- •Пояснююча записка до розділу дипломного проектування «Цивільна безпека»
- •Захист працівників огд в надзвичайних ситуаціях (нс).
- •Варіант 1. Інженерна оцінка за даними розвідки (визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)
- •Приклад
- •Допоміжні матеріали
- •Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно від ступеня ураження населеного пункту
- •Нормативи на проведення робіт у осередку ураження
- •Нормативи визначення кількості рятувальників та техніки
- •Варіант 2. Оцінка небезпеки від стихійного лиха (буревія)
- •Приклад
- •Варіант 3. Оцінка пожежної небезпеки на огд.
- •Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
- •Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
- •Варіант 4. Визначення розміру платежів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забруднення.
- •Значення коефіцієнта народногосподарського значення населеного пункту
- •Приклад
- •Варіант 5. Прогнозування і наслідки метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ
- •Приклад
- •Варіант 6. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні
- •Приклад
- •Варіант 7. Оцінка інженерної обстановки при вибухах поза приміщенням
- •Приклад
- •Варіант 8. Оцінка вибухопожежної небезпеки в приміщенні.
- •Приклад
- •Варіант 9. Розрахунки протипожежного водопостачання
- •Варіант 10. Розрахунок евакуації людей із приміщень та будівель
- •Значення швидкості ν та інтенсивності q руху людського потоку залежно від його щільності d
- •Максимальна допустима відстань від дверей найбільш віддаленого приміщення до найближчого виходу назовні або сходову клітку
- •Варіант 11. Оцінка інженерної обстановки при ураженні міст та населених пунктів
- •Оцінка стану ураження міст та населених пунктів
- •Визначення ступеню ураження населеного пункту в залежності від тиску на межах зон
- •Ступені ураження міст (населених пунктів), %
- •Визначення втрат населення в залежності ступеню ураження міста (населеного пункту)
- •Необхідність в особовому складу сил цо і техніці для проведення РіНр на 100 тис. Чол.
- •Необхідність в особовому складу медичних формувань цо для надання медичної допомоги потерпілому населенню на 100 тис. Чол.
- •Приклад
- •Варіант 12. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (гг, гр, лзр)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху гг, гр, лзр:
- •Варіант 13. Вибухопожежна небезпека в приміщенні (пил)
- •Вихідні дані для розрахунку надлишкового тиску при вибуху горючого пилу:
- •Варіант 14. Вибухопожежна небезпека поза приміщеннями
- •Варіант 15. Оцінка хімічної обстановки на огд при викиді нхр
- •Вихідні дані для оцінки хімічної обстановки:
- •Список рекомендованої літератури.
- •1. Методичні вказівки до дипломного проектування з розділу «Цивільна оборона» для студентів хімічного профілю/ Укл. С.М. Орел., та інш.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2002.– 64 с.
- •2. Оцінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Навчальний посібник. В.Є. Гончарук, с.І. Качан, с.М. Орел, в.І. Пуцило.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2004.– 184 с.
- •5. Основи цивільного захисту. Навчальний посібник. Васійчук в.О., Гончарук в.Є., Качан с.І., Мохняк с.М.– Львів: «Видавництво ну «Львівська політехніка», 2010.– 380 с.
Коефіцієнт Кф горючих речовин Таблиця д16
Вид палива |
Бензин |
Гас |
Дизельне паливо |
Мазут |
Нафта |
Кф·10-4 |
6,57 |
4,57 |
5,05 |
2,02 |
2,25 |
Характеристику джерела горіння (ширина, довжина, радіус резервуару з пожежонебезпечним продуктом), що визначається коефіцієнтом β, який обчислюється за формулами:
при >1,5, (3.37.)
при ≤1,5, (3.38.)
. (3.39.)
Рис. 3.1. Взаємозалежність критерія щільності теплового потоку і відстані при пожежі
Формули (3.37.) і (3.38.) застосовуються для відкритого протяжного джерела горіння, (3.39.) — для джерела горіння в обвалуванні. Тут а і b — ширина і довжина джерела горіння, м; Rp — радіус резервуару, м; Ro6 — радіус обвалування, м.
Значення щільності теплового потоку, яке визначає задану зону пожежонебезпеки (q). Наприклад, щільність загорання деревини 22кВт/м2, нафтопродуктів — 27,9 кВт/м2, людей — 1,26 кВт/м2.
Порядок прогнозування та оцінки пожежної обстановки.
Визначаються геометричні розміри джерела горіння.
За формулами (3.37.)-(3.39.) обчислюється коефіцієнт β.
Визначається відстань від вогню до об’єкта r.
За графіком (рис. 3.1.) визначається критерій оцінки щільності теплового потоку Q.
Визначається щільність теплового потоку q в районі об’єкта за формулою
(кВт/м2). (3.40.)
Робиться висновок про можливість спалахування об’єкта шляхом порівняння розрахованого значення q з табличними, які відповідають щільності теплового потоку при спалахуванні тих чи інших матеріалів або визначається час дії джерела горіння на об’єкт до моменту спалаху
(с), (3.41.)
де J – тепловий імпульс спалахування речовин (табл. Д17).
Обчислюється середня тривалість пожежі τ з урахуванням вагової швидкості вигоряння W (табл. Д18), маси горючої речовини G і площі зони горіння S
(с). (3.42.)
По часу дії теплового випромінювання t і середній тривалості пожежі τ робиться висновок про ступінь ураження людей та можливість спалахування об’єкта.
Аналіз об'єкту проектування:
Модернізація котельні полягає у переведенні котлів з твердого на рідке паливо (мазут марки М-100). З метою створення достатніх запасів, на території котельні розташована ємність, яка вміщає 1000 т мазуту. На відстані r0=100 м від ємкості знаходиться лабораторія по контролю за якістю палива (будова цегляна з бітумно-рубероїдним дахом), в лабораторії працюють двоє людей. Визначити можливість ураження будови і людей під час можливої пожежі при руйнації ємності.
Оцінка обстановки:
Визначається площа розливу (припускаємо товщину шару розливу h=0,05 м, форма розливу близька до кола). Густина мазуту d = 0,85 т/м3.
м2.
Визначається β за формулою (3.38.) для b/a≤1,5
Визначається відстань від вогню до цеху r
r = ro - = 100 - = 100-86 = 14 м.
За графіком (рис. 3.1.) визначається величина критерію Q. Для r = 14 м Q = 2∙106.
Визначається щільність теплового потоку q в районі лабораторії (згідно табл. Д16 для мазуту значення Кф = 2,02∙104 )
кВт/м2.
Визначається час дії джерела запалювання, необхідний для ураження будови і людей (значення J знаходяться в табл. Д17):
запалення покрівлі ;
ураження людей .
Визначається середня тривалість пожежі τ з урахуванням вагової швидкості вигоряння мазуту (табл. Д18)
55 хв.
Час дії пожежі на об’єкт, необхідний для ураження будови і людей є меншим від часу тривалості пожежі, тому відбудеться ураження людей і будови лабораторії.