9 Підземні переходи трубопроводів під дорогами та іншими штучними перешкодами

Широка сітка залізних та автомобільних доріг, а також зрошувальних та судноплавних каналів обумовлює необхідність перетину їх трубопроводами.

9.1 Характеристика штучних перешкод

Найбільш серйозними перешкодами є залізні і автомобільні дороги, судноплавні та зрошувальні канали, кабелі зв’язку і багато інших підземних комунікацій.

Дамо коротку характеристику основним видам перешкод.

Залізні дороги стосовно до трубопровідного будівництва поділяються на дві основні групи: дороги загального призначення і під’їзні дороги промислових підприємств.

Автомобільні дороги класифікуються у відповідності до СНиП ІІ-Д. 5-72 на п’ять категорій:

• І і ІІ категорії – дороги загальнодержавного значення;

• ІІІ категорія – дороги обласного і республіканського значення;

• ІV і V категорія – дороги місцевого значення.

• Інтенсивність руху (число автомобілів на добу) складає:

• на дорогах І категорії – більше 6000;

• на дорогах ІІ категорії – від 3000 до 6000;

• на дорогах ІІІ категорії від 1000 до 3000;

• на дорогах ІV категорії – від 200 до 1000;

• на дорогах V категорії – до 200.

Канали поділяються на зрошувальні і судноплавні з твердим покриттям (кам'яна підмостка, бетон, залізобетон) і без нього (ґрунтова поверхня відкосів і дна каналів).

Зрошувальні канали заповнені водою, як правило, у період зрошування полів, а судноплавні – весь навігаційний період.

При перетині зрошувальних каналів з твердим покриттям не допускається порушення покриття. При перетині будь яких судноплавних каналів поверхня дна і відкосів не повинні порушуватися. В той же час ґрунтові зрошувальні канали у неполивний період можна перетинати з розробленням ложа каналу, проте з обов’язковим відновленням його поперечного і поздовжнього профілю.

Автодороги ІV і V категорії також можуть перетинатися з розробкою траншей і наступним відновленням профілю дороги. Але при цьому повинен бути облаштований певний об’їзд, що повністю замінює ділянку дороги, що виведена з експлуатації.

Прокладати трубопроводи на переходах з автомобільними дорогами можна двома способами: без порушення нормальної роботи трубопроводу (без траншейний або закритий спосіб) і з припиненням руху транспорту (відкритий спосіб).

На всіх переходах, що споруджуються відкритим і закритим способами, встановлюється у ґрунт захисний кожух-патрон для прокладання в ньому трубопроводу. Патрон сприймає тиск ґрунту та рухомого навантаження.

Спорудження переходів трубопроводу як відкритим, так і закритим способом складається із наступних основних операцій: розроблення ґрунту; встановлення захисного кожуха – патрона всередину розробленого ґрунту (одночасно з його розробленням або після), протягування через патрон за ізольованого і за футерованого трубопроводу з укладанням його на опори, засипання трубопроводу і відновлення ділянки дороги, що перетинається.

9.2 Конструкції переходів

9.2.1 Переходи під залізними дорогами

У відповідності до СНиП 2.05.06 – 85 ділянки трубопроводів під залізними дорогами відносяться до І категорії.

Конструктивна схема переходу під залізницею має вид, наведений на рис. 9.1.

Рисунок 9.1 – Схема переходу під залізною дорогою

Трубопровід 1 розміщується у металевому футлярі 2 (капсулі), діаметр якого повинен бути більшим від діаметра діаметру основної труби не менше ніж на 200 мм. Основну трубу і футляр покривають антикорозійною ізоляцією. Футляр повинен мати довжину

, (9.1)

де – довжина, що приймається рівною 25 м для залізниці загального користування і 15 м – залізниці промислових підприємств; – ширина полотна дороги.

На переходах газопроводів кінці футляра ущільнюють таким чином, щоб була забезпечена герметичність простору між газопроводом і футляром. При цьому ущільнення повинно забезпечувати можливість повздовжніх переміщень в середині труби відносно футляра. Ця умова забезпечується використанням різного роду сальників. 3.

Для того щоб у міжтрубному просторі не піднімався тиск у випадку витоку газу, на одному з кінців футляру вварюють у стінку футляра трубу 4, яка виводиться над поверхнею землі на висоту . Віддаль повинна бути не менше 40м для залізниці загального користування і 25 м – залізних доріг промислових підприємств. Для свічі використовують труби діаметром 150 мм при діаметрі основного трубопроводу 1000 – 1200 мм.

На переходах нафтопроводів і продуктопроводів витяжні свічі не встановлюють: один кінець футляра заробляють герметично. Футляр укладають з нахилом , а на іншому кінці облаштовують вихід у спеціальний колодязь для збирання перекачуваного продукту у випадку розриву основної труби. При цьому з колодязя повинен бути передбачений вихід у відвідну трубу для аварійного стікання нафти і нафтопродуктів у сторону від дороги.

Колодязь повинен розташовуватися не блище 25 м від крайньої до колодязя рейки дороги загального користування і 15 м – дороги промислових підприємств.