1. Інформаційного забезпечення.

- Інформація так само необхідна управлінському апаратові, як об'єктові управління - сировина і ресурси. Вона формується внаслідок обробки специфічної сировини, відомої під назвою даних.

Останні відображають конкретні фінансово-господарські факти, стан або процеси і мають власний матеріальний носій (бухгалтерські документи, магнітні носії тощо).

Будь-яка система управління має справу з двома видами інформації: зовнішньою і внутрішньою.

- Для зовнішньої інформації характерна наближеність, неточність, суперечливість. В основному вона стосується стану ринку і конкурентів, прогнозів відсоткових ставок і цін тощо. За своєю суттю така інформація має імовірнісний характер і тому обробляти її стандартними програмними засобами важко. Це зумовило створення особливих інформаційних систем, які одержали назву експертних.

Внутрішня інформація виникає в самій системі управління і відображає в різні часові інтервали розвитку об'єкта управління його фінансово-господарський стан і директивні цілі на випадок відхилень від встановлених параметрів. Як правило ці дані вимірюються і в управлінських документах фіксується точна інформація.

2. Технічне забезпечення. Технічні засоби служать основою побудови ЕІС. Потужність цих засобів значною мірою визначає склад задач управління, які розв'язуємо. До технічних засобів ІС належать засоби передачі, нагромадження та обробки інформації. Зауважимо у зв'язку з цим, що всі використовувані в країні технічні засоби ІС складають поняття "національні інформаційні ресурси", які поряд з матеріальними і енергетичними ресурсами на теперішній час необхідно включати в оцінку економічної потужності країни.

Інформаційні ресурси необхідно виробляти. У зв'язку з цим виникло поняття "промисловість обробки даних" (ПОД) - це сфера проектування, виробництва і промислової експлуатації інформаційних ресурсів.

На теперішній час серед великої різноманітності ЕОМ виділяються три основних класи: великі, а також міні і мікро - ЕОМ. Наприкінці 70-х початку 80-х років розпочався період масового використання простих настільних мікро-ЕОМ, які реалізують режим персональних обчислень, і названих персональними комп'ютерами.

Серед персональних комп'ютерів виділяють три основні групи:

1 - побутові персональні комп'ютери;

2 - професійні персональні комп'ютери;

3 - персональні обчислювальні системи (ПОС), призначені для автоматизації експериментальних досліджень у наукових і галузевих лабораторіях, коли групи приладів і макетів безпосередньо підключаються до індивідуальної ПОС дослідника і забезпечують автоматичний збір і обробку даних у реальному часі за індивідуальними алгоритмами.

3. Програмне забезпечення (ПЗ) - сукупність програм системи обробки даних і програмних документів, необхідних для експлуатації цих програм. Розрізняють загальне і прикладне забезпечення.

Персонал ЕІС складається з працівників відділу розробок, впровадження і супроводження нових програм, відділу розробок і відділу експлуатації.

4. Правове забезпечення ЕІС. Воно являє собою сукупність норм, виражених у нормативних актах, які встановлюють і закріпляють організацію цих систем, їх цілі, задачі, структуру, функції і правовий статус ЕІС. Правове забезпечення ЕІС здійснює правове регулювання розробки ЕІС і взаємовідносини розробника і замовника.

5. Ергономічне забезпечення – це створення таких умов праці для працівників ЕІС, за яких їх продуктивність праці буде найвищою.

Функціональна частина ЕІС.

Функціональна частина є моделлю системи управління об’єктом. Під час декомпозиції функціональна частина розбивається на підсистеми, конкретний склад яких визначається ознакою декомпозиції.

Стосовно систем управління ознакою структуризації можуть служити функції управління об’єктом відповідно до яких ЕІС складається з функціональних підсистем.

Розроблені і інші системи управління, які використовуються, як правило, в комбінації з функціональною ознакою. До них належать:

1 - рівень управління (вищий, середній, оперативний);

2 - вид керованого ресурсу (основні фонди, матеріальні, трудові, фінансові, інформаційні ресурси);

3 - сфера застосування (банківські інформаційні системи, статистичні, податкові, бухгалтерські, фондового ринку, страхові тощо);

4 - функції управління і період управління.

Вибір ознак декомпозиції ЕІС залежить від специфіки об’єкта управління і цілей її створення.

Трансформація цілей управління у функції, а функцій – в підсистеми ЕІС дозволяє проводити подальшу декомпозицію. Якщо підсистеми ЕІС реалізують деякі окремі одна від іншої функції управління, то кожну з них можна ділити на детальніші підфункції або, як їх ще називають, задачі (або комплекси задач).

Під задачею управління розуміють алгоритм чи сукупність алгоритмів формування вихідних документів (повідомлень), що мають певне функціональне призначення для управління підприємством і його підрозділами. В економіці виділяють різні інформаційні системи, однією з яких є інформаційна система промислових підприємств і організацій. У ній прийнято виділяти такі підсистеми:

• управління технічною підготовкою виробництва;

• техніко-економічне планування;

• оперативне управління основним виробництвом;

• управління матеріально-технічним постачанням;

• бухгалтерський облік;

• управління реалізацією і збутом продукції;

• управління якістю продукції;

• управління кадрами;

• управління фінансами;

• управління допоміжним виробництвом.