Лекція 7. ДАЛЕКОСХІДНА ПРАВОВА СІМ'Я

1. Поняття, ознаки та сфера поширення далекосхідної правової сім'ї.

2. Загальна характеристика та особливості формування традиційного китайського права

3. Система китайського права.

4. Джерела китайського права.

5. Сучасна правова система КНР.

6. Загальна характеристика та особливості формування японського права.

7. Система японського права.

8. Джерела японського права.

9. Сучасна правова система Японії.

Если народом управляют с помощью законов, а единообразная норма поддерживается с помощью кары, то народ будет стараться ее избежать и у него не будет чувства стыда. Если же народом управлять с помощью добродетели, а единообразная норма будет поддерживаться с помощью обрядов, то народ приобретает чувство стыда и тем самым становится лучше.

Конфуций, древнекитайский мыслитель Дальневосточная правовая семья столь же своеобразна, сколь и долговечна. Ее многовековое существование объясняется во многом собственными историческгши корнями с длительной изоляцией от зарубежного права. Глубокие нравственно- религиозные истоки оказались столь устойчивыми, что даже «европеизация» и «американизация» правовой семьи дальневосточных стран не смогли коренным образом изменить их природу. По-прежнему внутренние этические ценности и традиционная саморегуляция действуют как бы внутри, в обо­лочке правовых норм.

Ю.А. Тихомиров, член-корреспондент Международной академии сравнительного права

1. Поняття, ознаки та сфера поширення далекосхідної правової сім'ї

Цивілізація на Далекому Сході тривалий час розвивалася під панівним впливом морально-філософських поглядів на життя людини та суспільства як органічної частини загальної світобудови, де найвищою цінністю є внутрішня та зовнішня гармонія. Домінування подібних підходів призвело до відходу права на задній план серед інших соціальних регуляторів, перш за все моралі та розуму. Тому тривалий час право на Далекому Сході розвивалося як другорядний соціальний інститут, наслідки чого спостерігаються і у сучасних правових системах далекосхідних країн.

Далекосхідна правова сім'я - це група правових систем, що сформувалися на основі морально-філософських учень Далекого Сходу і характеризуються домінуванням традиційних морально-етичних норм над правовими у системі соціального регулювання.

Далекосхідна правова сім'я характеризується такими специфічними ознаками:

І.основним джерелом права є звичай. На відміну від правових систем країн Заходу, що визнали головну роль держави у створенні норм права (шляхом законодавчої чи судової діяльності), у традиційних правових системах у формуванні норм права пріоритет належить самому суспільству. Протягом багатьох століть підвалини правового регулювання цих країн становили норми звичаєвого права що базувалися на традиціях і морально-етичних уявленнях народу;

II.в основі системи соціального регулювання лежать морально-філософські концепції конфуціанства^ буддизму, даосизму тощо. Хоча за цією ознакою далекосхідна правова сім'я певною мірою подібна до релігійних правових систем, але тут- переважний вплив на право має саме морально-філософська, а не обрядово-культова складова релігії і сфери права та релігії хоча і пов'язані між собою, але залишаються незалежними одна від однієї. Саме тому правові системи країн Далекого Сходу не можна відносити до релігійного типу;

3. негативне ставлення до законодавства, та ігнорування державних структур у процесі реалізації права та вирішення спорів. Протягом багатьох століть у Китаї та Японії практично усі спори між приватними особами вирішувалися не судом на основі правових норм, а самими сторонами на основі консенсусу. Найчастіше такі спори вирішувалися авторитетними членами громади, родичами чи сусідами. Зрозуміло, що нині роль законодавства у регулюванні суспільних відносин посилюється, але негативне ставлення до судових механізмів вирішення спорів властиве і сучасним далекосхідними правовим системам. Наприклад, зараз у Японії лише близько 10% цивільних судових справ завершується винесенням рішення, а майже 90% таких справ закриваються через укладення мирових угод, застосування арбітражних та інших погоджувальних процедур;

4. слабкий розвиток юридичної інфраструктури. Позасудовий характер вирішення більшості спорів призвів до значно нижчого рівня розвитку юридичних професій та юридичної освіти на Далекому Сході порівняно із західними країнами. До ХУШ- XIX ст.ст. у Китаї взагалі не було професійних суддів та юристів. Незначна кількість справ, які все ж вимагали суду з боку держави, вирішувалися не суддями, а адміністративними чиновниками, які для отримання посади складали іспити з літератури. Значна кількість законів були таємними, а звернення за консультацією до особи, яка розумілася на законодавстві, вважалося аморальним. Зараз судові системи, юридичні професії та правова освіта Китаю, Японії та інших далекосхідних країн розвиваються досить швидко, але все одно значно відстають західних показників;

5. вплив романо-германського та англо-американського права на сучасні правові системи країн Далекого Сходу. Починаючи з останньої третини XIX ст. у Японії та першої четверті XX ст. у Китаї відчувається вплив західного права. До другої світової війни правові системи і Японії, і Китаю мали тенденцію до зближення з романо-германським правом, тоді як у повоєнний час японське право значною мірою почало розвиватися за американським типом загального права, а китайське - за принципами соціалістичного права. Однак ні романо-германське, ні англо- американське, ні соціалістичне право не змогло витіснити традиційних інститутів та принципів далекосхідного права, що і зумовлює існування далекосхідного права як окремої правової сім'ї.

До далекосхідної правової сім'ї включаються правові системи Китаю, Японії та деяких інших країн, що розвивалися під їх впливом - Монголії, Кореї, Малайзії, Індонезії, Бірми, Лаосу, В'єтнаму, Таїланду, Сінгапуру тощо. Материнськими правовими системами для далекосхідної сім'ї є правові системи Китаю та Японії.