- •Теоретичні відомості
- •2.Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 3 алгоритми лінійної структури,
- •Теоретична частина
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота № 4
- •Теоретична частина
- •1. Якщо - то
- •Блок-схема:
- •Якщо - то – інакше
- •Блок-схема:
- •Блок-схема
- •Лабораторна робота № 5
- •Теоретична частина
- •Блок-схема
- •Блок-схема
- •Блок-схема
- •Лабораторна робота №6 Робота з вказівниками
- •1.Теоретична частина
- •2.Завдання до лабораторної роботи
- •Лабораторна робота №7 Основні поняття об’єктно-орієнтованого програмування
- •1.Теоретична частина
- •2. Завдання до лабораторної роботи
Завдання до лабораторної роботи
Скласти програму, яка спочатку запитує ім’я особи, а потім з нею вітається.
Задано три точки. Визначити відстань від них до початку координат. Координати ввести з клавіатури.
Визначити дробову частину середнього арифметичного трьох чисел, що вводяться з клавіатури.
Індивідуальне завдання
Навести повний текст програм з поясненнями.
Варіанти індивідуальних завдань
По координатах вершин знайти площу і периметр трикутника
Поміняти місцями першу і останню літеру в слові, попередньо введеному з клавіатури
Знайти кути трикутника по заданих сторонах і радіусу описаного кола
Знайти центр і радіус кола. Що проходить через три задані точки на площині.
Обчислити площу кільця, ширина якого дорівнює Н, а відношення радіуса більшого кола до радіуса меншого дорівнює D.
Ввести з клавіатури речення, а потім переписати його так, щоб кожне слово було в окремому рядку.
Змішали v1 літрів води з температурою t1 градусів Цельсія з v2 літрами води с температурою t2 градусів Цельсія. Обчисліть об’єм і температуру суміші, що утворилася.
Обчисліть довжину кола, його площу і об’єм кулі того ж заданого з клавіатури радіусу.
Ввести з клавіатури тризначне число і вивести, попередньо визначивши, всі його цифри.
Лабораторна робота № 4
РЕАЛІЗАЦІЯ АЛГОРИТМІВ З РОЗГАЛУЖЕННЯМИ В С++
Теоретична частина
Базова структура „розгалуження” забезпечує вибір одного з альтернативних шляхів алгоритму в залежності від перевірки деякої умови. Кожен зі шляхів веде до загального виходу незалежно від того, який шлях було обрано. Структура розгалуження реалізується в наступних варіантах:
1. Якщо - то
У С++ така структура реалізується з допомогою інструкції If
if(умова)
вираз або
if(умова) {. Вираз 1; вираз 2;
...
вираз n; )
Блок-схема:
Якщо - то – інакше
If/else
if (умова)
вираз1; else
вираз2;
вкладені конструкції
if(умова1) <
if (умова2)
вираз2;
>
else
вираз1;
При позитивному результаті перевірки вибирається для виконання оператор, що безпосередньо йде за умовою, при негативному — оператор, що йде за символом else. Тобто, якщо перевірка умови дає результат true, то виконується вираз 1, в іншому випадку-вираз 2.
Блок-схема:
У програмах нерідко трапляється, що вибір дії залежить від результату декількох наступних перевірок — до першої, що завершилася успішно.
Приклад:
char ZNAC;
int x,y,z;
if (ZNAC == '-') x = y - z;
else if (ZNAC == '+') x = y + z;
else if (ZNAC == '*') x = y * z;
else if (ZNAC == '/') x = y / z;
ВИБІР
Деякі спільні риси з умовними операторами мають оператори вибору (по мітці). Передбачається, що виконання програми розгалужується відповідно до однієї з декількох заздалегідь відомих ситуацій, позначених іменами у вигляді цілочисельних значень, рядків або ідентифікаторів.
< оператор вибору> ::=
case <вираз> of
послідовність гілок>
endcase
<послідовність гілок > ::= <гілка>| <послідовність гілок >; < гілка >
< гілка > ::= <мітка>:<оператор> [ <мітка>:< гілка >
<мітка> ::= <позначення значення>
Вираз між case і of повинен виробляти значення того типу, якому належать усі мітки, серед яких не повинно бути однакових. Виконання оператора вибору починається з обчислення значення цього виразу. Потім знаходиться і виконується оператор з гілки, що містить отримане значення в якості однієї з міток.