Тестові завдання

1.Підприємство вважається створеним і набуває прав юридичної особи з

моменту: а) відкриття розрахункового рахунка в банку; б) укладення і

підписання установчих документів; в) державної реєстрації; г) виготовлення

власної печатки.

2.Зазначте помилкові твердження: а) за метою і характером діяльності

підприємства поділяються на комерційні та некомерційні; б) за формою

власності майна підприємства поділяються на приватні, колективні, державні та

національні; в) за структурою виробництва підприємства поділяються на

комбіновані, багато - та вузько профільні; г) за потужністю виробничого потенціалу підприємства поділяються на великі, середні та малі.

3.Підприємство, яке засноване на власності відповідної територіальної громади

називається: а) колективним; б) комунальним; в) кооперативним; г) казенним.

4. Виробнича структура, яка найчастіше застосовується на великих підприємствах, де кілька однотипних підрозділів об’єднані в одне ціле, називається: а) цеховою; б) штабною; в) комбінатською; г) корпусною.

5. Тимчасове статутне об’єднання промислового та банківського капіталу для реалізації спільної мети називається: а) концерном; б) картеллю; в) корпорацією;

г) консорціумом.

6. На діяльність підприємства опосередковано впливає: а) макросередовище; б)

мікросередовище; в) внутрішнє середовище; г) усі відповіді правильні.

7. Які ознаки характерні для закритих акціонерних товариств: а) акції цих

підприємств не надходять у вільний продаж; б) кількість акціонерів у таких

товариствах не перевищує 200 осіб; в) акції цих підприємств котируються на фондовій біржі; г) акції цих товариств розподіляються між засновниками; д) акції цих підприємств розповсюджуються відкритою підпискою.

8. До основних функцій підприємницької діяльності належать: а) творча; б) ресурсна; в) законодавча; г) організаційно-супровідна.

9. Господарська та економічна діяльність підприємства не залежить: а) від

планування його діяльності; б) економічних відносин з іншими суб’єктами

господарювання; в) ціноутворення в межах підприємства; г) відносин з місцевими радами.

10. Джерелом формування майна підприємства не може бути: а) інвестиційний

проект; б) інноваційний проект; в) дохід від цінних паперів; г) кредити банків

та інших кредиторів; д) матеріальні внески засновників.

11. Зазначте, суб’єкти якого добровільного об’єднання підприємств втрачають

юридичну і господарську самостійність: а) асоціації; б) корпорації; в) холдингу;

г) концерну.

12. Об’єднання підприємств промисловості, наукових організацій, транспорту,

банків тощо на основі повної фінансової залежності від одного або групи

підприємств – це: а) асоціація; б) промислово-фінансова група; в) концерн;

г) консорціум.

13. Споживачі, конкуренти, державні органи, фінансово-кредитні установи,

постачальники утворюють: а) макросередовище підприємства; б) мікросередо-

вище підприємства; в) внутрішнє середовище підприємства; г) зовнішню структуру підприємства.

14. До функцій управління на підприємстві належать: а) інновація; б) організація; в) мотивація; г) кооперування.

15. Процес ефективного впливу на людей заради реалізації місії підприємства

називається: а) контролем; б) організацією; в) мотивацією; г) плануванням.

16. До різновидів організаційної структури управління підприємством не

належить структура: а) дивізіональна; б) корпусна; в) лінійно-штабна; г) множинна.

17. За напрямом впливу методи управління класифікують на: а) прямого і

непрямого впливу; б) кількісні та якісні; в) економічні, соціально-психологічні,

адміністративні; г) матеріального, адміністративного та морального впливу.

18. Організаційна структура управління підприємством, яка передбачає наявність функціональних підрозділів (штабів), що мають права керування і

прийняття рішень, називається: а) лінійно-штабною; б) функціональною; в)

дивізіональною; г) лінійною.

19. Контроль як управлінська функція підприємства полягає в такому: а) обліку

результатів, досягнутих за певний період діяльності підприємства; б) перевірці

своєчасності початку трудової зміни; в) порівнянні фактично досягнутих

результатів з плановими; г) усі відповіді правильні.

20. Виробнича структура, коли кілька однотипних цехів можуть бути об’єднані,

називається: а) дивізіональною; б) матричною; в) корпусною; г) цеховою.

