- •Затверджено
- •1. Загальні положення
- •Порядок виконання курсової роботи.
- •Збір і обробка фактичного й статистичного матеріалу
- •Оформлення курсової роботи
- •2.1. Вибір теми, складання плану та наукове керівництво курсовою роботаю
- •2.2. Підбор та вивчення літератури
- •2.3. Збір і обробка фактичного й статистичного матеріалу
- •3. Вимоги до змісту роботи
- •4. Структура та зміст курсової роботи
- •5. Оформлення курсової роботи
- •5.1. Загальні вимоги
- •5.2. Оформлення цифрового матеріалу
- •5.3. Оформлення формул
- •5.4. Оформлення ілюстративного матеріалу
- •5.5. Оформлення списку літератури
- •5.6. Посилання на джерела
- •5.7. Оформлення додатка
- •6. Рецензування і порядок захисту курсової роботи
- •Зразок плану курсової роботи
5.4. Оформлення ілюстративного матеріалу
Ілюстрації - це креслення, схеми, графіки та ін., розташовані на окремих сторінках. Ілюстрації позначаються словом “рис.”, “графік”, “діаграма”, “схема” і нумеруються послідовно в межах розділу арабськими цифрами. Номер ілюстрації повинен утворюватись з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, розділених крапкою. Наприклад, “рис. 2.4.” означає четвертий рисунок другого розділу.
Назва і номер ілюстрації розміщують унизу сторінки, на якій вона розміщена. Ілюстрації включаються в загальну нумерацію сторінок.
5.5. Оформлення списку літератури
Список літератури повинен включати тільки ті джерела, що використані при виконанні роботи. Розташування матеріалу в списку літератури подається в такій послідовності:
Закони України.
Постанови Верховної Ради України.
Укази Президента України.
Постанови Кабінету Міністрів України.
Нормативні акти Міністерств та відомств України.
Статистичні щорічники України.
Наукова, навчально-методична, спеціальна література (в алфавітному порядку).
Періодична література.
Звітні дані підприємств, установ, які аналізувались у роботі.
Відомості про книги включають: прізвище та ініціали автора, заголовок, місце видання, видавництво та рік видання, кількість сторінок. Заголовок наводять у тому вигляді, в якому він надрукований на титульній сторінці книги (джерела).
Відомості про статтю включають: прізвище та ініціали автора, заголовок статті, назва журналу (збірника, бюлетеня), рік, том (номер), сторінки, на яких розміщена стаття.
Автори книги або статті перераховуються в тому ж порядку, в якому вони перераховані в джерелі. Перед прізвищем кожного наступного автора ставиться кома. Якщо число авторів більше трьох, то можна зазначити прізвище й ініціал першого, а потім писати “та ін.”.
5.6. Посилання на джерела
Посилання можуть здійснюватися подвійно:
а) цифрами в тексті, розміщеними в квадратних дужках, що вказують на порядковий номер джерела в списку використаної літератури і сторінки в цих джерелах. Наприклад, [8, 56]. Цифри розділяються комою, перша цифра позначає номер джерела, друга - сторінку, звідки взятий матеріал. Якщо посилання дається на декілька джерел, між ними ставиться крапка з комою. [8, 56 ;2,35];
б) виноскою внизу сторінки, що містить прізвище та ініціали автора, назву джерела, місце видання, видавництво, рік видання, сторінку. Виноска позначається цифрою. Виноски нумеруються у межах сторінки.
Цитати повинні заключатися в “лапки”. Переказ думок і висновків інших авторів повинен здійснюватись об'єктивно з обов'язковим посиланням на джерело.
Якщо декілька разів цитується той самий твір, достатньо в посиланні написати прізвище та ініціали автора, потім скорочення цит. дж. /цитоване джерело/ і номер сторінки. Те ж робиться при оперуванні цифровими показниками, розрахованими іншими авторами.
Посилання на формули вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад, “у формулі /2.1./”. Посилання на ілюстрації вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад, рис. 1.2. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “Таблиця” у тексті пишуть цілком, якщо таблиця не має номера, і скорочено - якщо має номер, наприклад: “... у табл. 1.2”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації потрібно вказувати скорочене слово “дивися”, наприклад, “див. табл. 1.2”.