- •Тема і. Суть фінансів, їх функції і роль
- •1. Об'єктивна необхідність та суть фінансів
- •2. Функції фінансів
- •3. Фінансові ресурси: суть, структура та види
- •4. Взаємозв'язок і відмінності фінансів з іншими економічними категоріями
- •Тема 2. Предмет і становлення фінансової науки як пізнання сутності фінансів
- •2.1. Предмет фінансової науки
- •2.2. Сутність фінансів
- •2.3. Історичні передумови виникнення фінансової науки та її роль у суспільстві.
- •2.4. Сутність та структура фінансової науки
- •2.5. Зміст системи фінансових наукових знань та інструментарій фінансової науки
- •. Розвиток фінансової науки в різні історичні періоди.
- •Тема 3. Фінансова система та фінансова політика
- •1. Поняття фінансової системи
- •2. Характеристика сфер і ланок фінансової системи
- •2.1. Державні фінанси
- •2.2. Фінанси суб'єктів господарювання
- •2.3. Міжнародні фінанси
- •2.4. Фінансовий ринок
- •2.5. Страхування
- •3. Фінансова політика, її зміст і завдання
- •Політика держави та інших суб'єктів господарювання у сфері фінансів;
- •Складова частина економічної політики держави (суб'єктів економіки);
- •Сукупність фінансових заходів (розподільчих і перерозподільчих), які здійснюються відповідними суб'єктами через фінансову систему.
- •Тема 4. Фінансовий механізм
- •1. Фінансовий механізм і його складові елементи
- •2. Управління фінансами в Україні
- •3. Фінансове планування: суть, принципи, методи, завдання
- •4. Фінансовий контроль: суть, види, форми та методи
- •Тема 5. Фінанси підприємницьких структур
- •1. Поняття фінансів підприємств. Організація фінансових відносин підприємств
- •2. Методи організації фінансової діяльності підприємств
- •3. Фінансові ресурси підприємств
- •Тема 6. Страхування та страховий ринок
- •1. Економічна необхідність, суть, роль і значення страхування
- •2. Функції страхування та їх економічний зміст
- •3. Класифікація страхування за видами і формами
- •4. Поняття страхового ринку, його структура та розвиток в Україні
- •5. Державний нагляд за страховою діяльністю
- •Тема 7. Фінансовий ринок
- •1. Суть, механізм функціонування фінансового ринку
- •2. Види цінних паперів та їх загальна характеристика
- •3. Фондова біржа
- •Тема 8. Міжнародні фінанси
- •1. Суть і характерні ознаки валюти
- •2. Валютний курс
- •3. Валютний ринок
- •4. Валютні операції
- •Модуль 2. Державні фінанси
- •Тема 9. Необхідність і суть державних фінансів
- •1. Суть і зміст державних фінансів
- •2. Державні доходи
- •3. Державні видатки
- •4. Бюджетний дефіцит
- •Тема 10. Бюджет і бюджетна система
- •1. Соціально-економічна суть і функції бюджету держави
- •2. Структура бюджетної системи і принципи бюджетного устрою
- •3. Бюджетна класифікація
- •4. Бюджетний процес
- •Тема 11. Місцеві фінанси
- •1. Суть та основи організації місцевих фінансів
- •2. Інституційна структура місцевих фінансів
- •3. Функції місцевих фінансів
- •Тема 12. Податки та податкова система
- •1. Суть і характерні ознаки податків
- •2. Елементи системи оподаткування
- •3. Податкова система і податкова політика України
- •4. Види податків в Україні та порядок їх нарахування
- •Тема 13. Цільові державні фонди
- •1. Соціально-економічна суть цільових державних фондів
- •2. Пенсійний фонд України: призначення, джерела формування та напрями використання
- •3. Формування та порядок використання коштів фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності
- •4. Фонд загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття
- •Тема 14. Державний кредит і державний борг
- •1. Суть, поняття та форми державного кредиту
- •2. Суть і класифікація державних позик
- •Передумови випуску державних позик:
- •Джерела погашення державних позик:
- •3. Державний борг і способи коригування позикової політики
- •Тема 15. Фінанси європейського союзу
- •Етапи економічної інтеграції в Європі. Фінансова політика у контексті поглиблення європейської інтеграції.
