Н

Класифікація функцій держави

аступний етап розвитку держави характеризується зміною її завдань та функцій. Основним завданням сучасної держави є формування інституті громадянського суспільства, створення умов, що забезпечують належний розвиток прав та свобод людини, приватної власності тощо.

Процес реалізації функцій являє собою вплив держави на різноманітні економічні, ідеологічні, соціальні та інші суспільні явища. Таким чином, зміст кожної функції визначається як вплив держави на відповідну сферу однорідних суспільних відносин. Самі ж суспільні відносини в процесі функціонування держави виступають в якості об’єкта державного впливу. Звідси закономірним є висновок про те, що різноманітність та багаточисельність суспільних відносин, що регулюються державою, визначає багаточисельність та різноманітність її функцій.

Метою класифікації функцій держави є створення умов для більш глибшого та різнобічного їх вивчення і більш ефективного застосування. Вона дає можливість обґрунтувати практичні рекомендації щодо вдосконалення основних напрямків діяльності – функцій держави не взагалі, а окремо (диференційно) стосовно їх окремих видів, груп або навіть до окремо взятих функцій.

У зв'язку з цим різноманітність функцій, які реалізує сучасна держава та їх багатоаспектний характер надають можливість класифікувати напрямки діяльності держави за різноманітними критеріями.

Класифікація функцій – це їх розподіл за певною підставою, що здійснюється з метою вивчення змісту функцій та визначення їх співвідношення в процесі функціонування держави. Таким чином, наукова класифікація функцій держави встановлює закономірності зв'язку між останніми з метою визначення місця конкретної функції в системі функцій та їх властивості.

Ще у радянській державі сформувався так званий “традиційний підхід” до питань класифікації функцій держави. Його теоретичні основи були закладені у 40-50-х роках ХХ століття і в цілому зберігаються по сьогодні. Основу класифікації функцій держави відповідності до такого підходу став поділ їх на основні та похідні, внутрішні та зовнішні. Тому основною особливістю була перш за все постійність виокремлених функцій.¹

Л.І. Загайнов вважає, що “основним критерієм”, за допомогою якого можна відмежувати одну функцію держави від іншої, є різниця в об’єкті впливу держави в процесі здійснення своїх функцій, тобто специфіка відповідних суспільних відносин, які держава регулює в процесі своєї діяльності, що потребує різного впливу на них та різних форм та методів такого впливу [47, c. 31]. Такий вплив держави на відповідні види та групи однорідних суспільних відносин складає зміст окремої конкретної функції держави. Відповідно, об’єкт впливу держави (однорідна група суспільних відносин) визначає зміст кожної окремої функції держави, а отже, у такому випадку є зовнішнім критерієм відмежування функцій держави.

Внутрішнім критерієм відмежування функцій держави (визначальним є зовнішній критерій) є їх зміст. Адже зміст кожної функції держави, що визначається об’єктом її впливу, є тим основним елементом, за яким можливо відрізняти дану функцію держави від всіх інших її функцій. За ступенем важливості критеріїв в сучасній науці розрізняють природну та штучну класифікації.

І. За сферами суспільного життя:

а) загальносоціальні функції, що виникають на основі загальних потреб суспільства та спрямовують діяльність держави в соціальній сфері, а саме охорона праці, розвиток освіти, соціальне забезпечення населення та особливо незахищених верств населення (інвалідів, пенсіонерів, багатодітних сімей, безробітних тощо);

б) політичні функції, що виникають в результаті протиріч інтересів різноманітних прошарків суспільства, а також в процесі здійснення влади визначають основні напрямки державної діяльності у політичній сфері;

в) економічні функції, що передбачають основні напрямки діяльності держави в економічній сфері (антикризова діяльність держави, вплив на продуктивність праці, розвиток державного сектору економіки, ліцензування економічної діяльності, контроль над експортом тощо);

г) екологічна функція – напрямок діяльності держави, що спрямований на охорону оточуючого середовища та екологічної безпеки (визначення стандартів забезпечення охорони природи, встановлення правового режиму використання природних ресурсів, встановлення відповідальності за порушення екологічних норм тощо);

д) культурна (духовна) функція передбачає напрямки діяльності держави у сфері організації освіти, сприяння розвитку культури, науки, охорони культурної спадщини, розвитку національної самосвідомості, консолідації нації, сприяння розвитку традицій національних меншин тощо;

е) інноваційна функція держави, що визначає напрямки діяльності держави, які спрямовані на розвиток науки, стимулювання технічного прогресу, впровадження передових технологій;

є) інформаційні функції, змістом яких є надання певної інформації населенню стосовно діяльності держави з метою формування позитивного відношення суспільства до функціонування держави.

ІІ. За направленістю (територією):

а) внутрішні функції, що передбачають основні напрямки діяльності держави націлені на вирішення внутрішніх завдань держави, реалізація яких обмежена юрисдикційною територією держави (функція охорони державного устрою, правопорядку, прав та свобод громадян, інтересів суспільства, фінансового контролю тощо);

б) зовнішні функції як напрямки діяльності держави за межами її території, що характеризують державу, як суб’єкт міжнародних відносин (захист країни; підтримка миру; міжнародне співробітництво, укладення міжнародних договорів);

в) комплексні (універсальні) функції як напрямки діяльності держави як у внутрішній так і у зовнішній сферах (економічні, соціальні функції, інформаційна, політична тощо)

ІІІ. За терміном дії:

а) постійні функції, що властиві державі впродовж тривалого історичного періоду; існують на всіх етапах розвитку держави тому як правило визначають її сутність та існування як цілісної системи;

б) тимчасові, що існують на певному етапі розвитку держави та націлені на вирішення тимчасових завдань чи проблем держави, що виникають на певному історичному етапі (ліквідація наслідків стихійного лиха, техногенних катастроф, введення надзвичайного стану тощо). В залежності від часового періоду існування такі функції можуть бути довгостроковими або короткостроковими. При відсутності відповідних обставин необхідність в існуванні таких функцій зникає.

ІV. За соціальним призначенням:

а) основні, що забезпечують вирішення стратегічних завдань держави та характеризують її соціальну природу. Такі функції держави відображають соціальне призначення держави; мають комплексний характер; реалізуються у найбільш важливих для суспільства сферах та пов'язуються з виконанням головних завдань держави.¹ Об'єктом цих функцій виступають не окремі вузькі сфери суспільного життя та груп людей, а соціальна система як єдиний організм або її підсистеми.²

б) неосновні, що забезпечують реалізацію завдань у відповідній сфері та характеризують соціальне призначення держави, визначаються основними та фактично походять від них. На думку Р.А.Ромашова, Л.А.Морозової неосновні функції держави являють собою своєрідні підфункції. В процесі реалізації підфункцій відбуваються процеси кількісних та якісних змін, що спрямовані на реалізацію важливих для суспільства завдань та цілей. На відміну від самостійних функцій, що встановлюють сутність та соціальне призначення держави, підфункції втілюють специфічні особливості в напрямках конкретного напрямку діяльності впливу на суспільні відносини. ¹