Запам’ятайте необхідні для виконання правила:

• Використовуйте для харчування лише консервоване молоко та продукти, що зберігалися у зачинених приміщеннях і не зазнали радіоактивного забруднення; не пийте молоко від корів, які пасуться на забруднених пасовиськах.

• Не вживайте овочі, які росли на забрудненому радіоактивними речовинами грунті.

• Не пийте воду із відкритих джерел та із мереж водопостачання після офіційного оголошення радіаційної небезпеки, колодязі накрийте плівкою або кришками.

• Уникайте тривалого перебування на забрудненій території, особливо на пилових дорогах та на траві, не ходіть до лісу, не збирайте у лісі ягід, грибів та квітів, не купайтеся у водоймах.

• У приміщеннях, що призначені для перебування людей, щодня робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів.

• Змініть взуття перед входом у приміщення, вимийте його водою або витріть вологою ганчіркою, верхній одяг витрусіть та почистіть вологою щіткою.

• У разі перебування на відкритій, забрудненій радіоактивними речовинами місцевості, обов’язково використовуйте засоби захисту (особливо під час вітру): захистіть органи дихання, шкіру та волосся. Засоби індивідуального захисту можна не використовувати в приміщеннях, в тиху погоду без вітру та після дощу.

• По можливості, користуйтеся індивідуальними засобами захисту органів дихання і шкіри промислового виробництва: для захисту органів дихання – фільтруючим або ізолюючим протигазом, респіратором типу Р-2, У-2К, ватно-марлевою пов’язкою, протипиловою пов’язкою ПТМ-1 із тканини, в крайньому випадку, зволоженою марлевою пов’язкою, носовою хустинкою, рушником або будь-якою частиною одягу; для захисту шкіри - спеціальним захисним одягом типу ОЗК, Л-1, в крайньому випадку - плащем з капюшоном, накидкою, комбінезоном, гумовим взуттям і рукавицями.

Сподіваємося, що наші рекомендації вам не знадобляться, але дисципліна, організованість та їх виконання значно зменшать променеве навантаження і будуть сприяти збереженню вашого здоров’я.

Радіоактивному зараженню (РЗ) при ядерних вибухах піддається не лише район, що прилягає до місця вибуху, але й місцевість, що віддалена від нього на багато десятків і навіть сотень кілометрів. При цьому на великих площах виникають зони зараження, що становлять небезпеку для особового складу органів управління і сил цивільного захисту та населення протягом тривалого часу.

Найсильніше радіоактивне зараження місцевості відбувається при підземних, наземних вибухах, теплових аваріях на атомних електростанціях та інших атомних об'єктах. Радіоактивне зараження при повітряних вибухах суттєвої небезпеки не викликає, уражуюча його дія на місцевості визначається загальним зовнішнім опроміненням. Характеристикою їх уражуючої дії є доза радіації зовнішнього опромінювання, яку може отримати людина за час перебування в заражених районах. За ступенем зараження і можливим наслідкам зовнішнього опромінювання (як у районі вибуху, так і на сліді хмари) виділяють зони зараження. Розміри і конфігурація, їх характер і ступінь зараження місцевості залежить, головним чином, від потужності і виду вибуху, метеоумов, часу, що минув після вибуху, кількості вибухів і відносного розташування їх центрів. На це також впливає рельєф місцевості, тип ґрунту в районі вибуху, лісові масиви та інші фактори.

Умовами проживання і трудової діяльності населення без обмеження за ра-діаційним фактором є одержання додаткової дози за рахунок забруднення довкілля радіоактивними ізотопами, що не перебільшує межі опромінювання, що встановлено Державними гігієнічними нормативами "Норми радіаційної безпеки України (НРБУ- 97)".

Без вжиття заходів захисту неможливо позбутися впливу радіації на населення, особовий склад формувань, робітників і службовців у дозах, що може призвести до їх ураження. З метою уникнення масових радіаційних втрат і переопромінення населення, робітників і службовців, формувань цивільної оборони понад встановлених доз, їх дії в умовах радіоактивного зараження чітко регламентуються і підпорядковуються режиму радіаційного захисту.

Режими радіаційного захисту - це порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного зараження, що передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення. Додержання режимів радіаційного захисту виключає радіаційне ураження і опромінення людей понад встановлені дози опромінення.

На воєнний час встановлені наступні дози опромінення:

- одноразове опромінення протягом перших 4 діб -50 рад;

- багаторазове опромінення протягом 30 діб - 100 рад;

- багаторазове опромінення протягом 3 місяців - 200 рад;

- багаторазове опромінення протягом року - не більше за 300 рад.