- •2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
- •3. Бюджет Європейського Союзу. Бюджетна стратегія і бюджетний процес
2. Валютно-фінансова конвергенція та особливості організації фінансів Європейського Союзу
З економічного погляду, конвергенція — зближення економічної політики країн, зменшення розриву в показниках економічного розвитку між національними державами, вирівнювання соціально-економічного розвитку країн у рамках інтеграційного об'єднання. Критерії конвергенції — макроекономічні та інституціональні умови, дотримання яких надає право вступу до інтеграційного об'єднання (зокрема Європейського валютного союзу). Маастрихтський договір визначає п'ять так званих критеріїв валютно-фінансової конвергенції, виконання яких дає країнам право вступу до економічного та валютного союзу:
1) досягнення належного рівня цінової стабільності, що передбачає стабільність цін і середніх темпів інфляції. Рівень інфляції в країні — потенційній учасниці ЄВС не повинен перевищувати більше ніж на 1,5 % середній показник інфляції у трьох країнах ЄС з найнижчими показниками інфляції;
2) запобігання надмірному бюджетному дефіциту, що передбачає встановлення максимально допустимої його величини. Відношення дефіциту бюджету країни має становити не більше 3 % ВВП;
3) забезпечення довгострокової фінансової стабільності, що регламентується обмеженням рівня державної заборгованості. Відношення державного боргу до ВВП не повинно перевищувати 60 %;
4) уніфікація довгострокових відсоткових ставок. Довгострокова номінальна відсоткова ставка (наприклад, за довгостроковими державними облігаціями) не повинна перевищувати більше ніж на 2 % середню ставку трьох країн, де вона найменша;
5) дотримання протягом останніх щонайменше двох років діапазону коливань валютних курсів у межах, визначених Механізмом валютних курсівбез девальвації валют щодо валют інших членів. Відхилення величини обмінного курсу національної валюти не повинне виходити за граничні значення, передбачені Механізмом валютних курсів країн — членів ЄС (згаданий діапазон дорівнює 15 %).
Отже, підписання Маастрихтської угоди, порівняно з умовами Римської угоди, символізувало якісно новий етап валютно-фінансової інтеграції у Європі. Ця угода, яка мала сприяти вирішенню найактуальніших проблем соціально-економічного розвитку ЄС, насправді виявилася "жорстким корсетом" для фінансової політики країн єврозони. За висловлюванням Нобелівського лауреата авторитетного економіста Дж. Стігліца, ця ключова угода поставила Європу в умови жорстких обмежень на проведення економічної політики.
Розкриваючи особливості організації фінансів ЄС у контексті вищезазначеного, необхідно враховувати певні аспекти. Європейський Союз — більшою мірою конфедеративне утворення (щоправда, зі значними елементами федерації) суверенних держав. Як і кожна суверенна держава, країни — члени ЄС наділені суверенними правами: здійснювати самостійну економічну та соціальну політику, формувати національний бюджет і податкову систему. Проте загалом еволюція ЄС відображає закономірну тенденцію переростання цим інтеграційним об'єднанням меж державного суверенітету, в переданні окремими національними країнами все більшої кількості повноважень і прав наднаціональним органам. Отже, відбувається процес поступової трансформаціїконфедеративного типу наднаціонального економічного угруповання у федеративний, що має безпосередній вплив як на формування єдиної фінансової політики країн ЄС, так і на реальну можливість урядів країн-учасниць безпосередньо впливати на економічну кон'юнктуру за допомогою бюджетно-податкових та грошово-кредитних інструментів.
Фінанси ЄС є досить розгалуженою структурою, характер та тенденції функціонування якої значною мірою визначаються, з одного боку, особливостями організації національних фінансових систем окремих держав-членів, а з іншого — якісно іншим рівнем організації, який відповідає фінансовій системі багатонаціонального інтеграційного об'єднання.
Фінанси ЄС можна розглядати у широкому і вузькому розумінні. Якщо у вузькому розумінні фінанси ЄС асоціюються лише з централізацією коштів і фінансових ресурсів на регіональному рівні, то у широкому розумінні вони характеризують усю сукупність економічних відносин між країнами — членами ЄС, опосередкованих рухом грошових потоків і формуванням централізованих грошових фондів на рівні інтеграційного об'єднання, а також функціонуванням розгалуженої інституційної структури.