1. Віброзбуджувач; 2- наголовник; 3- пружини

Головний параметр молотів ударної дії - енергія удару. Для пароповітряних та гідравлічних молотів подвійної дії та дизель-молотів енергія удару (Дж)

E(G + pžS)žHž (6.2)

де G- вага ударної частини молота, Н; р- середній ефективний тиск у робочому циліндрі, Па; S- робоча площа поршня молота, м²; Н- робочий хід ударної частини молота, м; -ККД молота (для штангових дизель-молотів =0,35...0,4; для трубчастих - =0,55...0,6).

Для пароповітряних і гідравлічних молотів простої дії енергія удару (Дж)

Е=GžHž . (6.3)

Змінна продуктивність палебійного обладнання (палей за зміну)

П_зм=Т_зм/t_ц, (6.4)

де Т_зм- тривалість зміни, год; t_ц- тривалість робочого циклу при зануренні однієї палі, год; t_ц=Т_з+Т_ч, Т_з- час занурення палі (г), який визначають за даним контрольного занурення палі; Т_ч-час, необхідний для виконання допоміжних операцій (г) і переїзду машини, підтягування, підйому та орієнтації палі і т.п.

Контрольні запитання до глави 6

1. Опишіть способи занурення палей, типи копрового обладнання, наведіть схему копрової установки і опишіть її будову. 2. Наведіть схеми і опишіть будову та принципи роботи гідравлічних молотів. 4. Наведіть схеми вібраційних машин для занурення палей і опишіть будову та принцип роботи дизель-молотів. 5. Наведіть схеми вібраційних машин для занурення палей і опишіть їх будову. 6. Назвіть основні параметри машин для занурення палей і наведіть формулу для їх визначення.

Глава 7 машини для подрібнення, сортування та збагачення кам’яних матеріалів

7.1.Загальні відомості

Для приготування бетонних сумішей і розчинів, а також для виконання інших робіт у будівництві використовується значна кількість кам’яних (нерудних) матеріалів - щебеню, гравію і піску. Гравій і пісок - це природний сипкий будівельний матеріал. Гравій - це зерна овальної форми величиною 0,1...5,0 мм. Щебінь одержують із природного каменю шляхом подрібнення, сортування, а іноді і миття зірваних скельних порід. Якість щебеню характеризується зерновим складом, формою зерен, механічною міцністю та вмістом шкідливих домішок.

Залежно від величини зерен щебінь поділяють на такі основні фракції: 5...10; 10...20; 20...40 та 40...70 мм. За формою зерна щебеню бувають кубоподібними, пластинчатми (лещатими) та голковими. До лещатних і голкових належать зерна, у яких товщина або ширина у три а то й більше рази менша довжина. Згідно діючим ГОСТом не дозволено вміст в щебені і гравію зерен лещатної форми понад 15 %. За механічною міцністю (тимчасовий опір стисненню) гірські породи розрізняють малої міцності (s_ст<80 МПа), середньої міцності (s_ст=80...150 МПа), міцні (s=150...250 МПа) та особливо міцні (s_ст>250 МПа).

Процес руйнування твердого тіла шляхом впливу на нього зовнішніх механічних сил називається подрібненням. Потрібну фракцію можна одержати за одну чи декілька стадій подрібнення, тому розрізняють одностадійне та багатостадійне подрібнення. Машина, в якій матеріал подрібнюється, називається дробаркою, а їх комплект, що являє собою єдину технологічну схему - дробарною установкою. Один із основних показників роботи дробарок та дробарних установок - ступінь подрібнення і=D_max/d_min- відношення середньозваженого розміру кусків початкового матеріалу (D_max) до середньозвантаженого розміру кусків готового продукту (d_max). Величина і показує, у скільки раз початковий розмір кусків породи зменшився внаслідок подрібнення. При багатостадійному подрібненні і_об=і₁žі₂ž...і_n.

Залежно від величини початкового матеріалу та розміру продукту подрібнення розрізняють такі види подрібнення: велике (D_max=1200...1500 мм_, d_max=100...300 мм), середнє (D_max=100...300 мм, d_max=30...100 мм) та дрібне (D_max=30...10 мм, d_max=5...30 мм). Відповідно ступінь подрібнення в дробарках і=3...30.

Рис. 7.1. Схеми подрібнення роздавлюванням (а), розколюванням (б), ламанням (а), ударом (г) та стиранням (д) та дробильних машин - щокових (е), конусних (ж), валкових (з), молоткових (и), роторних (к):