8. Аналіз діяльності дитячих дошкільних закладів

Функцію з всебічного та гармонічного виховання та розвитку дітей виконують дитячі дошкільні заклади, які є первіс­ною ланкою в системі освіти.

Виконання дитячими дошкільними закладами покладених на них функцій та повнота використання їх можливостей з надання послуг населенню у сфері виховання дітей є об'єктами економіч­ного аналізу. До головних завдань аналізу фінансово-господар­ської діяльності відносять такі:

—оцінювання стану та розвитку мережі;

—характеристика рівня укомплектованості установи контин­гентом обслуговування та забезпеченості населення послугами;

—визначення повноти використання мережі та ефективності роботи закладу.

Аналізуючи ринок послуг, які надають дитячі заклади, перед­усім необхідно дати характеристику мережі. З цією метою закла­ди поділяються:

1) за характером обслуговування дітей — ясла (діти до 3-х ро­ків), дитячі садки (діти від 3 до 6 років), дитячі дошкільні комбі­нати (діти від 2 до 6 років);

2) за терміном обслуговування контингенту — такі, що пра­цюють 9 год. на добу; 12 год. на добу; цілодобові.

Узагальнюючим показником стану мережі є рівень забезпечено­сті населення послугами дитячих дошкільних закладів. Він вимірю­ється питомою вагою дітей, яким надаються такі послуги, у загаль­ній чисельності дитячого населення та кількістю дитячих місць у розрахунку на 100 працюючих жінок віком від 18 до 44 років.

Стан мережі дитячих дошкільних установ визначає обсяг їхньої роботи, для вимірювання якого використовується система взаємо­залежних показників. Передусім це чисельність дітей, кількість дитячих груп і кількість днів відвідування дітьми дитячих дошкіль­них закладів (дитино-дні). Кожен із цих показників віддзеркалює певні сторони фінансово-господарської діяльності установи. Так, чисельність дітей характеризує обсяг послуг і повноту використан­ня потужності установи; дитино-дні — обсяг безпосередньої робо­ти з виховання дітей, база для визначення витрат на харчування. Кількість дитячих груп — показник, що визначає масштаб роботи і використовується для оцінювання укомплектованості установи, а також слугує одиницею виміру витрат на її утримання.

Ефективне вирішення завдань з надання послуг населенню дошкільними дитячими закладами залежить від рівня організації їхньої роботи та використання потужності закладів. Він характе­ризується наповнюваністю дитячих груп і укомплектованістю дитячих місць. Перший показник визначається середньою чисель­ністю дітей в групі. Оцінюючи рівень наповнюваності груп, необхідно враховувати встановлені нормативи: для груп ясельного типу — 25 осіб, для груп дитячих садків — 30 осіб, для груп санаторного типу — 20 осіб.

Аналізуючи роботу дитячих дошкільних закладів, необхідно оцінити інтенсивність їхньої роботи. Для цього визначається се­редня зайнятість дитячого місці протягом року (відношення кіль­кості днів перебування дітей у закладі до кількості дитячих місць).

9. Аналіз діяльності масових бібліотек

Бібліотеки є найпоширенішими установами мережі за­кладів культури. Сутність їхньої діяльності — надання населен­ню друкованих творів у тимчасове користування, задоволення певних духовних потреб суспільства.

Аналіз роботи бібліотечних закладів охоплює: характеристику стану мережі, повноту забезпечення населення друкованою про­дукцією, рівень обслуговування населення та читачів, повноту та якість виконання функцій з надання бібліотечних послуг.

Повнота задоволення потреб населення в послугах бібліотек залежить передусім від стану мережі. Вона характеризується по­тужністю, яка вимірюється середньоденною відвідуваністю чита­чів і профілем бібліотеки. За профілем розрізняють бібліотеки масові, що мають універсальні книжкові фонди, та спеціальні — наукові, технічні, бібліотеки підприємств, установ. Ураховується і рівень забезпеченості населення книжковим фондом (кількість екземплярів друкованої продукції в розрахунку на 100 осіб дорос­лого населення).