21. Способи впливу на окремих працівників і трудовий колектив загалом, що

необхідні для досягнення цілей підприємства, називаються: а) методами

управління; б) чинниками продуктивності праці; в) результатами організації

праці; г) плануванням діяльності трудового колективу.

22. До особливостей функціональної (штабної) організаційної структури

належить: а) надійність контролю; б) підпорядкованість підлеглих усім штабам

одночасно; в) оперативність управлінських рішень; г) компетентне керівництво

кожної функції управління.

23. Цілеспрямований вплив на колектив працівників або окремих виконавців з

метою виконання поставлених завдань та досягнення визначених цілей

називається: а) управління; б)підприємництво; в) функція управління; г) метод

управління.

24. Резюме бізнес-плану підприємства поміщають: а) наприкінці бізнес-плану;

б) на початку бізнес-плану; в) це залежить від специфіки бізнес-плану; г) інше.

25. Документ, в якому зазначається власник та назва підприємства, його

місце розташування, предмет і цілі діяльності, органи управління і порядок їх

формування, порядок утворення майна підприємства тощо і на основі якого

підприємство функціонує, називається: а) бізнес-план; б) ліцензія; в) свідоцтво

про державну реєстрацію; г) статут.

26. Основною перевагою стратегії диференціації є: а) стабільний високий попит

на продукцію завдяки її високій якості; б) можливість підвищувати ціну до

рівня, вищого, ніж у конкурентів, за рахунок створення додаткових споживчих

властивостей для покупця; в) стабільний ринок збуту (концентрація на певному

регіональному ринку, категорії споживачів тощо); г) інше (пояснити).

27. Організаційні структури управління є: а) органі стичного, механістичного і

Змішаного типів; б) лінійного, функціонального і комбінованого типів; в) централізованого, децентралізованого і змішаного типів; г) лінійного, динамічного і стохастичного типів.

28. До основних фондів підприємства належать: а) автотранспорт; б) спецодяг;

в) паливно-мастильні матеріали; г) склад готової продукції.

29. До пасивної частини основних фондів підприємства належать: а) залізничні вагони; б) будинок дитсадка, який утримується на балансі підприємства; в) під’їзні залізничні колії; г) потокова лінія.

30. За функціональним призначенням основні фонди підприємства поділяються на такі: а) орендні; б) виробничі; в) резервні; г) невиробничі.

31. Запаси, сировина, матеріали, енергія тощо, які повністю переносять свою вартість на вироблену продукцію, - це: а) оборотні засоби; б) необоротні активи;

в) основні засоби; г) нематеріальні активи.

32. До оборотних засобів підприємства належить: а) продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки; б) запаси готової продукції на складах підприємства; в)

кошти на розрахунковому рахунку; г) всі відповіді правильні.

33. Виробничі фонди підприємства поділяють на основні та оборотні залежно від: а) тривалості використання; б) способу перенесення їхньої вартості в процесі виробництва; в) умов оновлення; г) всі відповіді правильні.

34. Реально існуюча вартість основних фондів, ще не перенесена на вартість

продукції, називається: а) первісною; б) відновною; в) залишковою; г) ліквідаційною.

35. Первісна вартість основних фондів складається з вартості: а) придбання; б)

майбутніх капітальних ремонтів; в) поточних ремонтів; г) транспортування й

монтажу.

36. Знецінення основних фондів до їх повного фізичного зношення називається

зношенням: а) фізичним; б) моральним; в) матеріальним) г) загальним.

37. Амортизація основних фондів – це: а) зношення основних фондів; б) процес

перенесення вартості основних фондів на собівартість виготовленої продукції;

в) вартість основних фондів з урахуванням їхнього зношення; г) витрати на утримання й експлуатацію основних фондів.

38. Амортизації підлягають витрати, пов’язані: а) з рекультивацією землі; б) поточними ремонтами; в) придбанням основних фондів; г) охороною власних

фондів.

39. Моральний знос основних фондів – це: а) моральне старіння фондів, невідповідність необхідним вимогам; б) поступове перенесення вартості фондів на вартість виготовленої продукції; в) повна втрата вартості фондів або їх частини під впливом НТП.

40. Відношення середньорічної вартості основних фондів підприємства до обсягу випущеної ними продукції називається: а) фондовіддачею; б) фондомісткістю; в) коефіцієнтом використання виробничої потужності; г) рентабельністю.

