План семінарського заняття №3

“Процес набуття етнонаціональною групою якостей суб’єкта”

1. Етапи та механізми становлення соціальної зрілості етнонаціональних угрупувань.

2. Етнічна самосвідомість: поняття, структура, роль у процесі консолідації етнічних груп

3. Процес самоорганізації етнонаціональних груп: механізми та чинники.

Питання для обговорення

1. Деякі українські вчені, наприклад, Н.Черниш [74, с.70] вважають, що однією з центральних проблем соціології нації є проблема національного відродження. Його сутність В.Жмир [див 38] визначає як необхідність переходу від “етносу в собі” до “етносу в собі й для себе”.

Як ви розумієте це положення?

Як воно співвідноситься з концепцією становлення соціальної зрілості етнонаціональних спільнот?

2. Які чинники, на Ваш погляд, перш за все обумовлюють процес консолідації етнонаціональних груп у пострадянських суспільствах?

3. Чи можна говорити про те, що головні етнонаціональні групи України набули ознак суб'єкта? На якій стадії розвитку, на Ваш погляд, вони знаходяться?

Література

Основна: № 2 (с.163-184), 3 (с.99-102).

Додаткова: № 12, 21, 22, 25, 33, 38, 45, 46, 56, 73, 75.

Методичні матеріали

Схема IV-1.

Етапи розвитку етнонаціональної групи як соціального суб'єкта

	Назва етапу	Ознаки
Вищий рівень зрілості IV	Організаційна спільність	Наявність системи внутрішньо гру-пових комунікацій, організаційних форм об'єднання, загальновизнаних лідерів, груп ідеологів та організаторів
III	Ідеологічна спільність	Усвідомлення своїх інтересів, потреб, цілей, завдань розвитку, місця в соціальній системі, формування ідеологем, програм тощо
II	Соціально-психологічна спільність	Етнічна ідентифікація, формування образу “ми” і відчуття “ми”
I Нижчий рівень зрілості	Номінальна, типологічна спільність	Охоплює індивідів, які успадкували спільні ознаки етнічної приналежності (“етнічні категорії”)

Схема IV-2.

Рівні функціонування самосвідомості етнонаціональних спільнот

Соціально-психологічний рівень		Ідеологічний рівень
Уявлення, міфи, стереотипи, потреби, інтереси, ціннісні орієнтації, установки, почуття, настрої тощо		Національна ідея, ідеологеми суверенітету, власної державності, національного відродження, етнокультурного розвитку, етноізоляціонізму, етнодомінування тощо

Тема V. Етносоціологічний аналіз етнічних та соціальних процесів

Вивчення структурних, якісних і кількісних характеристик, змін у життєдіяльності етнонаціональних спільнот як основна мета етносоціологічних досліджень. Специфіка етносоціологічного підходу до аналізу етнічних і етносоціальних процесів і явищ.

Типологія етнічних процесів: етноеволюційні й етнотрансформаційні, об'єднуючі і дивергентні процеси.

Міжетнічна інтеграція як процес зближення народів, формування більш великих етнічних об'єднань. Етнічна інтеграція і її різновиди. Асиміляція: її рівні, механізми.

Проблеми, досліджувані при етносоціологічному аналізі етнічних процесів.

Особливості етносоціологічному аналізу соціальної структури націй і етнічних груп. Соціальна структура етнонаціональних груп з позицій соціальної рівності. Етнічна стратифікація. Причини диспропорції у соціальному розвитку етнонаціональних груп.

Демографічні процеси: їхня специфіка в різних етнонаціональних групах. Етносоціологічний аналіз міграційних процесів. Міжнаціональні шлюби і проблема "розмитої етнічності".

Етнонаціональні аспекти культурних процесів. Культура, сімейно-побутова сфера як стійкі носії етнічної своєрідності. Етнонаціональні особливості культурних орієнтацій, культурного споживання, культурної діяльності.

Мовна проблема. Сучасна ситуація, причини її загострення. Мовна компетенція, мовна поведінка, мовні переваги як специфічні теми етносоціологічного дослідження. Ставлення до мовної проблеми в Україні: характеристика різних позицій населення України.

План семінарського заняття №4

“Етносоціологічний аналіз соціальної структури та соціальних процесів”

1. Специфіка етносоціологічного аналізу соціальних процесів.

2. Методологічні та методичні проблеми аналізу етнонаціональної структури суспільства.

3. Взаємозв'язок соціального та національного в розвитку соціально-демографічних, соціально-економічних та культурних процесів