- •Циклова комісія монтажних дисциплін Курс лекцій по теоретичним основам холодильної техніки
- •Лекція 1 вступ
- •1.1 Значення курсу “теоретичні основи холодильної техніки”
- •1.2 Короткий історичний огляд
- •1.3 Призначення холодильних установок
- •1.4 Промислові технології із застосуванням холоду
- •1.5 Класифікація холодильних установок
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 2 термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.1 Фізичні основи одержання холоду
- •2.2 Термодинаміка, як загальне вчення про енергетику
- •2.3 Енергія, теплота, робота
- •2.4 Закон збереження енергії
- •2.5 Параметри стану
- •2.5 Рівняння стану
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 3 калоричні параметри стану
- •3.1 Рівноважний термодинамічний стан і рівноважні процеси
- •3.2 Зворотні і незворотні процеси
- •3.3 Кругові процеси Калоричні параметри стану: внутрішня енергія, ентальпія, ентропія
- •3.5 Робота й теплота процесу
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 4. Другий закон термодинаміки. Цикл карно
- •4.1 Другий початок термодинаміки
- •4.2 Цикл Карно
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 5 способи одержання низьких температур
- •5.1 Охолодження при фазових перетвореннях речовин
- •5.2 Охолодження шляхом розширення газів.
- •5.3 Термоелектричний метод
- •5.4 Холодильні установки з вихровою трубкою.
- •5.5 Способи охолодження камер
- •Питання для самоконтролю
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 7 холодоагенти
- •7.1 Основні визначення, короткий історичний огляд, позначення й торговельні марки
- •7.2 Критерії вибору і вимоги до холодоагенту
- •7.3 Холодильні агенти і охорона навколишнього середовища
- •7.4 Альтернативні однокомпонентні холодоагенти
- •7.5 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гфв
- •7.6 Альтернативні багатокомпонентні холодоагенти групи гхфв
- •7.7 Який же холодоагент значніший ?
- •7.8 Особливості термодинаміки сумішей холодоагентів.
- •Лекція 8. Холодоносії
- •8.1 Призначення холодоносіїв та вимоги до них
- •8.2 Характеристика холодоносіїв
- •9.1 Вимоги до мастил
- •9.2 Типи мастил та їх характеристики
- •9.3 Циркуляція мастила у холодильній установці
- •Лекція 10 розширювальні та нагнітальні машини холодильних установок
- •10.1 Призначення та класифікація розширювальних та нагнітальних машин
- •10.2 Термодинамічні основи процесів стиску та розширювання.
- •10.3 Поршневі детандери
- •10.4 Процеси стиску у компресорі
- •10.5 Холодопродуктивність компресора
- •10.6 Потужність компресора й енергетичні втрати
- •11.7 Область застосування компресорів
- •Лекція 11 основи теорії компресійних холодильних машин.
- •11.1 Ідеальна парова компресійна холодильна машина
- •11.2 Дійсний цикл парової холодильної машини.
- •11.3 Побудова холодильного циклу
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 12 ексергетичний метод аналізу ефективності холодильних систем
- •12.1 Властивості оборотних і необоротних циклів. Математичне вираження другого закону термодинаміки
- •7.2 Максимальна робота. Ексергія.
- •7.3 Ексергетичний баланс парокомпресорної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 13 основи теорії газових холодильних машин.
- •13.1 Повітряна холодильна машина
- •13.2 Холодильна машина Стірлінга
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 14 Цикли багатоступінчатих холодильних машин
- •14.1 Причини переходу до багатоступінчастого стиску.
- •14.2 Вибір проміжного тиску.
- •14.3 Двоступінчаста холодильна машина зі змійовиковою проміжною посудиною й неповним проміжним охолодженням.
- •14.4 Двоступінчаста холодильна машина зі змієвиковою проміжною посудиною й повним проміжним охолодженням.
- •14.5 Двоступінчаста холодильна машина з теплообмінниками.
- •Питання для самоконтрою
- •Лекція 15 цикли каскадних холодильних машин
- •15.1 Найпростіша каскадна холодильна машина.
- •15.2 Реальна каскадна холодильна машина.
- •Питання для самоконтролю
- •Лекция 16 абсорбційні та пароежекторні холодильні установки
- •16.1 Принцип дії абсорбційної холодильної установки.
- •16.2 Цикл пароежекторної холодильної установки
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 17 теплові насоси
- •17.1 Компресія низкопотенційного природного тепла
- •17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
- •17.3 Розрахунок тепонасосної установки
- •17.4 Двоступінчасті тепло насосні установки
- •17.5 Геотермальні теплові насоси
- •17.6 Екологічні аспекти впровадження теплових насосів
- •Питання для самоконтролю
- •Лекція 18 Енергозбереження при виробництві холоду
- •18.1 Стратегія енергозбереження
- •18.2 Законодавство України про енергозбереження.