41. Час, потрібний для виготовлення одиниці продукції, називається: а) продуктивністю устаткування; б) інтенсивністю навантаження на основні фонди; в) змінністю роботи устаткування; г) трудомісткістю.

42. Річна норма амортизації – це: а) втрата частини вартості основних фондів під

впливом НТП; б) відсоток річних відрахувань від балансової вартості основних

фондів; в) втрата частини вартості основних засобів внаслідок експлуатаційних

навантажень; г) втрата частини вартості основних фондів внаслідок морального старіння устаткування.

43. Просте відтворення основних фондів підприємства здійснюється шляхом:

а) поточних ремонтів; б) модернізації окремих вузлів устаткування; в) власного

виробництва запасних частин; г) амортизації.

44. За матеріальним складом основні фонди підприємства поділяються на такі:

а) передавальні пристрої; б) технологічні споруди; в) змінне обладнання; г) малоцінний інвентар.

45. Покупні напівфабрикати належать: а) до незавершеного виробництва; б) виробничих запасів; в) готової продукції; г) витрати майбутніх періодів.

46. За роллю у виробництві оборотні виробничі фонди поділяються так: а) незавершене виробництво; б) виробничі запаси; в) готову продукцію; г) витрати майбутніх періодів; д) кошти в розрахунках.

47. За принципом організації оборотні засоби поділяються так: а) власні та залучені; б) стійкі пасиви та активи; в) нормовані та ненормовані.

48. Визначити помилкові твердження: а) норма витрат – це максимальні витрати матеріальних ресурсів; б) структурою оборотних засобів є відсоткове співвідношення між окремими їх елементами; в) стійкі пасиви належать до власних джерел формування оборотних засобів; г) за функціональним призначенням оборотні засоби підприємства поділяються на оборотні виробничі фонди і фонди обігу.

49. Резерв часу, який дорівнює половині інтервалу між двома суміжними поставками матеріального ресурсу, називається запасом: а) підготовчим; б) поточним; в) транспортним; г) страховим.

50. Якщо поточний запас становить 12 днів, а час на підготовку сировини до використання у виробництві 8 днів, то підготовчий запас дорівнює: а) 8 днів; б) 20 днів; в) 4 дні; г) інша відповідь.

51. До нормованих оборотних засобів належать: а) мастильні матеріали; б) запасні частини; в) готівка в касі підприємства; г) готова продукція.

52. Норматив оборотних запасів у незавершеному виробництві залежить: а) від методу організації виробництва; б) від собівартості продукції; в) від тривалості виробничого циклу; г) від типу виробництва.

53. Показник, що визначає кількість оборотів, які роблять за певний період часу

оборотні засоби, називається: а) періодом обороту оборотних засобів; б) коефіцієнтом збереження оборотних засобів; в) коефіцієнтом використання матеріального ресурсу оборотних засобів; г) коефіцієнтом оборотності оборотних засобів.

54. Вартість оборотних засобів, віднесена до вартості реалізованої продукції, - показник: а) матеріаловіддачі; б) фондомісткості; в) рентабельності; г) матеріаломісткості.

55. Якщо обсяг реалізованої продукції і оборотні кошти одночасно збільшаться на 20%, то тривалість обороту оборотних засобів: а) збільшиться; б) зменшиться; в) не зміниться.

56. Норматив оборотних засобів, який визначається множенням середньодобового споживання матеріалів на норму їх запасу в днях, називається нормативом оборотних засобів: а) у залишках готової продукції; б) у незавершеному виробництві; в) у витратах майбутніх періодів; г) у виробничих запасах.

57. До фондів обігу підприємства належать: а) запаси деревини на складі; б) продукція, готова до реалізації; в) витрати на оренду приміщення цеху; г) готівка в касі підприємства.

58. До нематеріальних ресурсів підприємства належать: а) алгоритми побудови

автоматизованої системи управління підприємством; б) календарні плани виробничої діяльності; в) штатний розпис; г) товарний знак обслуговування.

59. До нематеріальних активів підприємства належить право: а) авторське; б) на

отримання заробітної плати; в) на користування землею; г) розпоряджатися прибутком підприємства.

60. Фактичною ціною ліцензії є: а) роялті; б) пашуальна виплата; в) ануїтет; г) ставка дисконту.

