Висновки

Ринок праці являє собою елемент ринкової економіки, економічну категорію, що характеризує систему соціально-трудових відносин із приводу задоволення потреби економіки в робочій силі й реалізації громадянами права на працю, здійснюваних на основі попиту на робочу силу й пропозиції робочих місць.

Соціальний захист - це система законодавчих, економічних, соціальних і соціально-психологічних гарантій, що надає працездатним громадянам рівні умови для підвищення свого добробуту за рахунок особистого трудового внеску, економічний самостійності й підприємництва, а непрацездатним і соціально уразливим верствам населення переваги у використанні суспільними фондами споживання, у прямій матеріальній підтримці у вигляді посібників, стипендій й інших виплат.

Суб'єктами соціального захисту виступають всі громадяни, а не тільки ті, що в силу об'єктивних обставин втратили роботу (безробітні), пенсіонери, хворі, інваліди й т.д.

Таким чином, фактори соціального ризику для працездатних і слабозахищених верств населення визначаються перешкодами, що виникають на шляху задоволення їхніх потреб і реалізації інтересів. Диференціація факторів соціального ризику для цих верств населення вкрай необхідна, тому що заходу для його попередження носять різноплновий характер і відрізняються цілями й засобами їхнього досягнення. Це, у свою чергу, дозволяє розмежувати поняття соціального захисту для непрацездатних і слабозахищених верств населення й для працюючих.

Література [5,7,9,10,11,12]