21

Тема 5-6. Транспортні договори

1. Загальні положення про транспортні договори 1

Види транспортних договорів. 1

Правове регулювання договорів перевезення. 2

2. Договір перевезення вантажу 3

Поняття та загальна характеристика договору перевезення вантажу. 3

Права та обов'язки суб'єктів зобов'язань з перевезення вантажу 5

Відповідальність сторін. 6

Порядок і розмір відшкодування збитків 8

Комерційні та інші акти. 9

3. Договір перевезення пасажира та багажу 10

Поняття та загальна характеристика договору 10

4. Договір чартеру (фрахтування) 13

5. Договір транспортного експедирування 15

1. Загальні положення про транспортні договори

Транспорт є однією з найважливіших галузей суспільного виробництва. Транспортну діяльність здійснюють численні транспортні організації, які називають підприємствами транспорту (залізниці, пароплавства, порти, станції тощо). Основним напрямом їх господарської діяльності є перевезення – послуги по переміщенню (транспортування) вантажів, пошти, пасажирів, багажу, що здійснюються на основі як державних контрактів (замовлень), так і цивільно-правових договорів. Транспортні організації надають також інші послуги, зокрема щодо транспортного експедирування.

Окремі транспортні послуги підлягають ліцензуванню, а підприємства, що мають намір їх надавати, повинні отримати спеціальні дозволи в порядку, передбаченому Законом України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 1 червня 2000 р.

Види транспортних договорів.

Традиційно в літературі транспортні договори поділяють залежно від їх призначення на основні та допоміжні.

Основними є договори перевезення, оскільки вони безпосередньо стосуються переміщення того чи іншого матеріального об'єкта.

Допоміжні договори не відіграють самостійної ролі та спрямовані на забезпечення виконання основних транспортних договорів. До них належать договори транспортного експедирування, експлуатації під'їзних колій, подачі й забирання рухомого складу, здійснення завантажувально-розвантажувальних робіт тощо.

У свою чергу, договори перевезення можна класифікувати:

• за об'єктом на: перевезення вантажу, пасажирів і багажу, вантажобагажу, пошти, транспортного засобу (договір буксирування);

• за видом транспорту на: залізничні, річкові (внутрішніми водними шляхами), морські, повітряні, автомобільні перевезення¹;

- за доступністю транспорту на: перевезення транспортом загального користування та перевезення іншими транспортними засобами.

У ст. 915 ЦК України дається визначення перевезень транспортом загального користування – це перевезення, що здійснюється юридичною особою, якщо із закону, інших нормативно-правових актів або ліцензії, виданої цій організації, випливає, що вона має здійснювати перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти за зверненням будь-якої особи. Визначальною ознакою діяльності транспорту загального користування є його загальнодоступність, тобто підприємства транспорту загального користування зобов'язані укласти договір перевезення з будь-якою особою, яка до них звернеться. До послуг перевезення транспортом загального користування слід віднести перевезення залізницею, а також автомобільним, річковим, морським і повітряним транспортом, що здійснюються на умовах загальності та відкритості. Договір перевезення транспортом загального користування є публічним договором (ст. 633, ч. 2 ст. 915 ЦК України).

Особливості організації та здійснення перевезень різними видами транспорту визначають певну їх специфіку, що, зокрема, виявляється у різних класифікаціях перевезень кожним окремим видом транспорту.

Автомобільні перевезення поділяються на:

• місцеві (міські - в межах населеного пункту; приміські – за межі населеного пункту і внутрірайонні – на відстань до 50 км включно в сільських районах);

• міжміські (внутріобласні і міжобласні перевезення за межі населеного пункту на відстань понад 50 км);

- міжнародні - перевезення за кордон або з-за кордону. Залізничні перевезення вантажів бувають:

• у місцевому сполученні (у межах однієї залізниці, наприклад, Південно-Західної);

• у прямому сполученні (у межах двох і більше залізниць України);

• у міжнародному залізничному сполученні (між Україною та іноземними державами).

Залізничні перевезення пасажирів залежно від сполучення поділяються на:

• пасажирські (місцеві і прямі);

• приміські;

• міжнародні.

На морському транспорті перевезення бувають:

• каботажними - між портами України;

• міжнародними - між портами України й іноземними портами.

Перевезення можуть здійснюватися кількома видами транспорту за єдиним транспортним документом протягом усього шляху прямування. Такі перевезення називаються перевезеннями у прямому змішаному сполученні (ст. 913 ЦК України).