Змістовий модуль 2. Догляд за хірургічними хворими. Практичне заняття №9(3)
Тема: Санітарно-гігієнічний режим у хірургічному стаціонарі. Методи антисептики.
IV. Зміст навчання
Загальні відомості про внутрішньолікарняну інфекцію
Це будь-яке клінічно
виражене інфекційне захворювання, що
вражає пацієнта в результаті його
госпіталізації або відвідування ним
лікувального закладу з метою діагностики
чи лікування, або це інфекційне
захворювання медичного персоналу при
здійсненні його фахової діяльності.
Внутрішньолікарняна
інфекція
Найбільш поширені ВЛІ інфекція сечовивідної системи
Гнійно-септичні інфекції
Інфекції дихальних шляхів
Бактеріємії
Шкіряні інфекції
ВЛІ
Екзогенні: збудник
інфекції занесений в організм ззовні
Ендогенні: інфекційний
агент присутній в організмі початково
Хворий медичний
працівник, який знаходиться в
інкубаційному періоді захворювання
(вірусний гепатит, кір, вітряна віспа
тощо)
Хворий пацієнт, який знаходиться в
інкубаційному періоді захворювання
(вірусний гепатит, вітряна віспа, кір
тощо)
Джерело збудника внутрішньолікарняної інфекції
Медичний працівник з нерозпізнаним,
невірно діагностованим інфекційним
захворюванням
Пацієнт з нерозпізнаним, невірно
діагностованим інфекційним захворюванням
Медичний
працівник-бактеріоносій
Пацієнт-бактеріоносій
-
Механізм передачі ВЛІ
Шлях передачі ВЛІ
Фекально-оральний
Харчовий
Аерозольний
Повітряно-крапельний
Контактний
Контактно побутовий
Артифіційний (штучний) шлях передачі
Санітарно-протиепідемічний режим – це комплекс організаційних, санітарно-профілактичних і протиепідемічних заходів, які запобігають виникненню внутрішньо-лікарняної інфекції в лікувально-профілактичному закладі. Санітарно-епідеміологічний режим включає вимоги до санітарного стану приміщень лікарні. Основними елементами заходів, які спрямовані на забезпечення санітарно-гігієнічного режиму в ЛПЗ, є проведення дезінфекції, суворе дотримання вимог асептики і антисептики.
Антисептика – це комплекс заходів, які спрямовані на знищення мікробів у рані, патологічному вогнищі або в організмі в цілому.
Методи антисептики
фізичний
механічний
хімічний
біологічний
Мета: створення у рані несприятливих
умов для розвитку бактерій і всмоктування
токсинів та продуктів розпаду тканин.
Мета: якнайшвидше (в перші години)
видалення з рани некротичних тканин,
а разом з ними – і мікроорганізмів.
Мета: знищення мікробів у рані за
допомогою різних хімічних сполук.
Мета: підвищення імунітету і створення
несприятливих умов для розвитку
мікробів.
Дезінфекція – знищення в середовищі, що оточує людину, патогенних мікроорганізмів (бактерій, вірусів, грибів, найпростіших, токсинів), їх переносників (комах, кліщів), а також гризунів.
Стерилізація
Власне дезінфекція
Дератизація
Дезінсекція
Власне дезінфекція – це знищення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів (крім їх спор) з об’єктів зовнішнього середовища або шкіряного покрову до рівня, який не становитиме небезпеки для здоров’я.
Дезінсекція – це знищення переносників захворювань (комах, кліщів)
Дератизація – це знищення гризунів
Стерилізація – це знищення всіх мікроорганізмів та їх спор за допомогою фізичних і хімічних факторів.
Ефективність різних методів обробки
Методи обробки інструментів |
Ефективність (виведення або інактивація мікробів) |
Первинна дезінфекція |
Убиває вірус гепатиту Б і ВІЛ |
Промивання під проточною водою |
До 50% |
Передстерилізаційна очистка у миючому розчині |
До 80% |
Стерилізація |
100% |
Глибока дезінфекція |
До 95% (не інактивує деякі ендоспори) |
Безпека медичного персоналу
Загальні заходи безпеки медичного персоналу від інфекції:
Початковий та періодичний медичний огляд і обстеження персоналу з реєстрацією стану імунітету й імунізації.
Підвищення опірності організму (імунітету).
Своєчасне виявлення бактеріоносіїв серед медперсоналу.
Тимчасове звільнення від роботи хворого медичного працівника з метою його лікування.
