- •Донецький державний університет управління
- •Донецьк 2012
- •Тема 1.Управління як предмет філософського аналізу. Основні типи управління та рівні його дії План
- •1. Сутність, предмет та функції філософії управління.
- •2. 2. Феномен управління, його структура, основні характеристики і функції.
- •2. Проблема управління в історії філософії.
- •1.Ціннісно-смисловий універсум людини і феномен управління.
- •Елементи управління
- •Конкретна поведінка і діяльність людей в рамках намічених цілей та взаємодії
- •2. Суб’єкт і об’єкт управління, їх основні характеристики та зворотний зв’язок.
- •4. Типи управління. Роль потреб та інтересів у формуванні мотивів і цілей управлінської діяльності.
- •Управлінські ролі (за г.Мюнцбергом) Офіційні владні повноваження і статус:
- •2. Логіка та методологія управління.
- •1.Методологічна свідомість. Методи та стиль мислення в сучасному управлінні.
- •Принцип об’єктивності
- •Принцип руху, змін і розвитку
- •Принцип суперечності
- •Принцип каузальності
- •Принцип зворотного зв’язку
- •Закони управлінської діяльності
- •Основні категорії діалектики
- •Причина та наслідок
- •Співвідношення стихійності й свідомості в управлінській діяльності
- •Необхідність і свобода в управлінні
- •3.Планування, проектування, програмування і прогнозування в управлінні.
- •Афоризми
- •Тема 3. Проблеми волі і влади в управлінській діяльності План
- •1. Воля і управління.
- •Самосвідомість
- •2. Джерела і основні аспекти владних відносин в управлінській діяльності.
- •3. Стилі керівництва.
- •4. Влада управлінської команди. Висновки
- •Контрольні питання
- •4.Функції управління у подоланні соціальних ризиків і конфліктів Соціальні ризики
- •Запобігання та вирішення соціальних конфліктів
- •Тема 5. Аксіологічні аспекти управлінської діяльності. Проблема оптимальності управлінських рішень
- •Тема7. Філософія успіху сучасного менеджера.
Причина та наслідок
В об"єктивному світі існує взаємодія процесів, явищ. Такі зв"язки між явищами, коли у процесі взаємодії один з них викликає інші, одержали у філософії назву причино-наслідкові зв"язки.
Причина - це явище чи група взаємодіючих явищ, що передує іншим та викликає їх. Наслідком називається явище, яке викликане діями причини.
Причинно-наслідковий зв’язок завжди спрямований від причин до наслідку, він має різні форми: однопричинний, багатопричинний, однонаслідковий, багатонаслідковий зв"язок. У світі широко поширенний також тип причинно-наслідкових зв"язків, так званий «ефект доміно». «Ефект доміно» виникає коли дія однієї причини викликає цілий ланцюг наслідків (хімічна реакція, вибух критичної маса ядерного заряду тощо).
Основні характеристики причинно-наслідкового зв’язку:
Часова послідовність. Причина завжди настає раніше наслідку у часі.
Причина залежність між явищами має місце, тоді, коли одне явище не тільки передається іншому, але і породжує інше, тобто має властивість продуктивності.
Необхідний характер причинно-наслідкового зв"язку. Причину не слід змішувати з приводом і умовою.
Причинно-наслідкові зв"язки мають загальний і універсальний характер. Це означає, що безпричинних явищ немає та існувати не може, усі мають свою причину.
Причинно-наслідкові зв"язки об"єктивні, вони існують у самой дійсності незалежно від волі та свідомості людей.
Причинність має необхідний характер у тому розумінні, що визначена причина при відповідних умовах завжди викликає один і той же наслідок. Але зв"язки між причиною та наслідком можуть носити не тільки необхідний, але і випадковий характер. .
Необхідність та випадковість.
Необхідними називаються ті властивості та зв"язки, які мають причину свого існування у собі, внутрішній природі речі чи явища.
Випадковість - поняття протилежне необхідності. Випадковими називаються ті властивості та зв"язки, які мають причину свого існування у іншому матеріальному об"єкті чи явищі, тобто ці зв"язки обумовлюються зовнішніми обставинами.
Необхідні сторони та зв^язки при необхідних умовах наступають неминуче. Поява випадкових властивостей та зв"язків не обов"'язкова, вони можуть наступати, а можуть і не наступати.
Необхідність та випадковість діалектичне пов"язані. Одна і та ж подія виявляється необхідною та випадковою одночасно (необхідною в одному відношенні та випадковою у іншому).
Необхідність та випадковість можуть перетворюватися один в одного. Випадкове в одних умовах може стати необхідним у інших і навпаки.
Можливость та дійсність.
Причинно-наслідкові відношення виникають тоді, коли явище-причина породжує випадковий чи необхідний наслідок. Якщо явище може стати причиною, говорять, що у цьому існує можливість перетворитися у дійсну причину, тобто можливість - це передумова виникнення того чи іншого явища, процесу, його потенційне існування.
Дійсність - це реалізована можливість. Можливість та дійсність - це дві послідовні ступені розвитку явища, його руху від причини до наслідку.
Часто у процесі розвитку виникає не одна можливість, а декілька, але реалізується завжди тільки одна з них. Яка з декількох можливостей буде реалізована, залежить від умов розвитку (наприклад, вибір професії).
Діалектика разрізняє реальну та абстрактну можливість. Реальна можливість - це така можливість, для реалізації якої є необхідні умови. Абстрактна (формальна) можливість - це така можливість, яка в даних умовах не може бути реалізована, але може бути реалізована при наявності необхідних умов.
Неможливість - це те, що ніколи, ні при яких умовах не може бути реалізованим, суперечить об"єктивним законам буття.