не рівноцінний до інтересу сторін. Цей інтерес диференційований і виражається у тому, що рішення суду безпосередньо стосується суб'єктивних прав і охоронюваних інтересів третіх осіб, або, встановивши між сторонами відповідні правовідносини, побічно впливає на їхні суб'єктивні права та охоронювані законом інтереси.

Процес, в якому беруть участь треті особи, виникає поза їхньою волею. Треті особи вступають до вже розпочатого процесу. Як треті особи можуть виступати як громадяни, так і організації, які є юридичними особами.

Захист прав, відмінних і незалежних від прав сторін, – не єдина функція інституту третіх осіб. Участь останніх у цивільному процесі, крім того, забезпечує більш швидкий розгляд цивільної справи, до якої вступають або до якої залучаються треті особи. Завдяки їхній участі у справі більш повно концентрується доказовий матеріал, який допомагає не тільки захистити права третіх осіб, але й правильно розглянути цивільну справу в цілому, порушену первісним позивачем до відповідача.

У цивільному процесі можуть виступати дві категорії третіх осіб: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору.

Характеризуючи треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, слід мати на увазі наступне:

1) інтереси третіх осіб і первісних сторін обов'язково повинні зійтись щодо предмету спору;

2) інтереси третіх осіб і первісних сторін взаємовиключають один одне, є протилежними один одному. На розгляд суду виносять якби два спори;

3) треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, вступають до процесу, заявляючи позов до обох сторін. Первісний позивач виступає щодо такої третьої особи як відповідач. Первісний відповідач виступає в цьому випадку щодо третьої особи як другий відповідач;

4) третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, – це по суті той же позивач. Він є ініціатором нового порушення нового спору. У процесі його інтереси суперечать інтересам первісного позивача.

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, мають ті ж самі права, що й позивач.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, – це такі особи, які вступають у розпочатий процес чи залучаються до участі у справі тільки тому, що судове рішення у спорі стосовно первісного позивача, і відповідача може вплинути на їхні права та обов'язки стосовно однієї зі сторін.

Третьою особою, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, може бути громадянин або юридична особа. Наприклад, боржник, який виконав солідарний обов'язок, має право зворотної вимоги до інших боржників. Саме вони можуть бути третіми особами, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору.

Згідно зі ст.ст. 1187, 1191 Цивільного кодексу України організації та громадяни, діяльність яких пов'язана з підвищеною небезпекою для оточення, зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки. Відповідає за заподіяну шкоду володар джерела підвищеної небезпеки. Але якщо, наприклад, за кермом машини був водій, який перебуває з володарем джерела підвищеної небезпеки у трудових відносинах, володар джерела підвищеної небезпеки, відшкодувавши шкоду, має право зворотної вимоги до цього водія. У такому випадку водій може виступати у процесі про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки, як третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору.

Наведені приклади свідчать про те, що третя особа без самостійних вимог щодо предмету спору бере участь у процесі тільки тому, що їй загрожує регресна вимога однієї з первісних сторін після винесення судового рішення.

Треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору можуть не тільки самі вступити до процесу. Суд може залучити їх до участі у процесі як за заявою сторін, так і за власною ініціативою.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, користуються процесуальними правами та несуть обов'язки сторін, окрім права на зміну підстави та предмета позову, збільшення чи зменшення розміру позовних вимог, а також на відмову від позову, визнання позову або укладення мирової угоди, вимоги виконання судового рішення, ухвали, постанови суду.