2.3 Структура земельних угідь та економічна характеристика господарства

Господарство нарощує виробництво сільськогосподарської продукції, що приводить до стабільного збільшення грошових доходів від реалізації виробленої продукції (таблиця 2.3.1).

Таблиця 2.3.1

Питома вага культур в структурі посівних площ зат «Україна»

Культура	Площа, га	Структура, %
1. Зернові та зернобобові, разом	725	60,4
з них: озимі всього	600	50,0
в т.ч. оз.пшениця	500	41,7
оз. ячмінь	100	8,3
соя	125	10,4
2. Технічні, разом	275	22,9
в т.ч. ріпак	75	6,3
соняшник	200	16,7
3. Пар чорний	100	8,3
Всього посівних площ	1200	100

В посівній структурі основну площу займають зернові культури, головним чином озима пшениця –500 га. Площі під цією культурою стабільні протягом років. Під технічні культури виділено 22,9 % посівних площ, чорні пари займають в структурі 8,3 % (в середньому по району – 10 %). Останні роки все більшу увагу приділяють вирощуванню сої, як однією з провідних культур.

Для збільшення врожайності та його стабільності необхідно вирощувати більш врожайні та посухостійкі культури, дотримуватися агротехнічних строків проведення всіх технологічних операцій, дотримання сівозміни.

3. АНАЛІЗ РІЛЬНИЦТВА ТА СТАНУ ВИРОЩУВАННЯ КУЛЬТУРИ В ГОСПОДАРСТВІ

3.1 Стан сівозмін господарства

Сівозміна – це науково обґрунтоване чергування сільськогосподарських культур і парів у часі. Щорічна або періодична зміна культур і чистого пару – це чергування в часі. Почергове щорічне вирощування культур на полях земельного масиву сівозміни – це чергування на території. На кожному полі культури чергуються у часі. Розробка і запровадження сівозміни пов'язані із спеціалізацією господарства і планом на продаж сільськогосподарської продукції.

Перелік культур і парів у порядку їх чергування називається схемою сівозміни. Період, протягом якого культури і пар проходять через кожне поле в послідовності, передбаченій схемою, називається ротацією сівозміни. Тривалість її зумовлюється кількістю полів у сівозміні. Ротаційна таблиця – це план розміщення культур і чистого пару по полях і рокам на період ротації.

В господарстві культури розміщуються в такій сівозміні:

1. Пар чорний

2. Озима пшениця

3. Соя

4. Озимий ячмінь

5. Ріпак

6. Озима пшениця

7. Соняшник

3.2 Структура посівних площ і врожайність сільськогосподарських культур

Структура посівних площ та врожайність культур за останні два роки наведена в таблиці 3.2.1.

Таблиця 3.2.1

Структура посівних площ та врожайність культур

(середнє за 2008 – 2009 р.р.)

Культура	Площа, га	Структура, %	Врожайність, ц/га
1. Зернові та зернобобові, разом	725	60,4	-
з них: озимі всього	600	50,0	-
в т.ч. оз.пшениця	500	41,7	28,9
оз. ячмінь	100	8,3	24,3
соя	125	10,4	13,4
2. Технічні, разом	275	22,9	-
в т.ч. ріпак	75	6,3	8,5
соняшник	200	16,7	14,2
3. Пар чорний	100	8,3	-
Всього посівних площ	1200	100

За даними таблиці 3.2.1 можна зробити висновок, що в структурі посівних площ найбільшу питому вагу займає група зернових культур – 60,4 % всієї посівної площі. Це зумовлено спеціалізацією господарства та конкурентоспроможністю зерна на ринку. Також значна питома вага технічних культур.

4. ПРОЕКТ ЗАХОДІВ ПІДВИЩЕННЯ ВРОЖАЙНОСТІ КУЛЬТУРИ

4.1. Розрахунок дійсно можливого врожаю

Основним лімітуючим фактором в зоні розміщення господарства являється вологозабезпеченість посівів.