Термінове повідомлення керівництва та реєстрація в журналі реєстрації )за наказом №120) усіх інцидентів, пов’язаних з порізом або проколом голкою.
Універсальні заходи безпеки медичного персоналу від інфекції:
Кожна людина (пацієнт або медичний працівник) повинна вважатись потенційно заразною.
Миття рук – найбільш практичний захід, що попереджує перехресне зараження.
Обов’язкове одягання рукавичок перед тим, як торкнутись чого-небудь вологого – пораненої шкіри, слизових оболонок, крові або інших рідких середовищ в організмі.
Використання захисних засобів (окуляри, маска, фартух), якщо можливе розбризкування або розлиття будь-яких рідких середовищ організму.
Дотримання правил техніки безпеки: обережне поводження з використаною голкою, обережне передавання гострих інструментів тощо.
Проведення вакцинації медпрацівникам, які мають справу з кров’ю (хірургам, маніпуляційним медичним сестрам, операційним сестрам), вакциною HBsAg.
Загальні правила безпеки при роботі з дезінфікуючими розчинами
Не зважаючи на те, до якого класу небезпеки відноситься дезінфікуючий засіб, що використовується, всі роботи з використанням робочих розчинів, а особливо з їх приготуванням, повинні виконуватися з дотриманням певних правил особистої безпеки, які забезпечують захист органів дихання, шкіри та очей: халат, шапочка, фартух з прогумованої тканини, гумові рукавички, кумове взуття, у захисних окулярах, у респіраторі. Роботи, що пов’язані з приготуванням робочих розчинів повинні виконуватися в окремому приміщенні, що обладнане витяжною вентиляцією або у витяжній шафі. Особливо це стосується дезінфектантів що містять у своєму складі оцтову та надоцтову кислоти.
Під час виконання робіт з дезінфекції забороняється приймати їжу, палити. Після закінчення роботи обличчя та руки потрібно вимити водою з милом.
З метою додаткового захисту шкіри від негативного впливу агресивних речовин рекомендується перед початком роботи наносити на шкіру захисні креми типу Луфеніл. По закінченні робіт рекомендується використання відновлювальних кремів типу Майола Н-5 крем тощо.
Організаційні заходи для підтримання санітарно-гігієнічного режиму у відділенні хірургічного профілю.
Після виписки кожне ліжко хворого, тумбочку біля ліжка, підставку для підкладного судна протирають ганчіркою, яка добре змочена дезінфікуючим розчином. Ліжко застеляють постільною білизною, яка попередньо оброблена в камері за режимом для вегетативних форм мікробів. По можливості дотримуються циклічності заповнення палат.
Хворому відводять індивідуальні предмети догляду: плювальницю, підкладне судно тощо, які після використання негайно прибирають з палати і старанно миють. Після виписки хворого предмети індивідуального догляду підлягають знезараженню.
Категорично забороняється хворим брати у відділення м’які іграшки й інші предмети, що не витримують дезінфекційної обробки.
Хворих із гнійно-септичними захворюваннями і післяопераційними гнійними ускладненнями ізолюють в окремі палати (секції, відділення гнійної хірургії).
Самовільне переміщення хворих із палати в палату і вихід в інші відділення категорично забороняється.
Зміну натільної і постільної білизни проводять не рідше одного разу на 7 діб (після гігієнічного миття). Крім того, білизну обов’язково змінюють у випадку забруднення.
При заміні натільної і постільної білизни її акуратно збирають у мішки з бавовняної тканини або ємності з кришкою. Категорично забороняється скидати вживану білизну на підлогу або у відкриті приймачі.
Після заміни білизни предмети і підлогу в палаті протирають дезінфікуючими розчином.
Тапочки та інше взуття після виписки або смерті хворого протирають тампоном, змоченим 25% розчином формаліну або 40% розчином оцтової кислоти, або обробляють за допомогою аерозольного балону “Сапожок-74” до повного зволоження внутрішньої поверхні. Потім взуття вкладають у поліетиленовий пакет не 3 години, після чого виймають і провітрюють протягом 10-12 годин до зникнення запаху препарату.
Прибирання приміщень відділення роблять не рідше 2 разів на добу вологим способом мильно-содовим розчином. Дезінфікуючи засоби використовують після заміни білизни й у випадку виникнення внутрішньолікарняних інфекцій. У палатах для хворих із гнійно-септичними захворюваннями щоденне прибирання проводять з обов’язковим використанням дезінфектантів.