Масштаби.

Масштабом зображення називають відношення розмірів предмета, виконаних на кресленні без спотворення його зображення, до їх номінальних значень.

У табл. 3 наведено масштаби, встановлені стандартами.

Таблиця 3.

Масштаби зменшення	1:2 1:50	1:2,5 1:75	1:4 1:100	1:5 1:200	1:10 1:400	1:15 1:500	1:20 1:800	1:25 1:1000	1:40
Масштаби збільшення	2:1	2,5:1	4:1	5:1	10:1	20:1	40:1	50:1	100:1

Побудова та поділ прямих ліній.

Геометричні побудови застосовують під час площинної розмітки деталей, наприклад при встановленні вимірювального приладу, тумблера, магнітного пускача та інших електричних апаратів на панель. На практиці використовують графічний спосіб розв'язання геометричних задач на площині за допомогою креслярських інструментів.

 

Побудова паралельних прямих.

Для побудови паралельних прямих ліній – горизонтальних, вертикальних, похилих – користуються рейсшиною або лінійкою і косинцем. Останній з лінійкою суміщують однією стороною із заданою лінією АВ. Потім косинець переміщують по нерухомій лінійці на задану відстань d або до заданої точки С і проводять потрібну лінію A₁B₁, яка буде паралельна лінії АВ. У такий спосіб можна провести будь-яку кількість прямих, паралельних заданій лінії.

 

Побудова перпендикулярних прямих.

Прямі лінії, що лежать в одній площині та розташовані одна до одної під прямим кутом, називаються взаємно перпендикулярними.

Під час побудови перпендикулярних прямих за допомогою лінійки та косинця останній гіпотенузою прикладають до лінійки, а катетом – до лінії АВ. Не змінюючи положення лінійки, косинець приставляють до неї меншим катетом. Через точку С проводять лінію А₁В₁, яка буде перпендикулярна до лінії АВ.

 

Поділ відрізка прямої на дві рівні частини.

З кінців відрізка АВ описують одним і тим самим радіусом дві допоміжні дуги. Через точки С та D перетину дуг проводять допоміжну пряму, що перетинає пряму АВ в точці Е. Остання ділить задану пряму АВ на дві рівні частини АЕ та ЕВ.

Поділ відрізка прямої на чотири рівні частини.

З кінців відрізка прямої АВ радіусом, більшим від половини відрізка, по обидва боки від прямої проводять дуги кіл. Сполучивши точки С та D перетину дуг, відрізок прямої АВ ділять навпіл. Аналогічним способом кожну половину відрізка ділять на дві рівні частини АМ і МК, KN і NB.

 

Побудова і поділ кутів. Терміни і означення.

Кутом називається фігура, утворена двома прямими, що виходять з однієї точки. Прямі, які утворюють кут, називаються сторонами кута, а точка їх перетину є вершиною кута.

Кути вимірюються в градусах (наприклад, 65°). Кут, що дорівнює 90°, називається прямим, менше 90° – гострим, а більше 90° – тупим.

 

Побудова кутів за допомогою лінійки та косинців.

У такий спосіб можна побудувати будь-який кут, кратний 15°:

60° – 45° = 15° (30°, 45°, 60°); 45° + 30° = 75° (90°);

60° + 45° = 105°; 60° + + 60° = 120°;

90° + 45° = 135°; 90° + + 60° = 150° і т. д.

Поділ гострого кута на дві рівні частини.

З вершини кута АВС довільним радіусом описують дугу DE, яка перетинає сторони кута. З одержаних точок (D та E) радіусом, більшим, ніж половина дуги, виконують перетин дуг і дістають точку F. Пряма, проведена через точки В та F, ділить заданий кут АВС на два рівних кути АВF і FВС.

 

Поділ прямого кута на три рівні частини.

З вершини В кута АВС довільним радіусом описують дугу DE, що перетинає сторони кута. Із одержаних точок D та E тим самим радіусом роблять засічки на проведеній дузі, перетин яких із дугою дає точки F і Н. Прямі, проведені з точки В через ці точки, ділять заданий кут АВС на три кути по 30° кожний.

 

Побудова похилів і конусності.

У кресленні похил та конусність можна виразити значенням кута в градусах або відношенням у відсотках.

Похилом прямої АD відносно прямої АВ називається відношення довжин катетів прямокутного трикутника АСD, тобто СD/АС.

Конусністю називається відношення різниці довжин діаметрів двох поперечних перерізів конуса до відстані між ними, тобто

К = (D - d) / l

де К – конусність; D – діаметр більшої основи конуса; d – діаметр його меншої основи; l – довжина зрізаного конуса.

Наприклад, якщо діаметр більшої основи зрізаного конуса дорівнює 40 мм, діаметр його меншої основи – 35 мм, а довжина конуса – 100 мм, то

К = (40 – 35)/100 = 5/100 = 1/20.

Отже, конусність становить 1 : 20, або 20 %.