- •18.3 Основні принципи енергозбереження
- •18.4 Вплив компонентів системи на ефективність
- •18.5 Сучасні енергозберігаючі технології компанії Данфосс
- •18.6 Застосування теплових насосів в Украъні
- •Використана література
17.2 Схема і принцип дії теплового насосу
Схеми й процеси на Тs – діаграмі для теплового насосe й холо- дильної установки принципово не розрізняються, і умовно можна холодильну установку назвати тепловим насосом, якщо основним завданням її є не виробництво холоду, а виробництво тепла. Різниця в схемах складається тільки в тім, що споживачі тепла в схемі теплового насосe приєднуються до конденсатора, у той час як у схемі холодильної установки споживачі холоду приєднувалися до випарника.
Тепловий насос (Рис. І7.1), як і холодильна установка, працює по зворотному циклу, тобто за рахунок витрати роботи в компресорі І (або теплоти іншого потенціалу), забирає теплоту q2 у джерела низької температури V (тепловіддатчика) і віддає теплоту джерелу високої температури (теплоприймачу III), причому q1 = q2 + l0
Теплопримач (який-небудь споживач теплоти) теплового насоса одержує, таким чином, крім теплоти q2, перенесеної від навколишнього середовища, і теплоту, еквівалентну витраченій роботі l0 (звичайно електричної енергії).
Таким чином, циклами теплових насосів служать цикли холодильних установок, що працюють в іншій області температур.
Для холодильних установок навколишнє середовище є тепло-приймачем, куди підводиться теплота, а у випадку теплового насоса навколишнє середовище є джерелом теплоти, що передається на більш високий температурний рівень. Це розходження показане на Ts –діаграмі, де 5-6-7-8 – цикл холодильної установки, а 1-2-3-4 – цикл теплового насосу, тобто цикл холодильної установки розташовується нижче горизонталі Тзов відповідній температурі навколишнього середовища, а цикл теплового насосу – вище неї.
T
ІІІ
q1
а б
ІІ 3 2
7 6 Тзов
IV I 4 1
8 q2 5
V S
Рис.17.1. Схема (а) і Ts – діаграма (б) циклу теплового насосу.
Економічність циклу теплового насосу, що споживає для переносу теплоти роботу, характеризується коефіцієнтом перетворення теплоти, або опалювальним коефіцієнтом,
(17.1)
17.3 Розрахунок тепонасосної установки
Для розрахунку установки повинні бути задані:
– теплове навантаження Qв, кДж/с;
– температура Тн тепловіддатчика; при змінній температурі Тн повинні бути задані або обрані температури середовища на вході й виході з випарника установки Тн1 і Тн2;
– температура теплоприймача, яка повинна підтримуватися за допомогою теплового насосу: при змінній температурі Тв повин- на бути задана температура теплоносія на вході й виході з конденсатору Тн1 і Тн2;
– робочий агент;
– принципова схема установки.
При великій різниці температур (Тв1 – Тв2) доцільно в теплових насосах установлювати перед дросельним вентилем охолоджувач рідкого робочого агента й включати його по нагріваємому теплоносію, послідовно за конденсатором. При цьому знижуються втрати в установці від дроселювання й необоротного теплообміну, тому що теплоносій охолоджує робочий агент і надходить у конденсатор попередньо підігрітим.
Задають або вибирають на основі техніко-економічних розрахунків значення меншої різниці температур між середовищами, які гріють та нагріваються у випарнику , конденсаторі і охолоджувачі .
Визначають температури випару й конденсації по формулах:
Т0 = Тн2 - ΔТи (17.2)
Тк = Тв1 + ΔТк (17.3)
Обчислюють температуру робочого агента після охолоджувача
Т4 = Та2 + ΔТохл (17.3)
де Та2 - температура середовища, яке нагріваєтся перед охолоджувачем.
Оцінюють індикаторний (адіабатний) ККД ηі і електромеханіч- ний ККД ηел компресора.
Наносять процес на термодинамічну діаграму й визначають його основні параметри.
Подальший розрахунок установки (визначення витрати робочого агента й теплових навантажень апаратів) проводиться так само, як і для парокомресійних установок.
Електрична потужність компресора
Ne = этнQв
де Qв - теплове навантаження теплового насоса; Этн - питома витрата електричної енергії на одиницю отриманого тепла (безрозмірна величина).
Питома витрата електричної енергії визначається по формулі
Этн =
де
Коефіцієнт перетворення теплоти
Коефіцієнт перетворення теплоти чисельно дорівнює кількості одиниць тепла, одержуваних у тепловому насосі на одиницю витраченої електричної енергії.
Питома витрата електричної енергії Этн, а також коефіцієнт перет- ворення тепоти – безрозмірні величини. Коефіцієнт перетворення теплоти практично завжди більше одиниці.