Загальні висновки
Українська держава базувалася на поєднанні монархічних, республіканських і диктаторських засад. Але фактично влада в Україні була в руках окупаційних військ, що зв’язувало руки гетьманському уряду. Все це наклало певний відбиток на подальший хід і розвиток політичних подій.
Але, попри всі об’єктивні труднощі існування, Українська держава залишила значний слід в історії української державності.
Було прорвано міжнародну ізоляцію, свідченням чого було встановлення дипломатичних відносин з 12 країнами. Був підписаний мирний договір з Росією. За короткий термін в Україні була створена потужна дипломатична служба.
Характерними рисами внутрішньої було скасування таких нововведень Центральної ради, як націоналізація великих маєтків та культурної автономії, відродження козацького стану, який мав стати соціальною опорою гетьманського режиму. Серед досягнень внутрішньої політики Української держави слід визначити:
відновлення приватної власності, як фундаменту культури і цивілізації;
затвердження програми формування регулярних, професійно підготовлених збройних сил;
відкриття просвітницько-культурних закладів, як основи формування національної духовності українського народу.
Коли Павло Скоропадський прийшов до влади він проголосив своєю метою «добро і користь всім дорогої нам України». Існує чимало свідчень того, що гетьман всією душею бажав відродження Української держави.
Однією з найбільших помилок П. Скоропадського була спроба відновлення дореволюційних органів влади і управління, тих порядків, що існували в Російській імперії. Саме через це селянство не стало опорою гетьманської влади. А якщо ще взяти до уваги опозицію Гетьманові з боку соціалістичних партій, то стає зрозумілим, чому він змушений був опиратися то на німців, то на військові формування з російських офіцерів. Як відомо, «немає пророку в своїй вітчизні». Це в повній мірі можна віднести до Павла Скоропадського, людини, яка так і залишилася несприйнятою народом.
Ідеї Павла Скоропадського лишилися нереалізованими, а його постать викликає гострі дискусії. Однак попри всю неоднозначність оцінок як тогочасних, так і сучасних дослідників діяльність Гетьмана заслуговує на пильну увагу, перш за все, з точки зору його внеску у відродження і розбудову української державності.
Список використаної літератури
Музиченко П.П. Історія держави і права України: Навчальний посібник. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1999. – 662 с. – (Вища освіта ХХІ століття).