61. Специфіка нематеріальних активів полягає в такому: а) відсутності матеріальної основи; б) особливостях амортизації; в) невизначеності обсягів майбутніх прибутків; г) невизначеності економічної користі.

62. Права на використання об’єктів промислової та інтелектуальної власності

називаються: а) виробничими активами; б) стійкими пасивами; в) нематеріальними ресурсами; г) нематеріальними активами.

63. Сформований імідж фірми, складовими частинами якого є ділові зв’язки, час

Існування тощо, - це: а) товарний знак; б) гудвіл; в) ноу-хау; г) корисна модель.

64. Продуктивність праці – це: а) показник, що відображає кількість виготовленої продукції за одиницю часу; б) відношення чисельності персоналу, що працює, до обсягів випуску продукції; в) показник, що відображає раціональність роботи працівників підприємства; г) відношення обсягів випуску продукції до вартості основних засобів.

65. До категорій персоналу залежно від виконуваних функцій належать: а) інженери; б) спеціалісти; в) директори; г) робітники.

66. Винагорода за роботу понад встановлені норми, за трудові успіхи і особливі

умови праці називається: а) основною заробітною платою; б) додатковою заробітною платою; в) акордною заробітною платою; г) преміальною заробітною платою.

67. До промислово-виробничого персоналу підприємства не належить: а) головний бухгалтер; б) юрист; в) лікар; г) прибиральниця.

68. Для робітників рівнем кваліфікації є: а) тарифний розряд; б) рівень спеціальної освіти; в) науковий ступінь; г) посада і оклад.

69. Працівник підприємства, який готує і оформлює документацію, належить до категорії: а) керівник; б) спеціаліст; в) службовець; г) робітник.

70. Структура персоналу – це питома вага: а) промислово-виробничого персоналу; б) окремих категорій працівників; в) працівників певного рівня кваліфікації; г) певної групи професій.

71. До систем погодинної форми оплати праці належать: а) проста, преміальна,

прогресивна, непряма, акордна, бригадна; б) проста, преміальна; в) лінійна, комісійна, регресивна; г) комбінована.

72. Вид трудової діяльності, здійснення якої потребує відповідних спеціальних

знань і практичних навичок, називається: а) категорією; кваліфікацією; в) спеціальністю; г) професією.

73. Сума грошей, яку нараховано працівникові та яку він одержав за виконану роботу, називається: а) реальною заробітною платою; б) номінальною заробітною платою; в) розрахунковою заробітною платою; г) відрядною заробітною платою.

74. У тарифно-кваліфікаційному довіднику відображено: а) норми часу і виробітку; б) форми і системи оплати праці; в) вимоги до знань і вмінь робітників; г) тарифні ставки.

75. Додаткова заробітна плата не включає: а) доплат; б) премій; в) відрядного заробітку; г) всього переліченого вище.

76. У разі зниження трудомісткості на 40% продуктивність праці: а) зменшиться на 40%; б) зросте на 66%; в) знизиться на 66%; г) зросте на 40%.

77. Трудомісткість – це: а) показник, що відображає кількість виготовленої

продукції за одиницю часу; б) відношення чисельності персоналу, що працює до обсягів випуску продукції; в) величина, яка показує час, необхідний для виготовлення одиниці продукції; г) показник, що відображає відношення обсягів випуску продукції до загальної чисельності працівників.

78. Спеціалістами вищої кваліфікації називають працівників: а) що досягли певного працездатного віку; б) що мають наукові ступені та звання; в) із середньою освітою і великим практичним досвідом роботи; г) із вищою спеціальною освітою і великим практичним досвідом роботи.

79. Показник рівня дисципліни – це: а) кількість звільнених за прогули та інші порушення; б) відношення кількості звільнених з усіх причин до середньооблікової чисельності; в) відношення неявок на роботу до середньооблікової чисельності працюючих; г) кількість доган та інших

адміністративних стягнень до порушників дисципліни за певний період.

80. Які інвестиції прийнято у світовій практиці вважати без ризиковими: а) фінансові; б) інвестиції у великі підприємства; в) облігації державної позики; г) короткотермінові.

81. До інвестиційної діяльності підприємства належить: а) нарахування заробітної плати працівникам підприємства; б) погашення виданих підприємством векселів; в) придбання цінних паперів фондового ринку; г) утримання адміністративно-управлінського персоналу підприємства.

