- •Пояснююча записка до розділу дипломного проектування «Цивільна безпека»
- •Захист працівників огд в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Приклад
- •Допоміжні матеріали
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту
- •Нормативи на проведення робіт у осередку ураження
- •Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
- •Варіант 2. Оцінка небезпеки від стихійного лиха (буревія)
- •Приклад
- •Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на огд.
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
- •Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
- •Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
- •Приклад
- •Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Приклад
- •Варіант 8. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні.
- •Приклад
- •Варіант 9. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Варіант 10. Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 11. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту в залежності від тиску на межах зон
- •Ступені ураження міст (населених пунктів), %
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню ураження міста (населеного пункту)
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці для проведення РіНр на 100 тис. Чол.
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання медичної допомоги потерпілому населенню на 100 тис. Чол.
- •Приклад
- •Варіант 12. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (гг, гр, лзр)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху гг, гр, лзр:
- •Варіант 13. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (пил)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху горючого пилу:
- •Варіант 14. Вибухопожежна небезпека поза приміщеннями
- •Варіант 15. Оцінка хімічної обстановки на огд при викиді нхр
- •Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- •Список рекомендованої літератури.
- •1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільна оборона» для студентів хімічного профілю/ Укл. С.М. Орел., та інш.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2002.– 64 с.
- •2. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. В.Є. Гончарук, с.І. Качан, с.М. Орел, в.І. Пуцило.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2004.– 184 с.
- •5. Основи цивільного захисту. Навчальний посібник. Васійчук в.О., Гончарук в.Є., Качан с.І., Мохняк с.М.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2010.– 380 с.
Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
Щільність потоку м2 /м2 |
Горизонтальний шлях |
Дверний отвір |
Сходи вниз |
Сходи вгору |
|||
швидкість м/хв |
інтенсив-ність, м/хв |
швидкість м/хв |
інтенсив-ність, м/хв |
швидкість м/хв |
швид-кість,м/хв |
інтенсив-ність, м/хв |
|
0,01 |
100 |
1 |
1 |
100 |
1 |
60 |
0,6 |
0,05 |
100 |
5 |
5 |
100 |
5 |
60 |
3 |
0,1 |
80 |
8 |
8,7 |
95 |
9,5 |
53 |
5,3 |
0,2 |
60 |
12 |
13 4 |
68 13,6 |
13.6 |
40 |
8 |
03 |
47 |
14,1 |
16,5 |
52 |
15,6 |
32 |
9,6 |
0.4 |
40 |
10 |
18,4 |
40 |
16 |
26 |
10,4 |
0,5 |
33 |
16,5 |
19,6 |
31 |
15,5 |
22 |
11 |
0,6 |
27 |
16,2 |
19 |
24 |
14,4 |
18 |
10,8 |
0,7 |
23 |
16,1 |
18,5 |
18 |
12.6 |
15 |
10,5 |
0,8 |
19 |
15,2 |
17,3 |
13 |
10,4 |
13 |
10,4 |
0,9 і більше |
15 |
13,5 |
8,5 |
8 |
7,2 |
11 |
9,9 |
Інтенсивність руху людського потоку визначається за формулою:
q = D · ν (м/хв або осіб/хв).
Інтенсивність руху не залежите від ширини евакуаційного шляху і є функцією щільності.
Пропускна здатність потоку визначається за формулою:
Q= D · ν ·δ (м2/хв).
Швидкість руху людського потоку ν1, на наступних після першого відрізка шляху приймають за табл. 10.6 в залежності від інтенсивності руху потоку. Інтенсивність руху потоку на кожному відрізку:
q1 = , (м/хв).
де δ і , δ і-1- ширина розглянутого і-го та безпосередньо перед ним (і - 1)
відрізку шляху, м;
qі , qі-1 - значення інтенсивності руху потоку на розглянутому і-му та беспосередньо перед ним (і-1) підрізках шляху, м/хв.
Якщо qі менше або рівне qмах , то час руху на відрізку шляху можна визначити за формулою:
.
При цьому значення qмах слід приймати рівним, м/хв:
для горизонтальних шляхів 16,5
для дверних отворів 19,6
для сходів вниз 16
для сходів вгору 11
Якщо значення qі, більше qмах, то ширину δ і, конкретного відрізка шляху слід збільшити так, щоб витримувалась умова qі ≤ qмах .
Коли неможливо виконувати дану умову, інтенсивність та швидкість руху потоку на відрізку шляху і визначають за табл.6.6 при значенні D=0,9.
При злитті на початку відрізка і двох та більше людських потоків інтенсивність руху визначається за формулою:
q1 = (м/ хв),
Де qі-1 - інтенсивність руху людського потоку при злитті на початку відрізка і , м/хв;
δ і-1 – ширина відрізка шляху до злиття, м ;
δ і – ширина розглянутого і-го відрізка шляху, м.
