- •1. Мета бо, його види і задачі
- •2. Функції бо. Основні користувачі бухгалтерської інформації
- •3. Принципи ведення бо
- •4. Організація б/о на підприємстві
- •1.Джерела власних коштів
- •2. Джерела запозичених коштів
- •7. Документація та інвентаризація як елемент методу бо
- •8. Оцінка і калькуляція як елемент методу бо
- •9. Бухгалтерські рахунки, як елемент методу бухгалтерського обліку.
- •10. Активні, пасивні та активно-пасивні рахунки. Їх побудова та порядок визначення сальдо.
- •11 Синтетичні і аналітичні рахунки та взаємозв’язок між ними.
- •12 Подвійний запис, його суть і значення. Прості та складні проводки.
- •Бухгалтерський баланс, його та структура
- •14. Господарські засоби, як об'єкт обліку та їх класифікація
- •15. Джерела утворення господарських засобів та їх класифікація.
- •16. Види балансу.
- •17. Зміни в балансі під впливом господарських операцій.
- •18. Призначення рахунків бо, їх побудова та види.
- •19. Суть подвійного відображення операцій на бухгалтерських рахунках. Бухгалтерські проводки.
- •20. Оборотні відомості за синтетичними та аналітичними рахунками, їх призначення та види
- •21. План рахунків бо
- •22. Класифікація рахунків бо за економічним змістом
- •23. Класифікація рахунків бо за призначенням та структурою.
- •24. Класифікація основних рахунків бо.
- •25. Класифікація регулюючих рахунків бухгалтерського обліку.
- •26. Класифікація операцйних рахунків бухгалтерського обліку.
- •27. Позабалансові рахунки – призначення та особливості обліку.
- •28. Вимоги до змісту й оформлення бухгалтерських документів
- •29. Класифікація бухгалтерських документів
- •30. Класифікація бухгалтерських документів за призначенням
- •31. Класифікація бухгалтерських документів за способом охоплення господарських операцій та за обсягом відображення господарських операцій
- •32. Основні функції бухгалтерської документації
- •33. Перевірка документів, їх зберігання. Виправлення помилок у первинних документах і реєстрах.
- •34. Інвентаризація активів та зобов’язань.
- •35. Порядок регулювання розбіжностей, установлених при інвентаризації
- •36. Класифікація та оцінка основних засобів.
- •37.Синтетичний та аналітичний облік оз.
- •38. Облік надходження оз.
- •39. Облік вибуття оз.
- •40. Амортизація основних засобів.
- •41. Облік нематеріальних активів
- •42. Визначення та класифікація виробничих запасів.
- •43 Оцінка запасів.
- •44. Док. Оформлення і порядок надходження та витрат запасів
- •45. Синтетичний та аналітичний облік запасів.
- •46. Особливості обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів.
- •47. Облік касових операцій у системі рахунків
- •48.Облік операцій на поточному рахунку
- •49.Облік статутного капіталу
- •50. Облік резервного капіталу.
- •51. Облік цільового фінансування і цільових надходжень
- •52. Облік витрат по елементах і визнання фінансових результатів
- •53. Облік витрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції.
- •54. Склад витрат, що не включаються у виробничу собівартість продукції
- •55. Облік фінансових результатів
11 Синтетичні і аналітичні рахунки та взаємозв’язок між ними.
Рахунки-спосіб систематизації чи узагальнення змін у складі господарських засобів чи джерел їх утворення за певний період.
Синтетичні-рахунки,призначені для обліку економічно однорідних груп засобів,їх джерел,господарських процесів і результатів діяльності у грошовому вимірнику.
Аналітичні-рахунки,призначені для обліку наявності і змін конкретних видів засобів,їх джерел і господарських процесів.
Синтетичні і аналітичні рахунки тісно взаємопов’язані між собою,оскільки на них на підставі одних і тих же документів відображаються одні і ті ж господарські операції,але з різним ступенем деталізації:на синтетичному рахунку-загальною сумою,а на аналітичних рахунках до нього-частковими сумами. Коли дебетується або кредитується синтетичний рахунок, то одночасно дебетуються і кредитуються відповідні аналітичні рахунки до нього. Звідси, оброти і залишки аналітичних рахунків в підсумку повинні дорівнювати оборотам і залишку синтетичного рахунка, який їх об'єднує. Правильність облікових записів на аналітичних рахунках періодично перевіряється за допомогою інвентаризації, що забезпечує достовірність показників про їх залишки. Рахунки аналітичного обліку можуть об'єднуватися безпосередньо відповідним синтетичним рахунком. Проте в окремих випадках виникає необхідність у додатковому групуванні однорідних аналітичних рахунків в межах синтетичного рахунка для отримання узагальнених показників, необхідних для управління, складання балансу та інших форм звітності. Таке групування здійснюється за допомогою субрахунків
12 Подвійний запис, його суть і значення. Прості та складні проводки.
Економічна суть господарської операції полягає в тому, що вона викликає подвійні й рівновеликі зміни засобів та джерел їх формування. Двоїстий характер господарської операції зумовлює необхідність відображення її на рахунках методом подвійного засобу.
Подвійний запис – метод, що випливає з економічної суті відображення операцій, кожна з яких обумовлює зміни у двох її частинах в активі, у пасиві чи активі й пасиві одночасно. Відображення кожної господарської операції двічі, за дебетом одного і за кредитом другого рахунків в одній і тій же сумі називають подвійним записом. Подвійний запис не тільки принцип однакового відображення операцій на рахунках, а й основний технічний прийом бухгалтерського обліку, бо забезпечує горизонтальний взаємозв’язок між рахунками, а також важливий контрольний прийом, оскільки очевидно, що скільки б не було операцій, загальна сума записів за дебетом рахунків завжди буде дорівнювати загальній сумі записів за кредитом рахунків.
Такий взаємозв’язок між рахунками, що виникає шляхом подвійного запису, називається кореспонденцією рахунків, а такі рахунки кореспондуючими. Як синонім кореспонденції рахунків використовують терміни: бухгалтерська проводка.
Залежно від кількості кореспондуючих рахунків розрізняють прості й складні бухгалтерські проводки. Простою називають таку бухгалтерську проводку, За якої один рахунок дебетується, а другий кредитується на одну й ту ж суму. Складна-проводка, за якої один рахунок дебетується, декілька кредитується на загальну суму, або навпаки. У складних бухгалтерських проводках не порушується принцип подвійного запису, оскільки зберігається взаємопов’язане відображення господарської операції за дебетом і кредитом різних рахунків на одну й ту ж суму. Кожну складну бухгалтерську проводку можна розкласти на декілька простих. Однак застосування в практиці бухгалтерського обліку складних проводок переважає, тому що зменшує кількість записів, робить їх більш наочними.