82. Відношення прибутку від певного виду цінного паперу до витрат, пов’язаних з придбанням цього паперу, називають: а) дивідендом; б) нормою прибутку; в) капіталом; г) ліквідністю.

83. Ризик фінансового інвестування пов'язаний: а) з можливістю банкрутства окремих емітентів; б) з вибором некваліфікованого підрядника; в) з можливими збоями у постачанні сировини; г) з можливістю невдалого місця розташування об’єкта капіталовкладень.

84. За об’єктом вкладення коштів інвестиції поділяються на: а) реальні і фінансові; б) власні й залучені; в) без-, низько-, середньо-, високо ризиковані та спекулятивні; г) приватні та державні.

85. Процес планування капіталовкладень охоплює два послідовні етапи: а) обчислення потрібного обсягу інвестицій на розрахунковий період; б) формування інвестиційного портфеля; в) визначення конкретних джерел їхнього

фінансування; г) залучення зовнішніх джерел фінансування.

86. Термін окупності капіталовкладень – це: а) період, необхідний для відшкодування вихідних капіталовкладень за рахунок прибутку від проекту; б)

період, упродовж якого інвестиції є прибутковими; в) період, упродовж якого інвестиції приносять стабільний прибуток; в) період вкладення інвестицій.

87. До складу капітальних вкладень не входять витрати на: а) будівельно-монтажні роботи; б) придбання обладнання; в) придбання матеріалів і сировини; г) усі відповіді правильні.

88. Дисконтування – це: а) нарахування складного відсотка; б) визначення поточного грошового еквівалента суми, що буде отримана в майбутньому; в) метод оцінки інвестиційних проектів, що не враховує вартості грошей у часі; г) інше.

89. Облігація – це цінний папір, який: а) свідчить про надання комерційного кредиту; б) свідчить про надання позики і гаситься за номіналом; в) дає право на частку майна і прибутку; г) зобов’язує до відповідальності за результатами діяльності підприємства.

90. Інвестиції у промисловість передбачають: а) збільшення поточних витрат на виробництво; б) виплату премії працівникам; в) витрати на придбання нових транспортних засобів; г) збільшення витрат на закупівлю сировини й матеріалів.

91. До основних типів прямих іноземних інвестицій належить: а) створення спільних підприємств; б) створення зон вільної торгівлі; в) активне представництво на фондовому ринку України; г) придбання неконтрольних пакетів акцій місцевих фірм.

92. До ознак, що приваблюють іноземного інвестора, належать: а) політична та економічна стабільність; б) низька купівельна спроможність населення; в) достатній розвиток інфраструктури виробництва та ринку; г) високий ступінь валютного ризику.

93. Фінансовими називаються інвестиції, які: а) фінансуються за рахунок фінансових коштів підприємства; б) спрямовані на вдосконалення активної частини основних фондів підприємства; в) використовуються для придбання цінних паперів; г) вкладаються в нематеріальні активи підприємства.

94. Ануїтет – це: а) особисті інвестиції, що дають визначений прибуток через визначені проміжки часу, звичайно після виходу на пенсію; б) зовнішні інвестиції; в) вкладення засобів у страхові та пенсійні фонди; г) вкладення коштів одним підприємством у розвиток іншого.

95. До складу виробничої собівартості продукції належать: а) витрати на оплату праці основних робітників з нарахуваннями на неї; б) витрати на спожиту в загальногосподарських цілях електроенергію; в) витрати сировини і матеріалів; г) орендна плата за приміщення виробничого корпусу.

96. Валові витрати – це: а) витрати, величина яких не залежить від зміни обсягу продукції; б) витрати на збут і перевезення товарів; в) витрати, розмір яких не залежить від зміни обсягу продукції; г) сума постійних і змінних витрат.

97. Чи відносяться амортизаційні відрахування на валові витрати підприємства? а) так; б) ні.

98. Змінні витрати – це: а) витрати, загальний обсяг яких не залежить від зміни обсягу продукції; б) витрати на збут і перевезення товарів; в) витрати, які залишаються незмінними на одиницю продукції; г) витрати, які зменшуються у разі збільшення обсягу виробництва.

99. За ступенем однорідності витрати на виробництво поділяються так: а) основні; б) елементні; в) комплексні; г) комерційні.