Розрахунок дійсно можливого врожаю за вологозабезпеченістю посівів проводимо із співвідношення:

ДМУ= 100 * W / Кв;

де ДМУ – дійсно можливий урожай абсолютно сухої біомаси, ц/га;

W – кількість фактично доступної для рослин вологи, мм;

Кв – коефіцієнт водовикористання, мм*га/ц.

Доступну вологу (W) визначають як суму запасів доступної вологи у кореневмісному шарі грунту на період відновлення вегетації сочевиці та опадів, які випадають за період її вегетації.

Кількість продуктивної вологи для рослин розраховуємо за формулою:

W = Wпр + (Роп * Кз) – Wз

Отже, W = 100 + (221 х 0,5) – 30 = 180,5 мм

Підставивши дані продуктивної вологи в формулу отримаємо

ДМУ= 100 х 180,5 / 520 = 34,7

При переведенні абсолютно сухої маси на стандартну вологість користуємось такою формулою:

ДМУгосп=100*ДМУ/(100–w)*а,

Де w – стандартна вологість, %,

а – сума частин основної та побічної продукції.

ДМУгосп=100*34,7/(100-14)*2 = 20,2 ц/га

Таким чином, в зоні розташування господарства за рахунок вологозабезпеченості дійсно можливий урожай може становити 20,2 ц/га.

За бонітетом ґрунту врожайність становитиме:

ДМУ = Б*Цб,

де Б – бонітет грунту, бал;

Цб – урожайна ціна балу грунту, ц/бал

ДМУ = 56 х 0,26 = 14,6 ц/га

4.2 Місце в сівозміні

Сочевицю в сівозміні слід вирощувати після попередників, які залишають площі чистими від бур’янів (озимих зернових культур, кукурудзи, цукрових буряків, картоплі).

Отже, в ЗАТ «Україна» рекомендуємо вирощувати сочевицю за такою сівозміною:

1. Пар чорний

2. Озима пшениця

3. Соя

4. Озимий ячмінь

5. Сочевиця

6. Озима пшениця

7. Соняшник

4.3 Система удобрення

Урожайність сочевиці значною мірою залежить від застосування фосфорних і калійних добрив. Враховуючи високу фізіологічну ак­тивність її кореневої системи, під основний обробіток раціонально вносити з фо­сфорних добрив суперфосфат в в дозі 45 - 60 кг/га за д. р. Калійні добрива дають також з розрахун­ку 45 - 60 кг/га за д. р.

Для визначення норм внесення елементів живлення при вирощуванні сочевиці в ЗАТ «Україна» визначаємо загальний винос поживних речовин на запрограмований урожай за балансово-розрахунковим методом. (табл. 4.3.1.)

Таблиця 4.3.1.

Розрахунок норм поживних речовин

на запланований урожай сочевиці

№ п.п.	Показники	Символ	Елемент живлення
			N	Р2О5	К2О
Попередник озимий ячмінь
1.	Планова врожайність, ц/га	У	20,2
2.	Питомий винос елементів живлення, кг/ ц	в	6,5	1,3	1,8
3.	Валовий винос елементів живлення урожаєм, кг/га (У*в)	В	131,3	26,3	36,4
4.	Глибина розрахункового шару, см	h	20	20	20
5.	Об'ємна маса грунту, г/см3	А	1,25	1,25	1,25
6.	Вміст елементів живлення у ґрунті, мг. / 100 г ґрунту	n	13	10	10
7.	Запаси елементів живлення у грунті, кг/га (h * А * n)	Пгз	325	250	250
8.	Коефіцієнт використання елементів з ґрунту	Кгз	0,3	0,09	0,06
9.	Буде засвоєно рослинами з ґрунту, кг/га (Пгз * Кгз)	М	97,5	22,5	15
10.	Потрібно засвоїти з мінеральних добрив, кг/га (В - М)	д	33,8	3,8	21,4
11.	Коефіцієнт використання елементів живлення з мінеральних добрив	Км	0,5	0,25	0,65
12.	Потрібно внести з мінеральними добривами, кг/га (д : Км)	Д	67,6	15,2	32,9