- •1. Мета та завдання проектування технології формування нових знань.
- •2. Сутність поняття „орієнтовна основа діяльності”.
- •3. Дидактичні характеристики технології формування нових знань. Етапи процесу формування нових знань
- •4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
- •5. Правила виконання зарисовок на дошці.
4. Особливості організації конспектування навчального матеріалу в процесі формування нових знань.
Конспектування має велике значення для процесу засвоєння навчального матеріалу, тому що воно:
• дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;
• підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
• організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;
• сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.
Вимоги, що пред’являються до конспектування.
° дозволяє збільшити час надходження інформації до довгострокової пам'яті, повторити її ще раз, що робить навчання більш ефективним;
° підтримує увагу слухачів і заважає їм відволікатися;
організовує сприйняття, робить його більш упорядкованим, сприяє концентрації уваги на основних моментах;
° сприяє кращій фіксації в пам'яті учня навчального матеріалу, оскільки те, що записала людина, фіксується в пам'яті міцніше, ніж те, що вона почула, а те, що вона намалювала – міцніше, ніж те, що побачила.
Для навчання студентів або учнів роботі над конспектом слід дотримуватися певних правил:
Мовленнєве акцентування
Диктування навчального матеріалу.
Диктування мусить поєднуватися з міркуваннями, узагальненнями, спільною розумовою діяльністю.
При цьому можливі різні послідовності дій учасників освітнього процесу:
Перший спосіб: пояснення певного циклу міркувань, думок і умовиводів; виклад припиняється, викладач відповідає на питання і надає 3–5 хвилин для самостійного запису учнями почутого. Цей метод дуже ефективний, але для його здійснення необхідно багато часу, якого у викладача, як правило, немає.
Другий спосіб: використання сучасних методів із залученням технічних і дидактичних засобів.
Третій спосіб: викладач має заздалегідь уявити записане в студентському конспекті, бачити перед собою його сторінки й уявляти стан студента, який над ним працює. Добре продумана схема записів дає великий виграш у часі, сприяє виділенню і засвоєнню основного матеріалу уроку, полегшує домашню підготовку учнів, спрямовує і систематизує їхні відповіді.
Складаючи схеми записів на уроці, необхідно дотримуватися таких принципів:
• не дублювати підручник;
• скорочувати обсяг записів із метою економії часу, частіше використовувати узагальнені схеми й таблиці;
• виділяти найголовніше і найважче в матеріалі заняття;
• намагатися полегшити самостійну роботу учнів, даючи більш докладні інструкції, алгоритми їхньої навчальної діяльності;
• застосовувати прийоми логічних узагальнень, систематизації навчального матеріалу, уникаючи розпливчастих міркувань.
Викладаючи технічні дисципліни, необхідно обов'язково записувати в конспектах:
° назви тем і розділів;
° висновки з дослідів, спостережень;
° формулювання законів і правил;
° формули та їхнє виведення;
° рисунки, схеми, діаграми, пояснення до рисунків, схем, формул;
° розв’язання задач.