2. Мета та завдання навчальної дисципліни “Історія України”.

Мета: розглянути умови виникнення й генезис українців як етносу, зародження й трансформації української національної та державної ідей, особливостей державотворчих процесів в українських землях, що органічно визначає специфіку розбудови української державності в минулому й на сучасному етапі.

Завдання:

• закріпити й поглибити у студентів здобуті ними в середніх навчальних закладах знання про історичний шлях України та її народів у діалектичній єдності загального й особливого, конкретних фактів і цілісної картини світового розвитку;

• виробити бачення суспільних явищ минулого та сучасності з позицій історизму, діалектичного розуміння багатогранності й суперечливості історії;

• навчити студентів працювати зі спеціальною історичною літературою;

• розвити вміння всебічно, критично аналізувати інформацію різноманітних історичних джерел, самостійно трактувати проблеми суспільного розвитку минулого й сучасності;

• розвивати інтерес і повагу до вітчизняної історії.

У результаті вивчення даного курсу студент повинен

знати основні факти історичного минулого українського народу від найдавніших часів до сьогодення в контексті світової історії та практики державотворення в сучасній українській державі.

вміти самостійно добирати і опрацьовувати історичні документи, науково-популярну і довідкову літературу; співставляти інформацію з різних джерел; узагальнювати і критично оцінювати історичні факти та діяльність історичних осіб; аналізувати й узагальнювати історичні події та явища, визначати їх суть, причинно-наслідкові зв’язки між ними; виділяти основне, об’єктивне і суб’єктивне; самостійно оцінювати і пояснювати історичний процес, робити висновки тощо.

3. Програма навчальної дисципліни “Історія України”. Модуль 1. Змістовий модуль 1. Стародавня, середньовічна і нова історія України (ч. 1.).

Тема 1. Стародавня історія України. Київська Русь і Галицько-Волинська держава.

Дослов’янські поселення на території України. Трипільська культура. Кіммерійці, скіфи, сармати. Античні міста-держави (поліси) Північного Причорномор’я. Походження, розселення та суспільний устрій східних слов’ян. Звичаї, вірування, побут. Антський племінний союз. Східнослов’янські племена і державноплемінні союзи VI-IX ст.

Утворення Київської Русі. Політична система. Соціально-економічний розвиток. Внутрішня і зовнішня політика. Хрещення Русі. Феодальна роздробленість: причини, характер, наслідки. Київське, Чернігово-Сіверське, Переяславське князівства. Боротьба Русі проти монголо-татарських завойовників. Галицько-Волинська держава – спадкоємиця Київської Русі. Історичне значення Київської Русі і Галицько-Волинської держави. Культура України IX – першої половини XIV ст.

Тема 2. Україна під владою Литви, Польщі та інших держав (XIV – перша половина XVII ст.)

Включення до складу Литовської держави Східної Волині, Чернігово-Сіверщини, Поділля, Київщини та Переяславщини. Захоплення Польщею Галичини та Молдавією Буковини. Закарпаття у складі Угорщини.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського. Кревська унія. Грюнвальдська битва. Ліквідація удільних князівств. Утворення Кримського ханства. Входження Сіверської землі до складу Московської держави.

Соціально-економічний розвиток українських земель в другій половині XIV – середині XVI ст. Формування панщинно-фільваркового господарства. Магдебурзьке право. Литовські статути. Устава на волоки.

Люблінська унія. Політичне та соціально-економічне становище українських земель у складі Речі Посполитої. Запровадження панщини.

Культурний розвиток. Виникнення братств. Криза православ’я. Берестейська церковна унія.

Виникнення козацтва та його роль в історії українського народу. Запорозька Січ. Д.Вишневецький. Реєстрове козацтво. Боротьба проти турків і татар. Козацько-селянські повстання кінця XVI – першої третини XVII ст. Гетьман П.Конашевич-Сагайдачний.