У процесі аналізу стану мережі зважають також на рівень те­риторіальної доступності бібліотек, який характеризується кіль­кістю бібліотек на визначеній території, кількістю селищ й інших населених пунктів, які мають (або не мають) бібліотеки. Узагаль­нюючими показниками територіального розміщення бібліотечної мережі є її щільність — кількість бібліотек на 10 000 осіб дорос­лого населення, та доступність — чисельність дорослого насе­лення в розрахунку на одну бібліотеку. Рівень цих показників та їх зміна порівняно з попередніми роками характеризують стан бібліотечної мережі в районі обслуговування та роль окремих бібліотечних закладів у виконанні покладених на них функцій.

Оскільки діяльність бібліотечного закладу спрямована на на­дання послуг населенню, яке відвідує бібліотеку з метою корис­тування її бібліотечним фондом, основними показниками обсягу роботи закладу є чисельність читачів, кількість книговидач і від­відувань. У процесі аналізу встановлюється зміна цих показників порівняно з попереднім роком. Крім того, вивчаються склад чи­тачів і склад книговидач за різними ознаками (читачів — за ві­ком, статтю, характером праці; книговидачі — за тематикою книжкової продукції: політична, економічна, художня тощо).

Одним із завдань бібліотеки є популяризація книжкової продукції серед населення. Показниками рівня проведення цієї роботи є питома вага читачів у загальній чисельності населення району обслуговуван­ня та середня кількість книговидач у розрахунку на одного жителя ра­йону обслуговування за рік. До уваги беруться також рівень роботи бібліотеки з розвитку інтересу читачів до книги, активність читачів у використанні книжкового фонду бібліотеки та стабільність читацько­го активу, який характеризується показниками читаності та відвідува­ності. Читаність — це середня кількість книговидач на одного читача за рік. Показник читаності визначає, з одного боку, рівень обслугову­вання читачів бібліотекою, її можливості щодо задоволення духовних потреб населення, а з іншого — рівень культури читачів, їх інтерес до книги. Рівень відвідуваності, що визначається як середня кількість відвідувань одного читача за рік, характеризує активність читачів.

Якість роботи бібліотеки побічно (непрямо) характеризується рівнем відсіву читачів, котрий вимірюється питомою вагою осіб, які не відвідували бібліотеку протягом року, у чисельності чита­чів на початок року. Подібну роль виконує і термін користування послугами бібліотеки окремими читачами. З цією метою читачів бібліотеки необхідно згрупувати за термінами користування біб­ліотекою протягом року.

Аналіз використання книжкових фондів за окремими катего­ріями бібліотек, відділами та розділами літератури, вивчення чи­тацького попиту і розрахунок зростання мережі бібліотек дають можливість визначити додаткову потребу в придбанні видань для поповнення книжкових фондів.

Запитання для самоконтролю:

1. Напрями підвищення якості медичного обслугову­вання.

2. Диверсифікація джерел фінансування закладів охо­рони здоров'я як фактор підвищення якості роботи галузі.

3. Медичні нормативи та вимоги щодо їх дотримання.

4. Зміст державної політики у сфері охорони здоров'я.

5. Аналіз прогнозування розвитку системи охорони здоров'я.

6. Показники якості роботи закладів охорони здоров'я.

7. Методика розрахунку кадрового забезпечення за­кладів охорони здоров'я.

8. Основні завдання аналізу діяльності лікарні.

9. Головні показники діяльності лікувальних закладів.

10. Джерела фінансування закладів освіти в умовах перехідної економіки.

11. Аналіз джерел фінансування наукових установ.

12. Критерії виміру та аналізу результатів науково-дослідної діяльності.

13. Особливості державної політики в галузі освіти в сучасних умовах.

14. Аналіз рівня готовності перехідної тематики нау­кових установ.

15. Аналіз кадрового потенціалу наукової установи.

16. Аналіз показників упровадження науково-дослід­них робіт у виробництво.

17. Характеристика показників кінцевих результатів діяльності наукових установ.

18. Основні принципи оцінювання ефективності вико­ристання наукових кадрів.

19. Особливості та головні напрями діяльності закла­дів соціальної інфраструктури.

20. Основні завдання соціальної політики України в сучасних умовах господарювання.

21. Основні характеристики діяльності дошкільної освіт­ньої установи.

22. Сучасні тенденції реформування фінансування зак­ладів соціальної інфраструктури.

23. Аналіз фінансування та матеріально-технічного забезпечення закладів культури.

24. Аналіз дотримання встановлених нормативів об­слуговування.

25. Державні нормативи щодо регулювання мережі установ.

26. Характеристика показників діяльності дошкільних закладів.

27. Головні показники діяльності закладів культури.