Коло та правильні многокутники. Основні терміни.

Замкнена крива лінія, всі точки якої однаково віддалені від однієї точки, називається колом.

Точка, відносно якої всі точки кола рівновіддалені, називається центром кола.

Будь-яка пряма лінія, що сполучає точку кола з її центром, називається радіусом. Радіус позначають літерою R.

Пряма лінія, що проходить через центр кола і сполучає на ньому дві точки, називається діаметром. Діаметр позначають літерами d, D або знаком Ø.

Лінія, що сполучає дві будь-які точки кола і не проходить через його центр, називається хордою.

Відрізок кола між будь-якими двома його точками називається дугою.

Лінія, що має тільки одну спільну точку з колом, називається дотичною до цього кола.

Частина круга, обмежена двома радіусами і дугою, називається сектором.

Частина круга, обмежена хордою та дугою, називається сегментом.

Багатокутник, складений із хорд, називається вписаним, а вписаний багатокутник, складений із хорд однакової довжини, – правильним вписаним багатокутником.

 

Спряження ліній.

Окреслення багатьох деталей в електроніці мають плавні спряження; тому під час виконання креслень таких деталей дуже часто доводиться плавно сполучати прямі лінії з дугами кіл або навпаки, тобто виконувати спряження.

Спряженням називається плавний перехід однієї лінії в іншу.

 

Спряження паралельних ліній.

Паралельні прямі можуть спрягатися між собою дугою одного радіуса, дугами двох однакових радіусів і дугами різних двох радіусів.

 

Спряження двох дуг кіл.

Є два види спряження дуг кіл: дуги мають зовнішній дотик чи внутрішній дотик. Плавний перехід від однієї дуги до іншої в обох випадках досягається тільки тоді, коли точка дотику лежить на прямій, що сполучає їх центри. При зовнішньому дотику відстань між центрами дорівнює R + r, тобто сумі радіусів дуг, які спрягаються. При внутрішньому дотику відстань між центрами становить R - r, тобто є різницею радіусів дуг, що спрягаються.

 

Спряження двох кіл.

Під час побудови спряження двох кіл дугою третього кола заданого ра-діуса можливі три варіанти: зовнішнє, внутрішнє спряження або поєднання їх.

 

Циркульні криві.

Дуги кіл, послідовно спряжені між собою та виконувані за допомогою циркуля, утворюють циркульні криві лінії.

Овал – замкнена опукла крива лінія з двома осями симетрії, утворена спряженими між собою дугами кіл.

 

Лекальні криві.

Лекальними називаються такі криві, точки яких не лежать на колі та які креслять за допомогою лекал.

Еліпс – це плоска замкнена крива, в якої сума відстаней кожної з її точок М до двох заданих точок F₁ і F₂ (вони називаються фокусами) є величиною сталою, що дорівнює довжині великої осі еліпса. Осі еліпса (велика АВ та мала СD) – взаємно перпендикулярні й одна ділить іншу навпіл. Центр еліпса О знаходиться в точці перетину великої та малої осей. Точки фокусів F₁ і F₂ лежать на великій осі еліпса в місцях перетину радіуса, проведеного з кінцевої точки малої осі, що дорівнює половині великої осі.

Еліпс можна побудувати за допомогою нитки. Замкнена нитка натягується олівцем відносно шпильок (голок), закріплених у точках – фокусах F₁ та F₂. Переміщенням олівця в одному напрямку обкреслюється еліпс. Треба, щоб довжина великої осі еліпса і відстань між точками F₁ і F₂ в сумі дорівнювали довжині нитки.