Якщо значення qі, більше qмах, то ширину δ і конкретного відрізка шляху слід збільшити.
Двері на шляхах евакуації відкриваються, як правило, назовні із приміщення, а дверні отвори робляться без порогів.
Всі будинки висотою від 10 до 20 м обладнуються вертикальними зовнішніми металевими сходами (драбинами) шириною 0,6 м. При висоті будинків більше 20 м влаштовуються похилі пожежні сходи шириною 0,7 м з нахилом не більше 6:1 та з проміжковими площадками, що знаходяться, як правило, біля вікна не менш як через 8 м по висоті. Пожежні сходи розташовують на віддалі по периметру будинку не більше 200 м.
Приклад. Механічний цех, який за вибухо-пожежною та пожежною небезпекою належить до категорії D , має довжину а = 120 м, ширину b = 60 м та висоту h = 10 м (рис.10.1).
Цех розташований в одноповерховій будівлі, ступінь вогнестійкості якої ІІІб, Один центральний поздовжний проїзд шириною 4,5 м та 6 поперечних проходів шириною 1,5 м поділяють цех на 8 дільниць. З обох сторін проїзду встановлені ворота з дверима для проходу людей, які в умовах вимушеної евакуації відіграюгь роль евакуаційних виходів. В найчисельнішій зміні працює 1000 осіб.
Визначити відповідність заходів щодо евакуації людей із приміщення механічного цеху встановленим нормам пожежної безпеки та розрахувати можливий час евакуації.
Рис. 10.1. Загальний схематичний план цеху.
Приймаємо, що кількість працівників заводоуправління та інших цехів, які можуть опинитися в даному цеху за службовими потребами становить 5% від загального числа працівників цеху. Тоді загальна кількість працівників, які можуть знаходитись у цеху становить:
100 + 0,05·1000 = 1050 осіб.
Оскільки проходи 2 та 5 розділяють цех на дві половини з майже однаковою кількістю працівників, то приймаємо, що на один евакуаційний вихід принападає 525 осіб. Найвіддаленішими від евакуаційних виходів є робочі місця, умовно позначені на рис. 10.1 точками А,В,С,Д.
Відстані від цих робочих місць до евакуаційних виходів однакові і становлять 90 м (30÷60) Перевіримо чи відповідає це значення нормативним даним, що регламентовані СНиП 2.09.02-85. Для цього визначимо щільність людського потоку в загальному проході Z. Оскільки на один прохід припадає 525 осіб, а його площа від найвіддаленіших робочих місць становить:
60·4,5+30 ·1,5= 315 м2 , то Z =525/315= 2,0 особи на 1 м2.
Відповідно до СНиП 2.09.02-85(див.табл. 10.2) максимально допустима відстань від найвіддаленішого робочого місця до евакуаційного виходу з приміщення при такому значенні Z та об'ємі цеху 72 000 м2 становить 95 м. В нашому випадку ця вимога виконується.
Визначимо необхідну (мінімальну) ширину евакуаційного виходу, якщо відомо, що нормована кількість людей на 1 м ширини такого виходу становить 180 осіб (див.табл. 10.4). а на кожен із виходів припадає 525 осіб:
В = 523/180 = 2,9м.
У нашому випадку ширина воріт, яка дорівнює ширині проїзду і становить 4,5 м., відповідає цій вимозі.
Визначимо розрахунковий час евакуації з механічного цеху
tев.роз. , врахувавши, що найбільшим він буде для людей, які працюють на найвіддаленіших робочих місцях. Оскільки на дільницях II та ІІІ працює відповідно 95 та 115 осіб, а на дільницях VІ та VIІ – 130 та 140 осіб, то розрахунок проводимо для робочих місць С та D, попередньо прийнявши, що через прохід 5 буде виходити половина людей, які працюють на дільницях VI та VIІ (інші працівники цих дільниць будуть виходити через приходи 4 та 6). Таким чином:
t ев.роз. = t 1 + t 2 ,
де t 1 – час евакуації визначеної кількості працівників дільниць VI та VII по проходу 5, хв;
t 2 – час евакуації працівників дільниць III, ІV, V, VI по проїзду до виходу, хв.
Визначимо щільність потоку людей у проході 5 (D1) та в проїзді цеху (D2) за формулами:
D1= ;
D1= ;
D2 = ;
D2= ;
Скориставшись одержаними значеннями, визначимо за табл. 10.6 швидкість потоку людей в проході 5 (ν1= 40 м/хв) та проїзді цеху (ν2= 47 м/хв).
Визначаємо значення t 1 та t 2 :
t 1 =l1 / ν1 = 30/40 = 0,75 хв ;
t 2 = l2 / ν2 = 60/47 = 1,27 хв.
Таким чином, розрахунковий час евакуації людей із механічного становить близько 2 хв, необхідний же час евакуації при заданих умовах не обмежується ( див.табл. 10.5 ).
Таблиця 10.2