Київський медичний університет

УАНМ

Кафедра хірургічних хвороб

Методичні вказівки для студентів іv курсу viі семестру стоматологічного факультету

Загальна хірургія

Тема 1: Гострий апендицит. Етіологія, патогенез, клніка, діагностика. Особливості протікання гострого апендициту.

Тривалість практичного заняття 3 акад.год.

КИЇВ - 2011

Тема: 1. Гострий апендицит.

Мета: Вміти діагностувати, знати клінічні особливості перебігу та лікування атипових і ускладнених форм гострого апендициту, принципи і методи їх оперативного лікування.

Професійна орієнтація студентів:

Гострий апендицит є однією з важливих проблем сучасної хірургії (апендектомія складає 20–40 % від усіх хірургічних операцій). Переважно гострий апендицит дає яскраву клінічну картину, проте нерідко має місце атиповий перебіг захворювання, що створює діагностичні труднощі, призводить до значної кількості ускладнень і навіть летальних випадків, які складають, в середньому, 0,1–0,3 %.

Методика виконання практичної роботи.

Робота 1. Обгрунтування та формулювання клінічного діагнозу. Студент збирає скарги, анамнез захворювання і життя, проводить об'єктивне обстеження, виявляє основні клінічні ознаки гострого апендициту, складає діагностичну програму, формулює діагноз. На основі скарг, анамнезу захворювання і життя, даних об'єктивного, лабораторного дослідження проводить диференціальний діагноз хворого з гострою патологією черевної порожнини.

Запитання на які студент повинен дати відповіді:

1. Фази клінічного перебігу гострого апендициту.

2. Які симптоми характерні для ретроцекального розташування червоподібного паростка?

3. Ускладнення гострого апендициту.

4. Назвати константи показників крові, сечі.

5. З якими захворюваннями ви будете проводити диференціальний діагноз?

6. Яку патологію може симулювати гострий апендицит в залежності від розташування червоподібного паростка.

7. Яку тактику ви оберете в лікуванні апендикулярного інфільтрату.

8. Які клінічні, лабораторні ознаки абсцедування апендикулярного інфільтрату.

9. Який доступ використовується для розкриття апендикулярного абсцесу.

Робота 2. Студент збирає скарги, анамнез захворювання і життя, проводить об'єктивне обстеження, виявляє основні клінічні ознаки гострого ускладненого апендициту (інфільтрат, абсцесс, перитоніт, пілефлебіт) та атипових форм гострого апендициту. Складає діагностичну програму, формулює діагноз. На основі скарг, анамнезу захворювання і життя, даних об'єктивного, лабораторного дослідження проводить диференціальний діагноз хворого з неускладненим гострим апендицитом.

Запитання на які студент повинен дати відповіді:

1. Класифікація ускладнення гострого апендициту.

2. Клініка, діагностика і лікування апендикулярного інфільтрату.

3. Клініка, діагностика і лікування апендикулярного абсцесу.

4. Клініка, діагностика і лікування апендикулярного перитоніту.

5. Клінічні особливості гострого ретроцекального апендициту.

6. Клінічні особливості гострого апендициту при тазовому розміщенні апендикса.

7. Клінічні особливості гострого апендициту при підпечінковому розміщенні апендикса.

8. Клінічні особливості гострого апендициту при медіальному розміщенні червоподібного відростка.

9. Особливості клінічного перебігу і діагностики гострого апендициту у дітей.

10. Особливості клінічного перебігу і діагностики гострого апендициту у осіб похилого віку.

11. Особливості клінічного перебігу, діагностики і лікувальної тактики при гострому апендициті у вагітних жінок.

Робота 3. Студент збирає скарги, анамнез захворювання і життя, проводить об'єктивне обстеження, виявляє основні клінічні ознаки гострого ускладненого апендициту (інфільтрат, абсцесс, перитоніт, пілефлебіт) та атипових форм гострого апендициту. Складає діагностичну програму, формулює діагноз. На основі скарг, анамнезу захворювання і життя, даних об'єктивного, лабораторного дослідження проводить диференціальний діагноз хворого з неускладненим гострим апендицитом та іншою гострою патологією черевної порожнини.

Гострий ускладнений аппендицит (пілефлебіт, абсцеси печінки ) – 2 год.

1. Особливості крововідтоку органів ілеоцекального кута.

2. Пілефлебіт, визначення поняття.

3. Суб’єктивні і об’єктивні клінічні ознаки пілефлебіту.

4. Лабораторно-інструментальні ознаки пілефлебіту.

5. Суб’ективні і об’єктивні ознаки абсцесу печінки.

6. Методи консервативного лікування пілефлебіту.

7. Принципи оперативного лікування абсцесу печінки.

Програма самопідготовки студентів

1. Уміти виявити основні клінічні ознаки гострого апендициту, його атипових і ускладнених форм.

2. Провести диференціальний діагноз.

3. Обгрунтувати і сформулювати клінічний діагноз.

4. Діагностувати ускладнення гострого апендициту.

5. Знати покази до оперативного лікування та основні етапи апендектомії.

6. Знати ускладнення апендектомії.

Тести самоконтролю знань, умінь.

1. Хвора 30 років. Хворіє протягом 6 годин, коли відмітила болі в епігастральній ділянці, нудоту. Болі наростали і на час огляду локалізувались в правій здухвинній ділянці. Відмічає сухість в роті, одноразове блювання. Гази відходять. Стільця не було. Сечопуск не порушений. При огляді: загальний стан задовільний. Температура тіла 37,8ºС. Пульс – 80/хв, ритмічний, задовільного наповнення; АТ – 130/80 мм рт.ст. Язик вологий. Живіт правильної форми, пальпаторно відмічається напруження м’язів і болі в правій здухвинній ділянці.

Попередній діагноз?

План обстеження?

Тактика лікування?

2. Хворий 70 років. Поступив із скаргами на болі постійного характеру в правій здухвинній ділянці, що турбують протягом доби. Диспепсичних розладів нема. При огляді: загальний стан задовільний. Температура тіла 36,7ºС. Пульс – 90/хв; АТ – 140/90 мм рт.ст. Язик сухий. Живіт бере участь в акті дихання. В правій здухвинній ділянці локальна болючість, позитивні симптоми Образцова, Бартом’є-Міхельсона. Лейкоцити в крові – 12´109 , п – 18 %.

Попередній діагноз?

План обстеження?

Тактика лікування?

Вихідний рівень знань та вмінь перевіряється шляхом розв’язування ситуаційних задач з кожної теми, відповідями на тести та конструктивні запитання.