100. Класифікація витрат за економічними елементами призначена: а) для встановлення ціни на продукцію; б) для складання кошторису витрат на виробництво; в) для розрахунку собівартості одиниці продукції; г) для обчислення витрат на сировину.

101. Рентабельність окремого виду продукції – це відношення: а) прибутку, що включається в ціну виробу, до ціни виробу; б) прибутку від реалізації до виручки від реалізації; в) чистого прибутку до середньої вартості капіталу підприємства; г) валового прибутку до середньої вартості основних фондів і матеріальних оборотних засобів.

102. У довгостроковому періоді усі витрати є: а) змінними; б) постійними; в) явними; г) неявними.

103. Постійні витрати – це: а) витрати, величина яких у короткотривалому періоді не залежить від зміни обсягу виробництва продукції; б) витрати на збут і перевезення товарів; в) витрати, розмір яких збільшується прямо пропорційно до обсягу виробництва продукції; г) загальний обсяг усіх витрат.

104. Структура витрат підприємства – це: а) співвідношення постійних і змінних витрат; б) співвідношення основних і накладних витрат; в) співвідношення прямих і непрямих витрат; г) жодне із наведених тверджень не є правильним.

105. Витрати, що дорівнюють грошовим сумам, які підприємство могло б заробити за самостійно використовувані ресурси за найліпшого альтернативного їх застосування, називаються: а) явними витратами; б) економічними витратами; в) альтернативними витратами; г) неявними витратами.

106. За залежністю витрат від обсягу випуску продукції вони поділяються на: а) релевантні та не релевантні; б) постійні та змінні; в) контрольовані та неконтрольовані; г) прямі та непрямі.

107. Визначте помилкові твердження: а) виробнича собівартість складається з витрат на виробництво продукції в межах підприємства; б) накладні витрати з’являються у зв’язку з обслуговуванням виробництва; в) за участю у процесі виробництва витрати поділяються на прямі і непрямі; г) витрати на відрядження, утримання та експлуатацію легкових автомобілів входять у цехову собівартість продукції виробничого підприємства.

108. Товарна продукція з урахуванням зміни залишків нереалізованої продукції на кінець розрахункового періоду називається: а) валовою; б) повною; в) реалізованою; г) чистою.

109. До витрат, що пов’язані зі збутовою діяльністю, не належать: а) витрати, пов’язані зі збутом продукції; б) витрати на маркетингові дослідження; в) витрати на рекламу; г) витрати на профорієнтацію і підготовку кадрів.

110. Рентабельність продукції обчислюється за такою формулою: а) чистий прибуток / вартість активів підприємства; б) чистий прибуток / дохід підприємства; в) чистий прибуток / витрати на виробництво продукції; г) дохід підприємства / чистий прибуток.

111. Ліквідність характеризує: а) спроможність підприємства погасити довготермінові зобов’язання; б) швидкість перетворення активів на грошові кошти; в) здатність підприємства отримувати кредити; г) наявність дебіторської заборгованості.

112. Економічні відносини, що виникають між окремими суб’єктами господарювання з приводу відтермінування оплати за продані (куплені) товари, називаються: а) банківським кредитом; б) комерційним кредитом; в) споживчим кредитом; г) підприємницьким кредитом.

113. З якого прибутку підприємства сплачуються борги, дивіденди та інші виплати: а) валового прибутку; б) операційного прибутку; в) чистого прибутку; г) інший вид прибутку.

114. До фінансової діяльності підприємства належить: а) отримання короткотермінової позики; б) видача сировини у виробництво; в) придбання казначейських зобов’язань; г) дооцінка запасів товарно-матеріальних цінностей.

115. Валовий прибуток – це: а) різниця між валовим доходом та непрямими податками; б) різниця між постійними та змінними витратами; в) різниця між чистим доходом та змінними витратами; г) різниця між ціною реалізації продукції та повними витратами на її виготовлення.

116. Фінансову стійкість підприємства характеризує: а) питома вага необоротних активів підприємства; б) наявність грошових коштів на розрахунковому рахунку підприємства; в) коефіцієнт автономії; г) ліквідність підприємства.

117. До основних напрямів фінансової роботи на підприємстві належать: а) фінансове планування; б) контрольно-аналітична робота; в) пошук постачальників, що продають необхідну підприємству сировину на вигідних умовах; г) створення підприємством власних пунктів реалізації своєї товарної продукції.

