7. Впровадження cidr

У повнокласовому середовищі надавач послуг Internet (Internet Service Provider – ISP) може виділяти тільки блоки адрес /8, /16 або /24, що веде до великих втрат адресного простору. У середовищі CIDR ISP може виділити такий блок з зареєстрованого за ним адресного простору, який точно відповідає потребам кожного клієнта.

Приклад 1. Нехай для ISP виділений адресний блок 206.0.64.0/18, який містить 2¹⁴=16384 адреси, які можна інтерпретувати як 64 блоки /24. Якщо клієнт потребує 800 адрес станцій, то замість виділення йому класу B (і втрати 64700 адрес) або чотирьох класів C (і впровадження чотирьох нових маршрутів до таблиць раутінгу глобального Internet) ISP може призначити для клієнта адресний блок 206.0.68.0/22, у якому є 1024 адреси, але з агрегуванням і оголошенням одного входу для таблиці раутінгу, що еквівалентне чотирьом послідовним /24 (табл. ).

Таблиця 3.5. Ефективність виділення адресного простору CIDR.

Адресний блок ISP	206.0.64.0/18
Адресний блок клієнта	206.0.68.0/22
Блок класу C № 0	206.0.68.0/24
Блок класу C № 1	206.0.69.0/24
Блок класу C № 2	206.0.70.0/24
Блок класу C № 3	206.0.71.0/24

Приклад 2. Приймемо, що ISP має блок адрес 200.25.0.0/16. Цей блок містьть 2¹⁶=65536 IP-адрес або 256 груп /24. З цього блоку необхідно виділити адресний блок 200.25.16.0/20, в якому є 4096 адрес (або 16 блоків по /24). У повнокласовому середовищі ISP мусить виділяти блок /20 як 16 окремих однакових блоків по /24:

Мережа № 0	200.25.16.0/24
Мережа № 1	200.25.17.0/24
Мережа № 2	200.25.18.0/24
Мережа № 3	200.25.19.0/24
Мережа № 4	200.25.20.0/24
: :	: :
Мережа № 13	200.25.16.29/24
Мережа № 14	200.25.16.30/24
Мережа № 15	200.25.16.31/24

Однак, у безкласовому середовищі ISP може поділити адресний блок так, як це доцільно. Наприклад, він може виділити половину адресного простору для організації А, далі поділити другу половину навпіл (кожна частина становитиме ¼ адресного простору) і призначити одну частину організації B, нарешті, поділити решту на дві частини (кожна по ¹/₈ адресного простору) і призначити їх організаціям C і D, як це проілюстроване нижче.

1. Поділ блоку адрес 200.25.16.0/20 на дві частини по 2¹¹=2048 адрес:

Адресний блок ISP	200.25.16.0/20
Організація A	200.25.16.0/21
Резерв	206.25.24.0/21

2. Поділ резервного блоку 206.25.24.0/21 на дві частини по 2¹⁰=1024 адрес:

   Резерв	206.25.24.0/21
   Організація B	200.25.24.0/22
   Резерв	206.25.28.0/22

3. Поділ резервного блоку 206.25.28.0/22 на дві частини по 2⁹=512 адрес:

Резерв	206.25.28.0/22
Організація C	200.25.28.0/23
Організація D	206.25.30.0/23

Кожна з окремих організацій, у свою чергу, може довільно розподіляти виділений їй адресний простір.

CIDR та VLSM по суті подібні, по вони дозволяють рекурсивно ділити частину IP-адрес на послідовні менші частини. Відмінність полягає в тому, що при VLSM рекурсія здійснюється над адресним простором, попередньо виділеним для організації і невидимим з глобального Internet. З другого боку, CIDR здійснює рекурсивний розподіл адресного блоку, виділеного з реєстру Internet для ISP верхнього рівня, спочатку для ISP середнього рівня, далі для ISP нижнього рівня і нарешті для мережі організації. Подібно як для VLSM, успішне впровадження CIDR базується на трьох передумовах:

1. Протоколи раутінгу повинні переносити інформацію про розширений мережевий префікс для кожного оголошення маршруту.

2. Всі раутери повинні підтримувати узгоджений алгоритм пересилання, базований на “найдовшому узгодженні” (див. нижче).

3. Якщо з’являється агрегування маршрутів, то адреси повинні бути призначені так, щоб вони мали топологічну значимість (тобто були узгоджені з топологією мережі).

Контроль за зростанням таблиць раутінгу. Іншою важливою перевагою CIDR є його важлива роль у контролі за зростанням таблиць раутінгу Internet. Зменешення обсягу раутінгової інформації вимагає, щоб Internet був поділений на адресні домени. Всередині домену доступна деталізована інформація щодо всіх мереж, розташованих в домені, однак зовні домену оголошується тільки мережевий префікс. Тому окремий вхід таблиці раутінгу визначає маршрут до багатьх індивідуальних мережевих адрес. Рис. 3.16 ілюструє, як розподіл адрес, наведений у попередньому прикладі, допомагає зменшити обсяг таблиць раутінгу Internet.

Рис. 3.16.Розподіл адресних блоків та агрегування маршрутів для CIDR.

Адресний блок ISP 200.25.16.0/20 розподілений так, як описано вище (приклад 2):

1. організація A агрегує 8 блоків по /24 в одному оголошенні 200.25.16.0/21;

2. організація B агрегує 4 блоки по /24 в одному оголошенні 200.25.24.0/22;

3. організація C агрегує 2 блоки по /24 в одному оголошенні 200.25.28.0/23;

4. організація D агрегує 2 блоки по /24 в одному оголошенні 200.25.30.0/23.

Нарешті ISP поміщає 256 блоків /24 в Internet за допомогою одного оголошення – 200.25.0.0/16.