- •Хід роботи. Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Визначення розмірів компенсацій за шкоду здоров’ю внаслідок виробничої травми
- •Індивідуальне завдання № 2 Визначення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції.
- •Хід роботи. Задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Хід роботи задача № 1
- •Задача № 2
- •Задача № 3
- •Індивідуальне завдання № 4 Визначення рівня природного освітлення робочих місць учнів, площі вікон, необхідної для освітлення навчальних приміщень
- •Задача 2.
- •Індивідуальне завдання № 5 Визначення рівня штучного освітлення робочих місць учнів та розрахунок кількості ламп, необхідної для освітлення навчальних приміщень Задача 1.
- •Задача 2.
- •Норми освітленості для шкільних приміщень
- •Характеристика деяких джерел світла
- •II. Вимоги безпеки перед початком роботи
- •III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
- •IV. Вимоги безпеки після закінчення роботи
- •V. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях
Задача № 2
Якими мають бути розміри вентиляційного вікна витяжної шафи, якщо інтенсивність місцевої вентиляції, яка з робочого місця видаляє шкідливі речовини з обсягом ГДК, зазначеним у таблиці 2 ( мг/м3), складає 1580 м3/год.
Q= , де
Кз – коефіцієнт запасу (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;
Wo – швидкість руху повітря (див. таблицю 2) для зазначеного в задачі рівня ГДК;
Sв – площа поперечного перерізу вентиляційного вікна шафи витяжки ( ).
Задача № 3
Визначити час, за який в приміщенні з розмірами, представленими в таблиці 3, утвориться вибухонебезпечна суміш внаслідок витікання природного газу з інтенсивністю 2 м3/год. Межі займання суміші: верхня – 15,0 %, нижня – 5,6 %. Результат порівняти з випадком наявності вентиляції приміщення з кратністю 3 год-1.
Визначити об’єм суміші газу з повітрям на нижній межі її займання:
Довжина х ширина х висота – 100% Vсум. = м3
Vсум. – 5,6%
2)Визначити час за який накопичиться об’єм газової суміші на нижній межі її займання:
t= год.
За наявності вентиляції приміщення з кратністю К=3 год-1 час утворення вибухонебезпечної суміші складе:
tвент.= К t (год)
Таблиця 3
Варіанти даних для розв’язку задач із вентиляції
№ вар. |
Довжина і ширина приміщення, м |
Висота приміщення, м |
1 |
6х10 |
3,5 |
2 |
6х8 |
4 |
3 |
6х12 |
3,5 |
4 |
7х11 |
4 |
5 |
6х9 |
3,5 |
6 |
6х10 |
4 |
7 |
6х12 |
3,5 |
8 |
8х10 |
4 |
9 |
10х20 |
5 |
10 |
7х10 |
4 |
11 |
7х9 |
3,5 |
12 |
7х12 |
4 |
13 |
7х13 |
4 |
14 |
7х12 |
3,5 |
15 |
6х14 |
4 |
16 |
7х8 |
3,5 |
17 |
8х10 |
4 |
18 |
7х10 |
3,5 |
19 |
8х10 |
4 |
20 |
12х24 |
5,5 |
21 |
6х9 |
4 |
22 |
6х13 |
4 |
23 |
7х12 |
3,5 |
24 |
8х16 |
4 |
25 |
8х9 |
3,5 |
26 |
8х8 |
4 |
27 |
7х9 |
3,5 |
28 |
8х8 |
4 |
29 |
6х12 |
3,5 |
30 |
8х10 |
4,5 |
Питання для обговорення
Способи розрахунків і результати обчислення інтенсивності загальнообмінної та місцевої вентиляції.
Індивідуальне завдання № 3
Методи захисту людини від ураження електричним струмом
Мета: засвоїти основні способи захисту людини від ураження електричним струмом, навчитися розраховувати захисне заземлення і занулення.
Час виконання роботи – 1 год.
Звіт студента за виконану роботу: письмовий аналіз.
Вступ
Основні методи захисту людини від електричного струму
У діяльності людини немає жодної сфери, де б не використовувалась електроенергія. Але разом з цим, зростає небезпечність ураження людини електричним струмом.
Електричний струм більший за 10 мА (0,01 А) є небезпечним для людини. Його дія може викликати пошкодження й розлад нервових волокон, опіки, параліч різних органів, смерть. Особливо небезпечним є змінний струм.
Основні причини ураження електричним струмом такі:
- дотик до струмоведучих частин;
- дотик до металічних частин, що опинилися під напругою;
- ураження кроковим струмом;
- ураження електродугою.
Величина струму, що проходить через людину у випадку ураження, залежить від шляху цього проходження і від прикладеної напруги (мал. 1). Електричний опір тіла людини коливається від 70 до 100000 Ом(для оцінки наслідків враження прийнято вважити = 1000 Ом) .Струм, що проходить через людину, може бути оцінений так:
, А 3.1
Мал. 1. Можливі випадки ураження людини електричним струмом
у трифазній мережі
1- трифазна електрична мережа: А, В, С- фазні проводи,Uф = 220В, "N"- нейтральний (нульовий) дріт; 2- трансформатор підстанції, 3- заземлювачі, Uдот - напруга дотику.
де Uдот — напруга дотику (В);
Rлюд — опір тіла людини (Ом);
Rконт — опір контакту (Ом);
Rгр — опір ґрунту (Ом);
Rпров — опір проводів (Ом);
R в. тр — опір вхідного трансформатора (Ом).
Найбільш небезпечним є випадок змикання з проводами двох фаз. При цьому Uдот найбільше, а всі опори, крім Rлюд наближаються до нуля.
Захисні заходи при ураженні електричним струмом можна розділити на дві групи:
1.Заходи безпеки у нормальному режимі.
2.Заходи безпеки в аварійному режимі.
До першої групи відносяться:
− забезпечення недоступності струмоведучих части
− застосування електричної ізоляції;
− застосування понижених напруги (менше 42 В змінного струму).
До другої:
− застосування подвійної ізоляції;
− захисне заземлення;
− захисне занулення;
− захисне відключення;
− використання роз’єднувальних трансформаторів;
− вирівнювання потенціалів.
До окремої групи слід віднести використання індивідуальних засобів захисту, які використовуються в обох випадках , та організаційні заходи(навчання, інструктажі, знаки безпеки, контроль за станом електрообладнання ,електромереж та інші).
В нашій роботі ми ознайомимося з методами контролю захисного заземлення і принципами роботи захисного занулення.