118. Актив балансу містить такі розділи: а) необоротні активи; б) доходи майбутніх періодів; в) оборотні активи; г) власний капітал.

119. Пасив балансу містить такі розділи: а) витрати майбутніх періодів; б) забезпечення наступних витрат і платежів; в) поточні зобов’язання; г) довготермінові зобов’язання.

120. Фінансову незалежність підприємства характеризує: а) ліквідність підприємства; б) коефіцієнт автономії; в) коефіцієнт ризику; г) коефіцієнт довготермінової заборгованості.

121. Визначити помилкові твердження: а) внески до статутного фонду підприємства належать до внутрішнього фінансування; б) дохід – це виручка від підприємницької діяльності за вирахуванням матеріальних та прирівняних до них витрат; в) прибуток після оподаткування називається чистим; г) загальний прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами.

122. Споживчий кредит – це: а) кредитні відносини, які виникають між банками і суб’єктами господарювання з приводу видавання (отримання) і використання позикових коштів; б) відносини, які виникають між окремими суб’єктами господарювання з приводу відтермінування оплати за продані (куплені) товари; в) кредит, що надається фізичним особам на придбання споживчих товарів і оплату послуг з відтермінуванням платежу; г) кредит, який надається підприємствами для виготовлення товарів споживання.

123. Принцип цільового використання кредиту передбачає: а) надання позик на конкретні цілі, передбачені кредитним договором; б) кредит надається для фінансування різних заходів; в) у разі використання підприємством одержаної позики не за цільовим призначенням банк підвищує процентну ставку; г) кошти підприємство повинно використовувати на цілі, визначені банком.

124. Пасив балансу не містить розділу: а) власний капітал; б) доходи майбутніх періодів; в) витрати майбутніх періодів; г) короткострокові зобов’язання.

125. Показники ліквідності характеризують: а) здатність вчасно і в повному обсязі виконувати коротко - і довгострокові зобов’язання підприємства; б) здатність підприємства виконувати свої поточні зобов’язання за рахунок активів підприємства; в) рівень ефективності виробництва; г) ефективність і результативність використання підрозділами підприємства капіталу.

126. Показники ділової активності характеризують: а) здатність позичальника забезпечити своєчасне виконання своїх зобов’язань, надають можливість передбачити вірогідність повернення позики згідно з угодою; б) ефективність використання фірмою власних коштів; в) прибутковість діяльності фірми; г) структуру капіталу та ступінь захищеності інтересів кредиторів та інвесторів, які мають довгострокові вкладення в фірму.

127. Принцип забезпеченості кредиту означає, що: а) третя особа гарантує повернення кредиту позичальника банку; б) позичальник на взяту суму кредиту подає банку в заставу майно, цінні папери тощо; в) джерелом повернення позики є грошові кошти, одержані підприємством за продукцію і надані послуги; г) у разі неповернення позичальником у встановлений строк кредиту з об’єктивних причин банк може надати відтермінування на обумовлений строк погашення кредиту.

128. Місткість ринку – це: а) кількість товару, виражена у вартісних одиницях, яку конкретне підприємство реалізовує на ринку; б) кількість споживачів певного товару на ринку; в) кількість підприємств, які здійснюють реалізацію певного товару протягом року; г) максимально можливий обсяг продажу певного товару впродовж року, виражений у натуральних або вартісних одиницях.

129. Найважливіший принцип маркетингу: а) необхідність маркетингових досліджень; б) орієнтація на рекламу і заходи стимулювання збуту; в) орієнтація на споживача; г) впровадження інновацій.

130. Виробничо-комерційна діяльність підприємства, що спрямована на виявлення і задоволення потреб у його продукції через продаж її на ринку з метою одержання прибутку, називається: а) менеджментом; б) підприємництвом; в) інновацією; г) маркетингом.

131. До основних функцій маркетингу не належить: а) пошук і купівля матеріально-технічних ресурсів; б) політика ціноутворення; в) реклама, збут і його стимулювання; г) розробка стратегії виходу і закріплення на ринку.

132. Загальний підхід підприємства до досягнення своєї мети на ринку називається: а) принципом маркетингу; б) концепцією; в) стратегією; г) тактикою.

133. Виберіть рівні товару і поставте їх у правильній послідовності: а) товар із підкріпленням; б) товар у реальному виконанні; в) товар з притаманними йому властивостями і характеристиками; г) товар за задумом.

