31 Трихлорсилан

Молекулярна формула: НСl₃Sі. М= 135,5.

Агрегатний стан за н. у.: рідина.

Зберігання і транспортування: Т. зберігають в цистернах, ємкостях, резервуарах; перевозять залізничним транспортом.

Фізичні і хімічні властивості. Летка безбарвна рідина. Т.кип. 31,8 ⁰С. Густина 1341,7 кг/м³ при 20 ⁰С; коеф. дифузії парів у повітрі 0,0786 см²/с; тепл. утвор. мінус 473 кДж/моль. У присутності вологи енергійно гідролізує з послідовним утворенням полісилоксанів. Гідролізуються в контакті з вологою повітря з виділенням хлороводню. На повітрі димить. Пари важчі за повітря, накопичуються в низинах, підвалах, тунелях тощо.

Вибухо- і пожежонебезпечність. Легкозаймиста рідина. Пари гідролізуються вологою повітря з утворенням хлороводню. Т. спал. мінус 14 ⁰С (в. т.); т. самозайм. 230 ⁰С; т. межі пош. пол.: нижн. мінус 56 ⁰С, верхн. 28 ⁰С (в сухому повітрі); нижн. менше мінус 50 ⁰С, верхн. 29 ⁰С (в повітрі з відносною вологістю 69 %).

Засоби гасіння. Порошки типу ПСБ-3.

Основна небезпека. Легкозаймиста рідина; реагує із водою з вибухом; накопичується у низинах, підвалах, тунелях. Високотоксична речовина, можливі смертельні отруєння.

Дія на шкіру: при контакті зі шкірою Т. викликає некрози; при потраплянні на обличчя виникають некроз, виразки, що довго не загоюються, почервоніння шкіри, свербіння.

ГДК р.з.: 1 мг/м³.

ГДК м.р.: 0,1 мг/м³ (ОБРВ).

За ступенем дії на організм людини: 2 клас - “високонебезпечні”.

За ступенем токсичності: 2 група -“високотоксичні”.

За характером токсичності: групи “подразнюючі”, “печінкові”, “нервові”.

Л.К. ₅₀: 1,5-2 мг/л (миші), 13,5 мг/л (щури).

Токсична дія: Т. небезпечний при вдиханні. Діє як отрута при потраплянні у шлунок. Пари сильно подразнюють слизові оболонки очей і верхні дихальні шляхи, шкіру, оскільки при взаємодії з водою Т. утворює хлороводень. Спостерігаються нежить, закладання носа, рясні виділення з носа, першіння у горлі, кашель, різь в очах, сльозотеча, сухість, свербіння і почервоніння шкіри; виникає погіршення дихання, пізніше настає слабкість. При вдиханні парів Т. протягом декількох хвилин - збудження, рефлекторне порушення дихання, запальні зміни в органах дихання. При відносно високих концентраціях починаються судоми і настає смерть після 2-год. дії.

Ознаки отруєння: нежить, закладання носа, рясні виділення з носа, першіння у горлі, кашель, різь в очах, сльозотеча; сухість, свербіння і почервоніння шкіри; виникає погіршення дихання, пізніше настає слабкість.

Надходження в організм, розподілення, перетворення і виведення з організму: Т. потрапляє в організм через дихальні шляхи.

Наслідки дії у майбутньому: некрози, болючі виразки, дегенеративні зміни у печінці і нирках; порушення Ц.Н.С., катаральне запалення трахеї і бронхів; запальні зміни в органах дихання.

Перша домедична допомога і невідкладна терапія: Необхідно винести потерпілого на свіже повітря, очі і слизові оболонки промити водою протягом не менше 15 хв., змити Т. зі шкіри водою з милом, зробити охолоджуючі примочки, в ввести по 2-3 краплини очі 30 % розчин альбуциду, п/ш – атропін 0,1 % розчин 1 мл. Рекомендуються інгаляції з ефедрином.

Засоби індивідуального захисту: Для захисту органів дихання, очей і шкіри від контакту з Т. застосовують протигаз марки А, ізолюючий протигаз; спецодяг закритого типу; захисний костюм типу ТоЯж. Важливим є забезпечення заходів особистої гігієни.

Дія на засоби захисту, прилади, техніку: соляна кислота, яка утворюється при гідролізі парів Т. в контакті з вологою повітря спричинює корозію металів.

Нейтралізація (дегазація):. Невеликі витікання треба засипати сухим піском, землею, іншим негорючим матеріалом, зібрати у ємкість, майданчик змити великою кількістю води.