134. Концепція, за якою відбувається активізація реклами, діяльності агентів зі збуту з метою психологічного впливу на покупця, називається: а) виробничою; б) соціальною; в) інтенсивною; г) комерційною.

135. Вихід зі старою продукцією на нові сегменти ринку називається стратегією

маркетингу: а) диверсифікації; б) закріплення на ринку; в) розширення меж ринку; г) виживання.

136.Конкурентоспроможність продукції визначається такими показниками: а)ціна та якість продукції; б) витрати та собівартість; в) якість обслуговування; г) збалансованість попиту й пропозиції.

137. Абсолютний рівень якості продукції – це: а) обчислення одиничних показників якості; б) врахування перспективних досягнень у галузі науки, техніки; в) визначення якісних характеристик продукції та їх порівняння з відповідними характеристиками виробів-еталонів; г) визначення якісних показників продукції без їх порівняння з показниками аналогічних виробів.

138. Рівень якості, який відповідає мінімальним витратам на виробництво і експлуатацію продукції, називається: а) економічним; б) балансним; в) оптимальним; г) мінімальним.

139. Метод оцінки якості, який ґрунтується на використанні технічних засобів контролю і реєстрації, називається: а) об’єктивним; б) суб’єктивним; в) технічним; г) лабораторним.

140.До одиничних показників якості належать: а) ергономічні; б) економічні; в) естетичні; г) еталонні.

141. Документ, який засвідчує високий рівень якості продукції і її відповідність вимогам стандартів, називається: а) еталоном якості; б) сертифікатом; в) атестатом; г) стандартом.

142. Кон’юнктура ринку – це: а) економічна ситуація, що склалася на ринку відносно попиту, пропозиції, рівня цін, товарних запасів, становище основних фірм конкурентів; б) нестійкість попиту на конкретних товарних ринках; в) зовнішнє стосовно підприємства середовище; в) співвідношення попиту і пропозиції на ринку певного товару.

143. « Паблік- рілейшнз» - це: а) планування рекламної діяльності підприємства; б) діяльність, спрямована на формування позитивного іміджу фірми, доброзичливого ставлення до неї та її товару; в) визначення цільової аудиторії і розроблення концепції товару; г) один з елементів маркетингової комунікаційної політики підприємства.

144. Продукція поділяється на сорти, марки і класи згідно із значеннями таких показників: а) узагальнених; б) експертних; в) комплексних; г) розрахункових.

145. Об’єктом державного нагляду за якістю продукції є: а) хімічні засоби боротьби зі шкідниками сільськогосподарських рослин; б) харчова продукція, імпортована із зарубіжних країн; в) напівфабрикати, які підприємство виготовляє для власних потреб; г) фармацевтичні препарати.

146. Ексклюзивний розподіл – це: а) різке обмеження кількості оптових і роздрібних посередників; б) відбір кращих посередників із тих, які готові надати свої послуги; в) використання численних оптових і роздрібних торговців; г) охоплення широкого ринку збуту, отримання високих прибутків завдяки масовій реалізації і зручності місця придбання товару для споживання.

147. Сегментація ринку – це: а) розподіл споживачів на групи на основі різниці в потребах, характеристиках чи поведінці і розроблення для кожної з груп окремого комплексу маркетингу; б) поділ ринку на окремі сегменти за функціональними характеристиками; в) поділ ринку на частини за географічними і демографічними принципами; г) виділення груп споживачів, що однаково реагують на один і той самий набір стимулів маркетингу.

148. За характером контрольних операцій внутрішньовиробничий контроль на підприємстві поділяється на такі види: а) візуальний; б) геометричний; в) статистичний; г) летючий.

149. Внутрішньовиробничий контроль, який здійснюється у спеціально обладнаних приміщеннях за допомогою випробувань, аналізів тощо, називається: а) інспекційним; б) стаціонарним; в) вихідним; г) активним.

150. Показником якості продукції, що відображає ступінь економічних вимог до виробника продукції і придбання її споживачем, є: а) рівень експлуатаційних витрат часу і фінансових коштів; б) термін безаварійної роботи; в) обсяг товарів, реалізованих за зниженими цінами при сезонному розпродажу; г) пристосованість виробів до використання в екстремальних умовах.